Тестові завдання для самостійної роботи до теми 2 Обведіть літеру правильної відповіді:

1. Предмет психології:

А - статичне уявлення про сутність психіки і психічних явищ;

Б - змінюване уявлення про сутність психіки і психічних явищ.

2. Криза психологічної науки обумовлюється:

А - відсутністю єдиного підходу до розуміння сутності психіки;

Б - відсутністю єдиного підходу до розуміння принципу детермінізму психіки.

3. Етапи розвитку психології:

А – зміни в уявленні про предмет психології (душа, свідомість, елементи свідомості, поведінка, несвідоме, реакції людини у відповідь на вплив зовнішнього середовища, культурно-історична теорія, принцип єдності свідомості та діяльності);

Б – допарадигмальний, класичний, некласичний, постнекласичний, постмодерністський, постпозитивістський.

4. Сучасна психологія характеризується методологічними установками на:

А - системну логіку дослідження, позитивізм, класичну (некласичну) раціональність;

Б - мережеву логіку дослідження, герменевтику, постнекласичну раціональність.

5. Предмет теоретичної психології:

А - саморефлексія психологічної науки, яка виявляє і досліджує її категоріальний лад;

Б – категоріальний базис психологічної науки, який визначає її понятійний апарат.

6. Генетична психологія – галузь психології, що вивчає:

А - вплив спадковості на розвиток психічної діяльності;

Б - походження і розвиток психічної діяльності.

7. Глибинна психологія – напрям в психології, який базується на:

А – дослідженнях змісту неусвідомлюваних процесів в житті і діяльності людини;

Б - уявленні про провідну роль несвідомих процесів в житті і діяльності людини.

8. Гуманістична психологія – напрям в психології, що досліджує:

А - особистість в процесі її самореалізації і самоактуалізації при рішенні життєвих проблем;

Б – значення гуманних стосунків для самореалізації і самоактуалізації особистості при рішенні життєвих проблем.

9. Розуміюча психологія – напрям в психології, що розглядає:

А - процеси розуміння як основу смислових утворень і засвоєння культурно-історичних цінностей;

Б - душевне життя людини в контексті її смислових утворень і засвоєних культурно-історичних цінностей.

10. Психоаналіз – напрям в психології, який вважає базальним джерелом мотивації:

А – несвідоме (потяги, інтенції, лібідо);

Б – взаємодію сфер свідомого, передсвідомого, несвідомого.

3. Відтворення моделі психічного в психологічних теоріях

1. Теорії особистості

Психобіологічні теорії. Біосоціальні теорії. Психосоціальні теорії. Психостатистичні теорії. Особистість, ендопсихіка, екзопсихіка.

1. Е.Кречмер (психобіологічні теорії) = біологічні чинники впливають на психічні процеси. Ернст Кречмер (1888 – 1964). «Будова тіла і характер», 1921: тип тілесної організації (пікнічний, астенічний, атлетичний) визначає психічну конституцію людини і схильність до прояву певних патологічних симптомів (пікнічний тип – маніакально-депресивний психоз, астенічний, атлетичний тип – симптоми шизофренії)¹. Біологічні чинники впливають на психічні процеси – психічна конституція розглядається як лінійна функція біологічного організму: біологічні особливості людини однозначно визначають особливості психічних явищ² .

2. Г.У.Олпорт (біосоціальні теорії) = біологічне і соціальне співіснують. Гордон Уілард Олпорт ( 1897 – 1967). «Pattern and Grows in Personality», 1937: особистість – психофізіологічна система, що розвивається, осереддя якої утворює «Я» людини, яка постійно прагне до реалізації свого життєвого потенціалу, слідуючи все ж таки більш соціальним, ніж біологічним мотивам¹ . Біологічне і соціальне співіснують – біологічно детерміновані мотиви трансформуються в біологічно незалежні, функціонально автономні мотиви² ; рівна значущість для розвитку особистості соціальних і біологічних детермінант (Санкт-Петербурзька школа)³ .

3. А.Адлер (психосоціальні теорії) = психічне первинно, соціальне вторинно. Альфред Адлер (1870 – 1937) (Praxis und Theorie der Individualpsychologie, 1930; Індивідуальна психологія). Особистість – продукт універсального прагнення до переваги, успіху, досконалості + відчуття спільності і готовності до співпраці з іншими⁴ . Психічне первинно, соціальне вторинне – природжене почуття неповноцінності і почуття спільності під впливом механізмів компенсації (збіг прагнення до переваги з соціальними вимогами, пристосування до життя за допомогою розвитку однієї риси, відхід в хворобу для виправдання невдачі) визначають розвиток особистості⁵ .

4. Р.Кеттел (психостатистичні теорії) = сукупність автономних психологічних характеристик. Реймонд Бернард Кеттел (Handbook of Modern Personality Theorie, 1971. Personality and Mood by Questionaire. 1973). Особистість – сукупність особових рис і характеристик поведінки, що позначаються словами (18 000 слів – 4 500 синонімів – 171 слів-характеристик – 46 біполярних назв – 16 чинників)⁶. Сукупність автономних психологічних характеристик – відображає не саму особистість в її цілісності, а описує її за допомогою набору окремих характеристик, не об'єднаних єдиною системною основою.

5. Особистість = ендопсихіка (нервовопсихічна організація) + екзопсихіка (досвід, ідеали, взаємини особистості). Олександр Федорович Лазурський (1874 – 1917) – російський лікар і психолог, автор концепції індивідуальних відмінностей, системи класифікації особистості («Нарис науки про характери», 1909. «Загальна і експериментальна психологія», 1912)¹. Ендопсихіка – психічні явища, що мають суто внутрішню природу². Нервовопсихічна організація – природжена основа особистості, що включає психофізіологічні особливості індивіда³ . Екзопсихіка – психічні явища, що виникають під впливом зовнішніх дій⁴ . Досвід – єдність умінь і знань, залежна від результатів практичної і пізнавальної діяльності⁵ . Досвід взаємин – відбитий і зафіксований континуум комунікативних і інтерактивних взаємних впливів як особистісно значущих подій в групі. Взаємини (міжособистісні стосунки) – взаємозв'язки людей, що виявляються в характері і способах взаємних впливів в процесі спільної діяльності. Взаємини особистості – характер і спосіб впливів, які ґрунтуються на системі установок, орієнтацій, очікувань, стереотипів, що виникають під впливом організації спільної діяльності⁶.