
- •Можливі події
- •14. Палеонтологічні докази еволюції.
- •16. Порівняльно-анатомічні та порівняльно-фізіологічні докази еволюції.
- •18. Вихід на сушу рослин і тварин.
- •19. Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).
- •20. Еволюція організмів у кайнозойській ері (палеоген, неоген, антропоген (четвертинний період)).
- •22. Концепція появи життя на землі.
- •23. Особливості еволюції організмів у ранньому палеозої (кембрій, ордовик, силур).
- •24. Перші багатоклітинні еукаріоти. Особливості будови та екології вендобіонтів.
- •25. Поява еукаріотичних організмів. Концепція ендосимбіозу.
- •26. Поява перших прокаріотичних екосистем.
- •27. Сучасний стан концепції абіогенезу.
- •28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.
- •29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?
- •30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?
- •31. З якими процесами було пов’язане інтенсивне вугленакопичення у кам’яновугільному періоді та пермському періоді?
- •32. Яка глобальна біосферна перебудова відбулася у середині крейдяного періоду? які групи організмів вона захопила?
- •33. Коли утворилися степові ландшафти? якими процесами це було викликано?
- •34. Коли утворилися сучасні дощові тропічні ліси? яким процесами це було викликано?
- •35. Коли і де існувала гіпаріонова фауна? що є сучасним реліктом цього угруповання?
- •36. Коли і де існувала мамонтова фауна? Наведіть приклади тварин, що входили до цього угруповання.
- •37. Чим був зумовлений успіх зауроморфних рептилій на початку тріасового періоду?
- •38. Коли на землі існували „моря-калюжі”? Чим було зумовлено існування подібного вимерлого нині ландшафту?
- •39. Чому саме у відкладеннях кам’яновугільного періоду найчастіше за весь палеозой зустрічаються сліди лісових пожеж?
- •40. Коли відбулося вимирання, під час якого зникло близько 90% видів морських організмів? які події в цей час відбувалися на суходолі?
- •41. Коли усі континентальні масиви на землі збиралися у суперконтиненти? Які їх назви?
- •42. Види мутацій. Їх значення для еволюційного прогресу.
- •43. Закон харді-вайнберга. Умови його застосування.
- •44. Значення мутаційної та комбінативної мінливості для еволюції організмів.
- •45. Класифікація видів мінливості.
- •46. Плейотропна дія генів. Види взаємодії між генами.
- •47. Співвідношення між генотипом і фенотипом. Норма реакції.
- •48. Що таке „ефект засновника” та „ефект пляшкового горлечка”? яка їх еволюційна роль?
- •49. Що таке дрейф генів (ефект с.Райта)? яка його еволюційна роль?
- •50. Що таке пенентрантність та експресивність?
- •51. Що таке хвилі життя? яка їх еволюційна роль?
- •52. Сезонна мінливість. Наведіть приклади.
- •53. Чим зумовлені мутації та їх частота?
- •Переміщення мобільних елементів
- •Хімічні мутагени
- •54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.
- •55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.
- •56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.
- •57. Що таке гени-модифікатори?
- •58. Що таке онтогенетична мінливість? Наведіть приклади.
- •59. Генетична характеристика популяції
- •60. Екологічна характеристика популяції
- •61. Що таке мінімальна чисельність популяції? чим вона визначається?
- •62. Що таке ареал популяції, чим він визначається?
- •63. Чим зумовлена генетична гетерогенність популяції?
- •64. Що таке генофонд? чим зумовлене різноманіття генів у генофонді?
- •65. До чого (за сучасними уявленнями) призводить геометрична прогресія розмноження організмів?
- •66. Еволюційне значення внутрішньовидової боротьби за існування.
- •67. Еволюційне значення міжвидової боротьби за існування.
- •68. Що таке боротьба за існування?
- •69. Конкуренція, її види, еволюційне значення.
- •70. Конституційна боротьба за існування, її еволюційне значення.
- •71. Пряма та опосередкована боротьба за існування. Наведіть приклади.
- •72. Уявлення про причини боротьби за існування ч.Дарвіна та сучасні.
- •73. Чим відрізняються біль пристосовані та менш пристосовані особини?
- •74. Що таке конгруенції? наведіть приклади.
- •75. Які особини гинуть частіше? молоді чи дорослі? чим це зумовлено?
- •76. Чим зумовлені відмінності в кількості нащадків (ікринок тощо) у різних видів? Наведіть приклади.
- •77. Що таке активна та пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •78. До яких наслідків призводить індивідуальна активна конкуренція? Наведіть приклади.
- •79. До яких наслідків призводить індивідуальна пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •80. До яких наслідків призводить умовна конкуренція? Наведіть приклади.
- •81. До яких наслідків призводить міжсімейна конкуренція? Наведіть приклади.
- •82. До яких наслідків призводить міжгрупова (міжпопуляційна) конкуренція? Наведіть приклади.
- •83. Наведіть приклади прямої внутрішньовидової боротьби за існування
- •84. Порівняйте еволюційні наслідки внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування.
- •85. Чому боротьбу за існування називають спрямовуючим фактором еволюції?
- •86. Вікова елімінація, пристосування, що захищають різні стадії розвитку організмів.
- •87. Значення сімейної та групової елімінації.
- •88. Що таке сезонна елімінація? яке вона має значення для еволюції виду?
- •89. Різниця в еволюційному значенні вибіркової та масової не вибіркової елімінації.
- •90. Форми елімінації. Їх визначення.
- •91. Чи можлива елімінація особини без її дострокової загибелі? відповідь поясніть.
- •92. Що таке ембріоадаптації (ценогенези)? Наведіть приклади.
- •93. Що таке неотенія? яке її значення для боротьби за існування? Наведіть приклади.
- •94. Що таке хіатус? які види елімінації можуть призводити до виникнення хіатусу?
- •95. Визначення природного добору.
- •96. Вплив статевого добору на зовнішній вигляд та поведінку самців та самиць.
- •97. Еволюційна роль дизруптивного (розриваючого) добору
- •98. Еволюціійна роль зняття тиску стабілізуючого добору (дестабілізації).
- •99. Еволюційна роль рушійного добору
- •100. Еволюційна роль стабілізуючого добору
- •101. Поведінкові стратегії самиць та самців, статевий добір.
- •102. Співвідношення між боротьбою за існування, елімінацією та добором.
- •103. Статевий добір. Його еволюційна роль.
- •104. У чому полягає творча роль природнього добору? Наведіть приклади.
- •105. У чому відмінність трактування добору як диференційного виживання та добору як диференційного розмноження?
- •106. Що таке коефіцієнт добору? як він розраховується?
- •107. Як визначити селективну перевагу алелі?
- •108. Від чого залежить швидкість добору?
- •113. Що таке каналізація розвитку? Наведіть приклади.
- •114. Що таке балансуючий добір? яка його роль?
- •115. Що таке підтримуюча роль стабілізуючого добору? Наведіть приклади.
- •116. Що таке розподільчий ефект добору? Наведіть приклади.
- •117. Що таке накопичуюча роль добору? Наведіть приклади.
- •118. Як виявляється творча роль природного добору на генотиповому рівні?
- •119. Як виявляється творча роль природного добору на фенотиповому рівні?
- •120. Що таке генокопіювання (та фенокопіювання)? Наведіть приклади.
- •121. Біохімічні та імунологічні критерії виду. Їх застосування.
- •122. Вільне схрещування як критерій виду. Особливості його застосування.
- •123. Генетичний критерій виду. Його застосування.
- •124. Географічний критерій виду. Його застосування
- •126. Еволюційний критерій виду. Його застосування.
- •127. Екологічний критерій виду, застосування
- •128. Каріологічний критерій виду. Його застосування.
- •129. Монотипічні, політипічні та поліморфні види. Їх особливості.
- •130. Морфологічний критерій виду. Його застосування.
- •131. Наведіть приклади утворення міжвидових гібридів. Які наслідки може мати цей процес?
- •132. Напіввиди (проблемні види) та коло форм. Їх особливості.
- •133. Особливості застосування критеріїв виду в палеонтології.
- •134. У чому полягають відмінності типологічної та біологічної концепцій виду?
- •135. Cучасне визначеня та характерні риси виду.
- •. Способи ідентифікації особин свого виду. Феномен “зміщення ознак”
- •137. Методи геноміки та геносистематики й визначення виду. Їх застосування.
- •138. Що таке алопатричне видоутворення? Наведіть приклади.
- •139. Які підтипи алопатричного видоутворення існують? Наведіть приклади.
- •140. Що таке парапатричне видоутворення. Наведіть приклади
- •141. Особливості видоутворення в умовах острівних та озерних екосистем.
- •142. Симпатричне (екологічне) видоутворення. Наведіть приклади.
- •143. Хромосомне видоутворення. Наведіть приклади.
- •144. Які приклади видоутворення у природних умовах вам відомі?
- •145. Які приклади хромосомного видоутворення у лабораторних умовах вам відомі?
- •146. Докопулятивні (дозиготичні) механізми ізоляції.
- •147. Класифікація механізмів ізоляції
- •148. Посткопулятивні (постзиготичні) механізми ізоляції.
- •150. Порівняйте різні типи видоутворення.
- •151. Що таке часова (хронологічна) ізоляція? Наведіть приклади.
- •152. Що таке географічна ізоляція? Наведіть приклади.
- •154. Що таке ізоляція, спричинена морфо-фізіологічною несумісністю? Наведіть приклади.
- •155. Що таке ізоляція, спричинена несумісністю гамет? Наведіть приклади.
- •156. Що таке ізоляція, спричинена летальністю гібридів? Наведіть приклади
- •157. Що таке ізоляція, спричинена стерильністю гібридів? Наведіть приклади.
106. Що таке коефіцієнт добору? як він розраховується?
Селективна перевага одного аллеля перед альтернативним аллелем (або аллелями) можна виразити у відсотках або у вигляді коефіцієнта добору (s), величина якого змінюється в діапазоні від 0 до 1.
Кількісне значення коефіцієнта добору виводиться з відносних темпів репродукції альтернативних аллелей. Допустимо, що в якійсь великій популяції а - предпочитает аллель, а А - аллель, якому добір не благоприятствует. У цій популяції на кожні 100 аллелей а, переданих наступному поколінню, буде передаватися також деяке число аллелей А (від 100 до 0). Коефіцієнт добору є функція цього відношення. Розглянемо наступні чисельні приклади: 1) Відносна частота репродукції аллелей а й А в одному поколінні становить 100 а : 99 А. Звідси s=l—99/100 = 0.01, тобто аллель а володіє 1%-м селективною перевагою. 2) Внески альтернативних аллелей у наступне покоління становлять 1000 а : 999 А. Звідси s = 0.001, а селективна перевага аллеля а дорівнює 0.1%.
Количественная характеристика действия отбора носит название его интенсивности или эффективности: она представляет собой степень воздействия (давления) отбора на популяцию. Очевидно, давление отбора в разных условиях может быть большим или меньшим. Для количественного выражения интенсивности отбора используют показатель, называемый коэффициентом отбора. Пусть некоторая популяция включает два типа особей - А и В. Концентрации особей А и В в популяции соотносятся как СА/СВ=u1. Если один из этих вариантов имеет преимущество перед другим, измеряемое коэффициентом интенсивности отбора S, то в следующем поколении соотношение концентраций особей А и В в популяции изменится в соответствии с этим коэффициентом: u2= u1(1-S); S=(u1-u2)/u1=1-u2/u1, где u2 – соотношение концентрации особей в следующем поколении. Если u1>u2, то S>0 и особи В имеют какое-то преимущество перед особями А, которое "отмечается" отбором, и концентрация особей В в популяции возрастает от поколения к поколению. Если же u1=u2, то S = 0, следовательно, особи А и В равноценны и соотношение их концентраций в данной популяции не меняется. Коэффициент интенсивности отбора позволяет сравнивать давление отбора на разные фенотипы. Для полиморфной популяции устанавливают коэффициент отбора всех вариантов по отношению к наиболее приспособленному (т.е. наиболее жизнеспособному и плодовитому в данных условиях) фенотипу. Очевидно, коэффициент отбора представляет собой величину относительную и не может характеризовать действие отбора только на данный фенотип без сравнения с другими вариантами.
107. Як визначити селективну перевагу алелі?
По-перше, в основі селективної переваги, очевидно, лежить розходження по якомусь фенотипическому ознаці, контрольованій геном А. По-друге, такий фенотипический ознака повинен мати деяке значення для виживання й розмноження. Носії аллеля а повинні перевершувати носіїв аллеля А по якомусь життєво важливому властивості, що впливає на успіх розмноження.
Питання про селективну перевагу або селективний дефект будь-якого даного аллеля спричиняє, таким чином, важливі питання про дію гена, генетично контрольованому розвитку, взаємодії між генами й між генотипом і середовищем., що носії аллеля а мають відому перевагу в порівнянні з носіями аллеля А в відношенні виживання або плідності. Це підводить нас до концепції пристосованості (відомої також за назвою адаптивної цінності або селективної цінності) у популяционной генетиці. Пристосованість генотипу - це середнє число нащадків, залишених цим генотипом, у порівнянні із середнім числом нащадків в інших конкуруючих з ним генотипів. Пристосованість, таким чином, являє собою чисто кількісну й операційну концепцію. Це кількісна міра успіху розмноження. Пристосованість (позначувана символом ω є функція коефіцієнта добору (ω=1-s). Якщо відношення частот репродукції аллелей становить 99 А : 100 а, те, як ми вже відзначали, s = 0.01; тепер ми можемо додати до цього, що ωA = 0.99. Або ωA=99 А/100 а = 0.99. Висока пристосованість у тому розумінні, у якому цей термін використається в популяционной генетиці, не обов'язково має на увазі «виживання найбільш пристосованих», а синонимичный йому термін «адаптивна цінність» не обов'язково означає, що генотип, що володіє високою адаптивною цінністю, особливо добре пристосований до свого середовища. Така ситуація можлива. Однак можливо також, що висока пристосованість, або висока адаптивна цінність, являє собою винятково результат високої плідності. Висока пристосованість означає детермінований генетично успіх розмноження; вона не вказує на якісь певні причини цього успіху, які можуть сильно варіювати в різних випадках.