
- •Можливі події
- •14. Палеонтологічні докази еволюції.
- •16. Порівняльно-анатомічні та порівняльно-фізіологічні докази еволюції.
- •18. Вихід на сушу рослин і тварин.
- •19. Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).
- •20. Еволюція організмів у кайнозойській ері (палеоген, неоген, антропоген (четвертинний період)).
- •22. Концепція появи життя на землі.
- •23. Особливості еволюції організмів у ранньому палеозої (кембрій, ордовик, силур).
- •24. Перші багатоклітинні еукаріоти. Особливості будови та екології вендобіонтів.
- •25. Поява еукаріотичних організмів. Концепція ендосимбіозу.
- •26. Поява перших прокаріотичних екосистем.
- •27. Сучасний стан концепції абіогенезу.
- •28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.
- •29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?
- •30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?
- •31. З якими процесами було пов’язане інтенсивне вугленакопичення у кам’яновугільному періоді та пермському періоді?
- •32. Яка глобальна біосферна перебудова відбулася у середині крейдяного періоду? які групи організмів вона захопила?
- •33. Коли утворилися степові ландшафти? якими процесами це було викликано?
- •34. Коли утворилися сучасні дощові тропічні ліси? яким процесами це було викликано?
- •35. Коли і де існувала гіпаріонова фауна? що є сучасним реліктом цього угруповання?
- •36. Коли і де існувала мамонтова фауна? Наведіть приклади тварин, що входили до цього угруповання.
- •37. Чим був зумовлений успіх зауроморфних рептилій на початку тріасового періоду?
- •38. Коли на землі існували „моря-калюжі”? Чим було зумовлено існування подібного вимерлого нині ландшафту?
- •39. Чому саме у відкладеннях кам’яновугільного періоду найчастіше за весь палеозой зустрічаються сліди лісових пожеж?
- •40. Коли відбулося вимирання, під час якого зникло близько 90% видів морських організмів? які події в цей час відбувалися на суходолі?
- •41. Коли усі континентальні масиви на землі збиралися у суперконтиненти? Які їх назви?
- •42. Види мутацій. Їх значення для еволюційного прогресу.
- •43. Закон харді-вайнберга. Умови його застосування.
- •44. Значення мутаційної та комбінативної мінливості для еволюції організмів.
- •45. Класифікація видів мінливості.
- •46. Плейотропна дія генів. Види взаємодії між генами.
- •47. Співвідношення між генотипом і фенотипом. Норма реакції.
- •48. Що таке „ефект засновника” та „ефект пляшкового горлечка”? яка їх еволюційна роль?
- •49. Що таке дрейф генів (ефект с.Райта)? яка його еволюційна роль?
- •50. Що таке пенентрантність та експресивність?
- •51. Що таке хвилі життя? яка їх еволюційна роль?
- •52. Сезонна мінливість. Наведіть приклади.
- •53. Чим зумовлені мутації та їх частота?
- •Переміщення мобільних елементів
- •Хімічні мутагени
- •54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.
- •55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.
- •56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.
- •57. Що таке гени-модифікатори?
- •58. Що таке онтогенетична мінливість? Наведіть приклади.
- •59. Генетична характеристика популяції
- •60. Екологічна характеристика популяції
- •61. Що таке мінімальна чисельність популяції? чим вона визначається?
- •62. Що таке ареал популяції, чим він визначається?
- •63. Чим зумовлена генетична гетерогенність популяції?
- •64. Що таке генофонд? чим зумовлене різноманіття генів у генофонді?
- •65. До чого (за сучасними уявленнями) призводить геометрична прогресія розмноження організмів?
- •66. Еволюційне значення внутрішньовидової боротьби за існування.
- •67. Еволюційне значення міжвидової боротьби за існування.
- •68. Що таке боротьба за існування?
- •69. Конкуренція, її види, еволюційне значення.
- •70. Конституційна боротьба за існування, її еволюційне значення.
- •71. Пряма та опосередкована боротьба за існування. Наведіть приклади.
- •72. Уявлення про причини боротьби за існування ч.Дарвіна та сучасні.
- •73. Чим відрізняються біль пристосовані та менш пристосовані особини?
- •74. Що таке конгруенції? наведіть приклади.
- •75. Які особини гинуть частіше? молоді чи дорослі? чим це зумовлено?
- •76. Чим зумовлені відмінності в кількості нащадків (ікринок тощо) у різних видів? Наведіть приклади.
- •77. Що таке активна та пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •78. До яких наслідків призводить індивідуальна активна конкуренція? Наведіть приклади.
- •79. До яких наслідків призводить індивідуальна пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •80. До яких наслідків призводить умовна конкуренція? Наведіть приклади.
- •81. До яких наслідків призводить міжсімейна конкуренція? Наведіть приклади.
- •82. До яких наслідків призводить міжгрупова (міжпопуляційна) конкуренція? Наведіть приклади.
- •83. Наведіть приклади прямої внутрішньовидової боротьби за існування
- •84. Порівняйте еволюційні наслідки внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування.
- •85. Чому боротьбу за існування називають спрямовуючим фактором еволюції?
- •86. Вікова елімінація, пристосування, що захищають різні стадії розвитку організмів.
- •87. Значення сімейної та групової елімінації.
- •88. Що таке сезонна елімінація? яке вона має значення для еволюції виду?
- •89. Різниця в еволюційному значенні вибіркової та масової не вибіркової елімінації.
- •90. Форми елімінації. Їх визначення.
- •91. Чи можлива елімінація особини без її дострокової загибелі? відповідь поясніть.
- •92. Що таке ембріоадаптації (ценогенези)? Наведіть приклади.
- •93. Що таке неотенія? яке її значення для боротьби за існування? Наведіть приклади.
- •94. Що таке хіатус? які види елімінації можуть призводити до виникнення хіатусу?
- •95. Визначення природного добору.
- •96. Вплив статевого добору на зовнішній вигляд та поведінку самців та самиць.
- •97. Еволюційна роль дизруптивного (розриваючого) добору
- •98. Еволюціійна роль зняття тиску стабілізуючого добору (дестабілізації).
- •99. Еволюційна роль рушійного добору
- •100. Еволюційна роль стабілізуючого добору
- •101. Поведінкові стратегії самиць та самців, статевий добір.
- •102. Співвідношення між боротьбою за існування, елімінацією та добором.
- •103. Статевий добір. Його еволюційна роль.
- •104. У чому полягає творча роль природнього добору? Наведіть приклади.
- •105. У чому відмінність трактування добору як диференційного виживання та добору як диференційного розмноження?
- •106. Що таке коефіцієнт добору? як він розраховується?
- •107. Як визначити селективну перевагу алелі?
- •108. Від чого залежить швидкість добору?
- •113. Що таке каналізація розвитку? Наведіть приклади.
- •114. Що таке балансуючий добір? яка його роль?
- •115. Що таке підтримуюча роль стабілізуючого добору? Наведіть приклади.
- •116. Що таке розподільчий ефект добору? Наведіть приклади.
- •117. Що таке накопичуюча роль добору? Наведіть приклади.
- •118. Як виявляється творча роль природного добору на генотиповому рівні?
- •119. Як виявляється творча роль природного добору на фенотиповому рівні?
- •120. Що таке генокопіювання (та фенокопіювання)? Наведіть приклади.
- •121. Біохімічні та імунологічні критерії виду. Їх застосування.
- •122. Вільне схрещування як критерій виду. Особливості його застосування.
- •123. Генетичний критерій виду. Його застосування.
- •124. Географічний критерій виду. Його застосування
- •126. Еволюційний критерій виду. Його застосування.
- •127. Екологічний критерій виду, застосування
- •128. Каріологічний критерій виду. Його застосування.
- •129. Монотипічні, політипічні та поліморфні види. Їх особливості.
- •130. Морфологічний критерій виду. Його застосування.
- •131. Наведіть приклади утворення міжвидових гібридів. Які наслідки може мати цей процес?
- •132. Напіввиди (проблемні види) та коло форм. Їх особливості.
- •133. Особливості застосування критеріїв виду в палеонтології.
- •134. У чому полягають відмінності типологічної та біологічної концепцій виду?
- •135. Cучасне визначеня та характерні риси виду.
- •. Способи ідентифікації особин свого виду. Феномен “зміщення ознак”
- •137. Методи геноміки та геносистематики й визначення виду. Їх застосування.
- •138. Що таке алопатричне видоутворення? Наведіть приклади.
- •139. Які підтипи алопатричного видоутворення існують? Наведіть приклади.
- •140. Що таке парапатричне видоутворення. Наведіть приклади
- •141. Особливості видоутворення в умовах острівних та озерних екосистем.
- •142. Симпатричне (екологічне) видоутворення. Наведіть приклади.
- •143. Хромосомне видоутворення. Наведіть приклади.
- •144. Які приклади видоутворення у природних умовах вам відомі?
- •145. Які приклади хромосомного видоутворення у лабораторних умовах вам відомі?
- •146. Докопулятивні (дозиготичні) механізми ізоляції.
- •147. Класифікація механізмів ізоляції
- •148. Посткопулятивні (постзиготичні) механізми ізоляції.
- •150. Порівняйте різні типи видоутворення.
- •151. Що таке часова (хронологічна) ізоляція? Наведіть приклади.
- •152. Що таке географічна ізоляція? Наведіть приклади.
- •154. Що таке ізоляція, спричинена морфо-фізіологічною несумісністю? Наведіть приклади.
- •155. Що таке ізоляція, спричинена несумісністю гамет? Наведіть приклади.
- •156. Що таке ізоляція, спричинена летальністю гібридів? Наведіть приклади
- •157. Що таке ізоляція, спричинена стерильністю гібридів? Наведіть приклади.
Переміщення мобільних елементів
Зовнішні причини мутацій:
Хімічні мутагени
Фізичні мутагени (УФ, природній фон)
Віруси
Средняя частота мутаций у бактерий оценивается как 10-9 на ген на клетку за поколение. У человека и других многоклеточных она выше и составляет 10-5 на ген на гамету за поколение. Иными словами только в одной из 100 тысяч гамет ген оказывается измененным. Казалось бы, это ничтожно малая величина. Следует помнить, однако, что генов в каждой гамете очень много. По современным оценкам геном человека содержит около 30 тысяч генов. Следовательно, в каждом поколении около трети человеческих гамет несут новые мутации по какому-нибудь гену. Таким образом, несмотря на чрезвычайную редкость каждой отдельной мутации, в каждом поколении появляется огромное количество носителей мутантных генов.
54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.
Це явище, коли два гени знаходяться в одній групі зчеплення (в локусах однієї хромосоми). Під час мейозу утворюються дві гомологічні хромосоми, відповідно ці дві ознаки які кодують ці гени успадковуються двома організмами. Напр., гемофілія (визначається рецесивною мутацією в Х–хромосомі, у ♀ вона завжди знах. в гетерозиготі і пригнічена домінантним геном, тоді як у ♂ через відсутність другої Х-хромосоми домінантного алеля немає і гемофілія проявляється у фенотипі).
Вважається, що всі гени хромосоми зчеплені (50 Морганід і ближче), проте відсоток зчеплення залежить від відстані між генами: чим ближче, тим більше зчеплення. Нарушить сцепление могут лишь кроссинговер и транслокации. Например, белые голубоглазые коты — глухонемые, тогда как кошки с одним из этих признаков (т. е. либо не белые, либо не голубоглазые) глухотой не страдают.
55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.
Прикладом алельних співвідношень генів може служити домінантність і рецесивність, а прикладом неалельних співвідношень генів є епістаз - пригнічення прояву мутації шляхом взаємодії генів
Алельні та неалельні співвіднош. генів – тип взаємодії генів, що визначає їхній фенотиповий прояв в кожному конкретному випадку. Алельні – взаємодія між генами відсутня. 1 ген – 1 ознака. Дигібр. схрещування підкоряється менделівському розщепленню фенотипів. Відхилення за фенотипами при летальності гена в гомозиготному стані.
Повне домінування
Неповне домінування. Гетерозиготи проявл. ознаку слабше за гомодомінатнів, але сильніше за гоморецесивів. Забарвлення квітів нічною красуні.
Кодомінування. Існує к-ка алелів гену. Групи крові людини.
Неалельні –
Комлементарність Коли два домін. алелі дають новий (небатьківський фенотип). Спадкування забарвлення ока у дрозофіл. Форма гребеня у курей.
Епістаз – пригнічення дія одного гена іншим, неалельним йому. Спадкування масті у коней.
Полімерія. Інтенсивність проявлення ознаки залежить від кількості домінантних алелей генів, що сукупно контролюють дану ознаку. Забарвлення шкіри людини.
56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.
Фенотиповий вираз мутації характеризується експресивністю (ступенем вираження ознаки = к-ть особин зі 100% виразом мутації/всіх мутованих) та пенентрантністю = к-ть особин, у яких мутація виражена хоч якось/всіх мутованих. На пенентрантність та експресивність деяких мутацій впливають ф-ри зовнішнього середовища. 1) Наприклад мутація bar яка викликає редукцію передніх і задніх фасеток ока у дрозофіли, в результаті чого око представляє собою вертикальну полоску фасеток. З підвищенням темп. посилюється фенотиповий прояв мутації. 2) Уменьшенное количество фасеток также определяется мутацией ultra-bar. При повышении температуры мутация проявляется сильнее. 3) Доминантная мутация abnormal abdomen, выражающаяся в нарушениях сегментации и окраски брюшка может исчезать, если гетерозигот по этому гену воспитывать на подсушенном корме.