Організація даних дослідження «випадок-контроль» в таблицю чотирьох полів

	Експоновані		Всього
	Так	Ні
Випадки	a	b	N1
Контролі	c	d	N0

Дані дослідження «випадок-контроль» можна використовувати для оцінювання відносного ризику виникнення захворювання. Відносним ризиком в даному випадку є відношення шансів (ВШ), яке розраховується за формулою:

, де

а, b, c та d є показниками з табл. 1.

В одному з епідеміологічних досліджень «випадок-контроль» вивчався зв’язок між регулярним вживанням смаженого м’яса і захворюванням на рак підшлункової залози. Результат даного дослідження представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Зв’язок між вживанням смаженого м’яса та раком підшлункової залози

	Експоновані (вживали смажене м’ясо)		Всього
	Так	Ні
Випадки (особи хворі на рак)	53 (55,21%)	43 (44,79%)	96
Контролі (здорові особи)	53 (38,41%)	85 (61,59%)	138

Зважаючи на те, що частка експонованих випадків (55,21%) переважає частку експонованих контролів (38,41%), можна зробити висновок про наявність зв’язку між експозицією та захворюванням на рак підшлункової залози. В свою чергу відносний ризик (відношення шансів) виникнення захворювання становитиме:

Показник є статистично значущим. Це свідчить про те, що результат дослідження не можна пояснити варіаціями вибірки. Однак не можна й стверджувати, що виявлений невипадковий зв’язок є причинно-наслідковим зв’язком. Це одне з можливих пояснень. Насправді ж може мати значення і якась інша особливість, властива і хворим і не хворим на рак підшлункової залози (вік, професія, генотип, особливості психічного стану, наявність стресових ситуацій та ін.). Вірогідність дослідження залежить від підбору груп порівняння, рівноцінності їх за всіма ознаками, крім досліджуваної.

Одне й те ж саме епідеміологічне дослідження, наприклад вивчення епідемії, може містити елементи когортного дослідження і дослідження типу «випадок-контроль». Вони доповнюють одне одного як у науковій, так і в практичній роботі.

Експеримент (варіанти експериментальних досліджень подані в табл. 3) на відміну від спостереження передбачає штучне відтворення явища (його частин) або штучне втручання в природний хід процесу. Під експериментом в епідеміології розуміють штучне втручання в процес шляхом усунення чинників, які ймовірно викликають хвороби або сприяють їх виникненню. В природних умовах саме життя визначає, хто піддається впливу чинника, а хто ні. Завдання дослідника полягає в тому, щоб побачити розходження за ознакою впливу й порівняти результат. При експериментальних дослідженнях дослідник визначає, хто піддається впливу чинника, а хто ні, а також перевіряє результат. Спостережні (обсерваційні) дослідження демонструють (!) взаємозв’язок, а експериментальні (інтервенційні) дослідження доводять (!) причинно-наслідкові зв’язки.

Контрольований експеримент. Гіпотетичні припущення про причинно-наслідковий характер зв’язку, які встановлюються в дескриптивних та аналітичних епідеміологічних дослідженнях, доводяться в контрольованому експерименті.

Епідеміологічний контрольований експеримент як правило організується у вигляді когортного дослідження з рандомізованою (випадково підібраною) вибіркою. Рандомізація має на увазі такий підбір учасників по групах, щоб кожен з них мав рівні шанси опинитися в одній з груп. Після формування одна з груп піддається впливу профілактичного (лікувального) препарату або одержує рекомендації (наприклад, не палити), а інша, рівноцінна за всіма ознаками група, цьому впливу не піддається (контрольна група). Потім вираховується захворюваність в обох групах. Залежно від характеру чинника ризику, дія якого вивчається, використовується індивідуальна або кущова вибірка.

Таблиця 3