4.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Епідеміолоігчнимй метод дослідження.

1.1. Визначення.

1.2.Мета.

1.3. Структура.

2.Епідеміологічна діагностика.

2.1.Визначення.

2.2. Мета.

2.3.Розділи.

2.4.Задачі.

2.5.Структура.

3.Описово-оціночні прийоми епідеміологічного методу (дескриптивна епідеміологія).

3.1.Мета.

3.2.Інформаційне забезпечення.

3.3.Статистичні показники (інтенсивні та екстенсивні, середні величини, показники наочності).

3.4.Динамічні ряди.

4.Епідеміологічна значущість інфекційної захворюваності. Критерії оцінки (захворюваність, тенденція захворюваності).

5.Соціальна значущість інфекційної захворюваності. Критерії оцінки (показник неефективного використання працездатного населення,показник втрачених років життя).

6.Економічна значущість інфекційної захворюваності . Критерії оцінки (прямі та непрямі економічні втрати).

7.Аналіз структури захворюваності по групах інфекцій (розрахунок екстенсивних показників по групах інфекцій та оцінка питомої ваги кожної групи.

8. Аналіз структури захворюваності по окремих нозологічних формах.

9. Оцінка епідеміологічної, соціальної та економічної значущості окремих нозологічних форм.

10.Визначення нормативного рівня захворюваності.

11.Принципи планування протиепідемічних заходів. Види планів.

12.Мета і задачі аналітичних епідеміологічних прийомів дослідження

13.Основні вимоги до груп порівняння та правила їх формування і оцінки

14.Сутність та методика проведення аналітичного дослідження «випадок–контроль»

15.Сутність та методика проведення когортного аналітичного дослідження

16.Методика визначення безпосереднього та відносного ризиків захворювання

17.Визначення епідеміологічного експерименту. Порівняльна характеристика спостережних та експериментальних досліджень в епідеміології

18.Зміст і мета контрольованого, неконтрольованого та природного епідеміологічних експериментів, організації скринінгових обстежень населення.

19.Мета і особливості організації скринінгових обстежень населення

20.Провідні чинники ризику виникнення серцево-судинних захворювань і значення епідеміологічних досліджень для їх виявлення

21.Методи математичного моделювання в епідеміології та їх значення

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Навчитися визначати інтенсивні та екстенсивні епідеміологічні показники захворюваності

• Навчитися визначати нормативні показники захворюваності

• Навчитися визначати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість інфекційної захворюваності

• Навчитися планувати протиепідемічні та профілактичні заходи

• Інтерпретувати результати епідеміологічних дескриптивних досліджень

• Навчитися визначати відносний та беспосередній ризик виникнення захворюваності

• Навчитися визначати тип аналітичного або експериментального епідеміологічного дослідження

• Навчитися організовувати підбір груп порівняння для проведення аналітичного або експериментального епідеміологічного дослідження

5. Зміст теми.

Епідеміологічний метод дослідження.

Епідеміологічний метод дослідження - сукупність методичних прийомів, за допомогою яких вивчають особливості розподілу захворюваності по нозологіях, групах населення, територіям і в часі, для виявлення причин, умов (чинників ризику) і механізмів формування захворюваності з метою обґрунтування заходів профілактики захворювань та оцінки їх ефективності.

Означення захворювання—встановлення стандартних критеріїв для вирішення того, чи має особа певну хворобу або ж інший розлад здоров я.

Території ризику – території з високими показниками захворюваності. Визначаються чинниками формування епідемічного варіанту збудника і (або) чинниками його розповсюдження.

Групи ризику – соціальні, вікові , виробничі (професійні), побутові та інші групи населення з високими показниками захворюваності. Визначаються дією чинників формування епідемічного варіанту збудника і (або) чинниками його розповсюдження.

Час ризику – період дії чинників, які визначають формування епідемічного варіанту збудника і наступний за ним період підвищених показників захворюваності, який обумовлений дією чинників розповсюдження епідемічного варіанту збудника.

Чининки ризику:1) елементи соціального і природного середовища, особливості поведінки людей та (або) стан внутрішніх систем організму, які збільшують ризик виникнення захворювання;2) умови, які формують інфекційну захворюваність і включають: а) ризик становлення епідемічного варіанту збудника; б)ризик розповсюдження епідемічного варіанту збудника; в) ризик зараження; г)ризик захворювання у випадку зараження.