3. Переміщення мобільних елементів

Зовнішні причини мутацій:

3. Хімічні мутагени

4. Фізичні мутагени (УФ, природній фон)

5. Віруси

Средняя частота мутаций у бактерий оценивается как 10^-9 на ген на клетку за поколение. У человека и других многоклеточных она выше и составляет 10^-5 на ген на гамету за поколение. Иными словами только в одной из 100 тысяч гамет ген оказывается измененным. Казалось бы, это ничтожно малая величина. Следует помнить, однако, что генов в каждой гамете очень много. По современным оценкам геном человека содержит около 30 тысяч генов. Следовательно, в каждом поколении около трети человеческих гамет несут новые мутации по какому-нибудь гену. Таким образом, несмотря на чрезвычайную редкость каждой отдельной мутации, в каждом поколении появляется огромное количество носителей мутантных генов.

54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.

Це явище, коли два гени знаходяться в одній групі зчеплення (в локусах однієї хромосоми). Під час мейозу утворюються дві гомологічні хромосоми, відповідно ці дві ознаки які кодують ці гени успадковуються двома організмами. Напр., гемофілія (визначається рецесивною мутацією в Х–хромосомі, у ♀ вона завжди знах. в гетерозиготі і пригнічена домінантним геном, тоді як у ♂ через відсутність другої Х-хромосоми домінантного алеля немає і гемофілія проявляється у фенотипі).

Вважається, що всі гени хромосоми зчеплені (50 Морганід і ближче), проте відсоток зчеплення залежить від відстані між генами: чим ближче, тим більше зчеплення. Нарушить сцепление могут лишь кроссинговер и транслокации. Например, белые голубоглазые коты — глухонемые, тогда как кошки с одним из этих признаков (т. е. либо не белые, либо не голубоглазые) глухотой не страдают.

55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.

Прикладом алельних співвідношень генів може служити домінантність і рецесивність, а прикладом неалельних співвідношень генів є епістаз - пригнічення прояву мутації шляхом взаємодії генів

Алельні та неалельні співвіднош. генів – тип взаємодії генів, що визначає їхній фенотиповий прояв в кожному конкретному випадку. Алельні – взаємодія між генами відсутня. 1 ген – 1 ознака. Дигібр. схрещування підкоряється менделівському розщепленню фенотипів. Відхилення за фенотипами при летальності гена в гомозиготному стані.

1. Повне домінування

2. Неповне домінування. Гетерозиготи проявл. ознаку слабше за гомодомінатнів, але сильніше за гоморецесивів. Забарвлення квітів нічною красуні.

3. Кодомінування. Існує к-ка алелів гену. Групи крові людини.

Неалельні –

1. Комлементарність Коли два домін. алелі дають новий (небатьківський фенотип). Спадкування забарвлення ока у дрозофіл. Форма гребеня у курей.

2. Епістаз – пригнічення дія одного гена іншим, неалельним йому. Спадкування масті у коней.

3. Полімерія. Інтенсивність проявлення ознаки залежить від кількості домінантних алелей генів, що сукупно контролюють дану ознаку. Забарвлення шкіри людини.

56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.

Фенотиповий вираз мутації характеризується експресивністю (ступенем вираження ознаки = к-ть особин зі 100% виразом мутації/всіх мутованих) та пенентрантністю = к-ть особин, у яких мутація виражена хоч якось/всіх мутованих. На пенентрантність та експресивність деяких мутацій впливають ф-ри зовнішнього середовища. 1) Наприклад мутація bar яка викликає редукцію передніх і задніх фасеток ока у дрозофіли, в результаті чого око представляє собою вертикальну полоску фасеток. З підвищенням темп. посилюється фенотиповий прояв мутації. 2) Уменьшенное количество фасеток также определяется мутацией ultra-bar. При повышении температуры мутация проявляется сильнее. 3) Доминантная мутация abnormal abdomen, выражающаяся в нарушениях сегментации и окраски брюш­ка может исчезать, если гетерозигот по этому гену воспитывать на подсу­шенном корме.