2. 1. Вживання артикля з речовинними назвами

Речовинні назви вживаються з нульовим артиклем, якщо йдеться про невизначену кількість речовини незалежно від того, уточнена ця назва прикметником чи ні. Нульовий артикль має індивідуалізуюче значення:

Zu den Brötchen gab es Butter und Honig. (L. Renn)

Frau Fischer hatte in guter Laune reichlich Gemüse und Rindfleisch gekocht. (A. Seghers)

Речовинні назви вживаються з нульовим артиклем і тоді, коли перед ними стоїть іменник, що означає міру або кількість:

Drei Viertel vier steht Schliemann auf, schluckt zur Vorbeugung gegen die Malaria vier Gran Chinin... (H. A. Stoll)

Речовинні назви вживаються з означеним артиклем, якщо йдеться про всю кількість певної речовини. У цьому разі означений артикль має узагальнююче значення:

Der Stickstoff ist ... einer der Haupternährstoffe der Pflanze.... (K. Schmalfuß)

Das Gold ist ein Edelmetall.

Речовинні назви вживаються з означеним артиклем, якщо йдеться про певну частину речовини. Означений артикль має індивідуалізуюче значення:

Die junge Frau brachte den Kaffee, den Wolf vorne im Laden bestellt hatte. (H. Böll)

Das Porzellan auf dem Kamine zitterte bei dem Tone seiner Stimme. (H. Heine)

На вживання артикля з речовинними назвами частково впливають прийменники. Після прийменників, що вимагають одного відмінка, назва речовини вживається з нульовим артиклем [8, c. 23]. Після прийменників, що вимагають два відмінки, назва речовини звичайно вживається з означеним артиклем:

Ein Teller mit Gebäck wurde auf den Tisch gestellt. (W. Bredel)

Wasserspinnen und Krebse ... gruben sich hastig im Sande ein. (G. Krupkat)

У непрямих відмінках означений артикль перед речовинними назвами виконує сугубо граматичну функцію — вказує на відмінок:

Der Gefrierpunkt des Wassers ist 0 Grad.

Den Stahl kann man durch Eisen nicht ersetzen.

Перед речовинними назвами неозначений артикль вживається тоді, коли йдеться про різні сорти або якості речовин, про порції страви чи напою. Неозначений артикль має індивідуалізуюче значення:

Er bestellte sich einen Mokka. (G. Krupkat)

2. 2. Вживання артикля з абстрактними назвами

Абстрактні іменники виражають загальні поняття, які не можна полічити, і вони не можуть вживатися з неозначеним артиклем. Найчастіше вони вживаються з нульовим артиклем, а іноді — з означеним [11, c. 42].

Абстрактні іменники, які не мають додаткових характеристик і сприймаються в повному обсязі поняття, вживаються, як правило, з нульовим артиклем:

Einsamkeit ist ein schlechter Gesellschafter. (H. Marchwitza)

Musik hat für einen Automaten nur Signalcharakter. (G. Krupkat)

Однак у поданих нижче реченнях абстрактні іменники вжито з означеним артиклем:

Der Zufall ist die in Schleier gehüllte Notwendigkeit. (M. Ebner-Eschenbach)

Die Furcht hat tausend Augen. (Sprichwort)

Абстрактні іменники вживаються з нульовим артиклем після прийменників aus, vor, wegen:

Aus Protest trug er ein flammendrotes Hemd. (W. Bredel)

Er weinte jetzt wieder nur vor Glück. (H. Böll)

Абстрактні іменники вживаються звичайно з означеним артиклем, якщо уточнюються означеннями або підрядними реченнями. Тоді означений артикль має індивідуалізуюче значення:

Die Solidarität der Arbeiter und Arbeiterinnen der ganzen Welt war etwas Großes für uns Kinder. (I. Gabel-Thälmann)

Die Langweile, die in manchem Buche herrscht, gereicht ihm zum Heil; die Kritik, die schon ihren Speer erhoben hatte, schläft ein, bevor sie ihn geschleudert hat. (M. Ebner-Eschenbach)

Абстрактні іменники вживаються з неозначеним артиклем, коли підкреслюється їх особлива, незвична ознака. Неозначений артикль має в цьому разі індивідуалізуюче значення:

Eine merkwürdige Stille beunruhigte mich. (L. Höricke)

Абстрактні іменники часто вживаються з означеним артиклем, щоб уточнити відмінок:

Am Handel erkennt man den Wandel. (Sprichwort)

Абстрактні іменники, утворені за допомогою субстантивації, також вживаються з означеним артиклем.

Das Schlimme ist noch immer nicht das Schlimmste.... (F. Wolf)

Das Rechnen galt bei Heinrich auch ganz gut.... (H. A. Stoll)