- •Українська державна академія зв’язку ім. О.С. Попова
- •Затверджено
- •1 Мета роботи
- •2 Основні положення
- •2.1 Безумовні переходи
- •2.2 Умовні переходи
- •Moveq #10, d0; завантаження номера першого ; перетворюваного біта до d0
- •2.3 Організація програмних циклів
- •2.4 Звернення до підпрограм
- •Bra.S m5; обхід запису числа fdh у d2
- •M5: move d5,sr; відновлення регістру стану з d5
- •3 Контрольні запитання
- •4 Домашнє завдання
- •Парні варіанти
- •Непарні варіанти
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Зміст протоколу
3 Контрольні запитання
3.1 Де вміщується адреса переходу при виконанні команди JMP <EA>?
3.2 Як формується адреса нового вмісту програмного лічильника РС при виконанні команди BRA ds?
3.3 Які дії МП МС68ххх викликає виконання команди виклику ПП JSR <EA>?
3.4 Які дії МП МС68ххх викликає виконання команди повернення з ПП RTS?
3.5 Які умови можна вказувати у команді умовного переходу Всс?
3.6 Як перевіряють команди DBсс та DBF умову завершення циклу, задану у команді, яка виконує вихід з циклу?
3.7 Яка команда перевіряє потрапляння заданого операнда у вказаний в ній діапазон значень і як вона працює?
3.8 Які команди виконують операції з бітовими полями і як вони виконуються?
4 Домашнє завдання
4.1 Згідно з домашнім завданням задати у пам‘яті масив елементів, які подаються байтами чи словами, або завантажити окремі комірки пам‘яті.
4.2 Подати структурну схему, програму розв’язання задачі та саму програму з коментарями.
4.3 Подати опис роботи програми із заданими елементами масиву у завершеному циклі.
4.4 Показати результат виконання програми в цілому: вміст регістрів, або комірок пам‘яті, куди записуються результати, та їхні адреси.
4.5 Підготувати таблицю покрокового виконання одного циклу програми, яка відбиває: значення РC для кожної виконуваної команди; вміст регістрів, які використовуються у програмі на кожному кроці виконання; ознаки результату, які виставляє АЛП після виконання кожної команди.
4.6 Підготувати відповідь на контрольні запитання.
Парні варіанти
№ 1
Вимірювальна МПС оцінює якість каналу зв’язку за Р параметрами. МПС перевіряє готовність вимірювальних приладів і розпочинає свою роботу після надходження через зовнішній пристрій ЗП1 кодового слова W1. Через ЗП2 МПС видає номер першого вимірюваного каналу, а через інтервал часу Т1 – номер першого вимірюваного параметра. До шини даних підмикається перший вимірювальний пристрій, який через ЗП3 вводить в МП значення параметра у вигляді слова. Якщо воно знаходиться у заданих межах, то МПС переходить до вимірювання наступного параметра, якщо ж ні, – то виводить через ЗП1 кодове слово W2, а потім також переходить до вимірювання наступного параметра. Задані межі відхилення кожного параметра зберігаються у пам’яті, починаючи з адреси ADDR. Скласти програму, яка забезпечує роботу МПС за заданим алгоритмом. Кількість параметрів Р, кодові слова, адреси ЗП, межі відхилення кожного параметра, значення введених параметрів задати самостійно.
№ 2
Вимірювальна МПС оцінює якість каналу зв‘язку за Р параметрами. МПС перевіряє готовність вимірювальних приладів і розпочинає свою роботу після надходження через зовнішній пристрій ЗП1 кодового слова W1. Через ЗП2 МПС видає номер першого вимірюваного каналу, а через інтервал часу Т1 – номер першого вимірюваного параметра. До шини даних підмикається перший вимірювальний пристрій, який через ЗП3 вводить в МП значення параметра у вигляді слова. Якщо воно міститься у заданих межах, то МПС переходить до вимірювання наступного параметра, якщо ж ні, – то записує у пам’ять, починаючи з адреси ADDR1 номер параметра та його значення, а потім також переходить до вимірювання наступного параметра. Дозволені межі відхилення кожного параметра зберігаються у пам’яті, починаючи з адреси ADDR2. Скласти програму, яка забезпечує роботу МПС за заданим алгоритмом. Кількість параметрів Р, кодові слова, адреси ЗП, значення ADDR1 та ADDR2, межі відхилення кожного параметра, значення введених параметрів задати самостійно.
№ 3
Вимірювальна
МПС оцінює P
параметрів каналу зв‘язку, які надходять
послідовно у вигляді слів із зовнішнього
пристрою ЗП1, за алгоритмом
.
Якщо для поточного параметра Y
дорівнює 1, то через час Т МПС звертається
до ЗП1 за наступним параметром. Якщо ж
Y
дорівнює 0, то у пам‘ять, починаючи з
адреси ADDR1,
записується номер хибного параметра і
через час Т МПС також звертається до
ЗП1 за наступним параметром. Кількість
параметрів P
та
їхні значення, адреси ЗП1 та ADDR1,
тривалість Т задати самостійно.
№ 4
Вимірювальна
МПС оцінює Р параметрів каналу зв‘язку,
які надходять послідовно у вигляді слів
із зовнішнього пристрою ЗП1, за алгоритмом
.
Якщо для поточного параметра Y=0,
то через зовнішній пристрій ЗП2 треба
вивести кодове слово W,
яке відповідає номеру параметра. Після
цього МПС через час Т звертається до
ЗП1 за наступним параметром. Якщо ж Y
дорівнює 1, то МПС через час Т також
звертається за наступним параметром
до ЗП1. Кількість параметрів P
та
їхні значення, адреси ЗП1 та ЗП2, тривалість
Т задати самостійно.
№ 5
Керувальна МПС перевіряє готовність до роботи N приладів, які мають адреси ADDR1…ADDRN, за надходженням кодових слів W1…WN, звертаючись до кожного з приладів тричі через інтервал часу Т. Якщо один з приладів є готовий до роботи, то МПС видає через зовнішній пристрій (ЗП) кодове слово W, що відповідає номеру робочого приладу, на дозвіл його роботи і продовжує опитування. Якщо всі прилади є неготові, то МПС завершує роботу. Кількість приладів N, їхні адреси та адресу ЗП, кодові слова W та інтервал затримки Т обрати самостійно.
№ 6
Керувальна МПС послідовно перевіряє готовність до роботи N приладів, які мають номери з 0-го до N-1-й. Якщо прилад є готовий до роботи, то через зовнішній пристрій (ЗП) МПС видає кодове слово Wi, що відповідає номеру готового до роботи приладу. Якщо в перебігу першого опитування виявляється, що жоден прилад не є готовий до роботи, через час Т опитування повторюється і в разі неготовності жодного з приладів МП завершує роботу. Кількість приладів N, їхні адреси та адреса ЗП, кодові слова W та інтервал часу Т обрати самостійно.
№ 7
Старші байти слів, що становлять елементи масиву М, є молодшими байтами адрес області пам’яті М1, а молодші – молодшими байтами адрес області пам’яті М2. Переписати однобайтові дані з області пам’яті М1 до М2, використовуючи непряме адресування елементів масиву М з постіндексуванням. Елементи масиву М та його початкову адресу ADDR задати самостійно.
№ 8
Старші байти слів, що становлять елементи масиву М, є молодшими байтами адрес області пам’яті М1, а молодші – молодшими байтами адрес області пам’яті М2. Переписати однобайтові дані з області пам’яті М1 до М2, використовуючи непряме адресування елементів масиву М з преіндексуванням. Елементи масиву М та його початкову адресу ADDR задати самостійно.
№ 9
Порівняти відповідні двобайтові елементи двох масивів М1 та М2, використовуючи непряме адресування з постіндексуванням. Якщо не збіжаться більш ніж три елементи, через зовнішній пристрій видати кодове слово W і через інтервал часу Т порівняти елементи двобайтових масивів М2 та М3 й зафіксувати кількість незбіжних елементів у комірці пам’яті з ефективною адресою ЕА. Якщо не збігаються три чи менше елементів М1 та М2, зафіксувати їхню кількість за тою ж самою адресою. Кількість елементів у масивах, їхні початкові адреси та значення ЕА задати самостійно.
№ 0
Якщо елемент масиву М1, розташований у пам‘яті, починаючи з адреси ADDR0, має значення у заданих межах, його слід розмістити у масиві М2, починаючи з адреси ADDR1; якщо ж він виходить за межі, – то у масиві М3, починаючи з адреси ADDR2. Через часовий інтервал Т1 видати кількість елементів масиву М2 через зовнішній пристрій ЗП1, а ще через час Т2 видати кількість елементів масиву М3 через зовнішній пристрій ЗП2. Розсортувати елементи масиву М1 та видати їхню кількість, що потрапила в М2 та М3 після сортування через зовнішні пристрої. Розмірність, початкові адреси масивів М1, М2, М3, адреси ЗП1 та ЗП2, часові інтервали Т1 та Т2 задати самостійно.
