ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………..….3

РОЗДІЛ I. АРТИКЛЬ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ

ЗАСІБ СУБСТАНТИВАЦІЇ ТА УТОЧНЕННЯ ІМЕННИКА…….……6

1. 1. СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНА І

СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНА ФУНКЦІЇ АРТИКЛІВ…………..…6

1. 2. ОЗНАЧЕНИЙ АРТИКЛЬ………………………………………...9

1. 3. НЕОЗНАЧЕНИЙ І НУЛЬОВИЙ АРТИКЛЬ……………….…..11

РОЗДІЛ I I. АРТИКЛЬ – ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ

КОМУНІКАТИВНОГО ПОДІЛУ РЕЧЕННЯ…………………………13

2. 1. ВЖИВАННЯ АРТИКЛЯ З РЕЧОВИННИМИ НАЗВАМИ…..13

2. 2. ВЖИВАННЯ АРТИКЛЯ З АБСТРАКТНИМИ НАЗВАМИ….15

2. 3. ГРАМАТИЧНІ, СЕМАНТИЧНІ, СТИЛІСТИЧНІ

ТА ІСТОРИЧНІ ПРИЧИНИ ВІДСУТНОСТЬ АРТИКЛЯ…………16

2. 4. ВЖИВАННЯ АРТИКЛЯ З ВЛАСНИМИ НАЗВАМИ…….….21

ВИСНОВОК………………………………………………………..……25

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………….………27

ДОДАТКИ………………………………………………………….……28

ВСТУП

Актуальність дослідження. Граматика складає один з найважливіших розділів науки про мову. Тому слід зазначити, що для опанування навичками перекладу, так і навичками усної й писемної німецької мови необхідно мати певний запас слів і вивчити граматичний устрій мови. Зокрема розділ граматики пов’язаний з вивченням артикля в німецькій мові є однією з найважчих та найважливіших тем.

Артикль (der Artikel, das Geschlechtswort) — службова частина мови, яка супроводить іменник і вказує на його граматичні категорії. Артикль не має лексичного значення, не наголошується і без іменника не вживається. Разом з іменником він утворює одну аналітичну граматичну форму.

Артикль буває двох видів: означений (der bestimmte Artikel) (der, die, das, die) і неозначений (der unbestimmte Artikel) (ein, eine, ein).

Неозначений артикль не має множини. Відсутність артикля в множині має те саме граматико-семантичне навантаження, що й неозначений артикль в однині, і називається нульовим артиклем, або нульовою формою артикля (der Nullartikel, die O-Form des Artikels). Нульовий артикль характерний для деяких абстрактних і речовинних назв.

Означений артикль розвинувся з вказівного займенника der, а неозначений — з неозначеного числівника ein [5, c. 109].

Означений артикль відмінюється за сильною відміною, неозначений — за мішаною.

Вживання артикля визначається правилами, однак ці правила не можна вважати сталими й обов'язковими, оскільки вживання або пропуск артикля часто зумовлюється одночасно різними граматичними, семантичними, стилістичними та історичними причи­нами з чого і випливають функції артикля.

Дана курсова робота присвячена темі «Функції артикля в німецькій мові», яка є актуальною темою при вивченні німецької мови. Цю тему вивчало багато лінгвістів, серед яких: Г.П. Бочко, О.Ф. Кудіна, А.П. Кравченко, К.М. Литвин, О.І. Романюк, Р. І. Смеречанський та ін.

При написанні курсової роботи я використовувала такі методи дослідження: аналіз і синтез літературних джерел.

Об'єкт дослідження – артикль в німецькій мові.

Предмет дослідження – функції артикля в граматиці німецької мови.

Мета дослідження полягає у визначенні функцій артикля в німецькій мові.

Завдання дослідження:

- визначити значення артикля в граматиці німецької мови;

- розглянути види артиклів;

- проаналізувати функції артикля в німецькій мові;

- охарактеризувати артикль як найважливіший засіб субстантивації;

- обґрунтувати семантико-граматичну функцію артикля як носія граматичних категорій;

- простежити вживання артикля;

- виявити причини, які зумовлюють вживання артикля.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає у систематизації знань про артикль в граматиці німецької мови.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає в тому, що дана робота може бути використана як допоміжний посібник при вивченні граматики німецької мови в школах та вищих навчальних закладах, на спецкурсах, спецсемінарах та заняттях з практичного курсу німецької мови тощо.

Результати роботи можуть бути використанні в процесі підготовки до практичних занять з німецької мови, з теоретичних спецкурсів німецької мови, при написанні курсових та дипломних робіт студентами.

Матеріалом дослідження послужили праці відомих лінгвістів, які проводили дослідження німецької мови на базі вивчення її граматики.

Теоретичні положення роботи проілюстровано прикладами.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, літератури та додатків.

РОЗДІЛ I . АРТИКЛЬ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СУБСТАНТИВАЦІЇ ТА УТОЧНЕННЯ ІМЕННИКА

1. 1. Структурно-граматична і семантико-граматична функції артиклів

Артикль виконує дві функції: структурно-граматичну і семантико-граматичну.

Основна структурно-граматична функція артикля полягає в тому, що він разом з іменником утворює аналітичні граматичні форми і вказує на граматичні категорії роду: der Mann, die Frau, das Kind; der Tisch, die Bank, das Bett; числа: der Wagen — die Wagen, das Fenster — die Fenster; і відмінка: der Hof, des Hofes, dem Hof, den Hof.

Крім того, артикль вказує на належність слів до розряду іменників. Саме тому він супроводить субстантивовані частини мови і є найважливішим засобом субстантивації: der Kranke, die Reisende, der Verwundete, das Rot, die Drei, das Lernen, das Ich, das Warum, das Heute, das Nein, das Hurra, das Oh.

Семантико-граматична функція артикля полягає в тому, що він уточнює іменник. Артикль є носієм граматичних категорій озна­ченості і неозначеності, індивідуалізації та узагальнення, він також вказує на комунікативне навантаження іменника [3, c. 75].

Неозначений артикль виділяє невідомий, неозначений, неуточнений, раніше не згаданий предмет або особу серед однорідних предметів або осіб. Означений артикль виділяє відомий, означений, уточнений або раніше вже згаданий предмет або особу серед однорідних предметів або осіб:

Ellis Haustür schräg gegenüber lag eine Konditorei. Er ging hinein und setzte sich. In der Konditorei gab es nur noch einen Gast.... (A. Seghers)

Обидва артиклі мають як індивідуалізуюче, так і узагальнююче значення. Означений артикль індивідуалізує або узагальнює визна­чені предмети:

а) індивідуалізуюче значення:

Die Autos auf dem Parkplatz blenden in der Sonne (M. Neumann)

б) узагальнююче значення:

Der Esel und die Nachtigall haben beid' ungleichen Schall. (Sprichwort)

Неозначений артикль індивідуалізує або узагальнює будь-які невідомі предмети:

а) індивідуалізуюче значення:

Ein alter Onkel von mir hatte damals am Markte hier eine Ellenwarenhandlung.... (Th. Storm)

б) узагальнююче значення:

Ein rechter Schütze hilft sich selbst. (F. Schiller)

Означений артикль може зливатися в непрямих відмінках однини з прийменником, який стоїть перед іменником. У цьому разі артикль не наголошується і не має корелятивного значення [9, c. 11].

Давальний відмінок однини означеного артикля чоловічого і середнього роду (dem) може зливатися з прийменниками an, außer, bei, hinter, in, über, unter, von, vor, zu: am, außerm, beim, hinterm, im, überm, unterm, vom, vorm, zum . Знахідний відмінок однини означеного артикля середнього роду (das) може зливатися з прийменниками an, auf, durch, für, hinter, in, über, um, unter, vor: ans, aufs, durchs, fürs, hinters, ins, übers, ums, vors.

Давальний відмінок однини означеного артикля жіночого роду (der) зливається лише з прийменником zu: zur.

Злиття означеного артикля з прийменником обов'язкове, коли говорять про назви днів тижня, місяців, пір року і дня, частин світу: am Dienstag, im Oktober, im Sommer, am Abend, im Norden.

Означений артикль часто зливається з прийменником здебільшого у фразеологічних словосполученнях: am Leben bleiben, ins Auge fassen, im Bilde sein, im Briefwechsel stehen, ums Leben kommen, zur Rede stellen, zum Ausdruck kommen.

Злиття артикля з прийменником закріпилось у часто вживаних прийменникових словосполученнях: am Ufer, beim Essen, im Jahre, im Freien, ins Freie, im Laufe, zum Beispiel, zum Unterschied, zur Zeit, zum Glück.

Злиття артикля з прийменником не бажане, коли іменник виділяється або уточнюється підрядним реченням:

Er malte in dem Zimmer, für welches die Bilder bestimmt waren. (L. Feuchtwanger)

Давальний і знахідний відмінок означеного артикля чоловічого і середнього роду можуть стягуватися з прийменниками an, auf, aus, durch, für, gegen, in, nach, vor, zu. Стягнуті форми аn'n, auf’m, auf'n, aus'm, durch'n, für'n, gegen's, in'n, nach'm, vor'n, zu'n найчастіше вживаються в усному мовленні:

Sie woll'n mich wohl auf'n Arm nehmen, was? (W. Bredel)

Оскільки артикль не має лексичного значення і не наголошується, він часто, особливо в усному мовленні, скорочується. На письмі редукція артикля позначається апострофом. Найчастіше скорочуються форми неозначеного артикля та означений артикль середнього роду:

Was er nur für'nen Scheitel hat und für'ne Strähne. (A. Seghers)

Die Köchin muß wissen, wie's Essen schmeckt. (Brüder Grimm)