
- •Можливі події
- •14. Палеонтологічні докази еволюції.
- •16. Порівняльно-анатомічні та порівняльно-фізіологічні докази еволюції.
- •18. Вихід на сушу рослин і тварин.
- •19. Еволюційний процес у пізньому палеозої (девон, карбон, перм).
- •20. Еволюція організмів у кайнозойській ері (палеоген, неоген, антропоген (четвертинний період)).
- •22. Концепція появи життя на землі.
- •23. Особливості еволюції організмів у ранньому палеозої (кембрій, ордовик, силур).
- •24. Перші багатоклітинні еукаріоти. Особливості будови та екології вендобіонтів.
- •25. Поява еукаріотичних організмів. Концепція ендосимбіозу.
- •26. Поява перших прокаріотичних екосистем.
- •27. Сучасний стан концепції абіогенезу.
- •28. Сучасні уявлення про походження хордових тварин.
- •29. Як впливав на розвиток життя на землі рівень о2 у атмосфері? з чим були пов’язані зміни рівню атмосферного кисню?
- •30. Як вплинула на стан ландшафтів суходолу поява вищих рослин?
- •31. З якими процесами було пов’язане інтенсивне вугленакопичення у кам’яновугільному періоді та пермському періоді?
- •32. Яка глобальна біосферна перебудова відбулася у середині крейдяного періоду? які групи організмів вона захопила?
- •33. Коли утворилися степові ландшафти? якими процесами це було викликано?
- •34. Коли утворилися сучасні дощові тропічні ліси? яким процесами це було викликано?
- •35. Коли і де існувала гіпаріонова фауна? що є сучасним реліктом цього угруповання?
- •36. Коли і де існувала мамонтова фауна? Наведіть приклади тварин, що входили до цього угруповання.
- •37. Чим був зумовлений успіх зауроморфних рептилій на початку тріасового періоду?
- •38. Коли на землі існували „моря-калюжі”? Чим було зумовлено існування подібного вимерлого нині ландшафту?
- •39. Чому саме у відкладеннях кам’яновугільного періоду найчастіше за весь палеозой зустрічаються сліди лісових пожеж?
- •40. Коли відбулося вимирання, під час якого зникло близько 90% видів морських організмів? які події в цей час відбувалися на суходолі?
- •41. Коли усі континентальні масиви на землі збиралися у суперконтиненти? Які їх назви?
- •42. Види мутацій. Їх значення для еволюційного прогресу.
- •43. Закон харді-вайнберга. Умови його застосування.
- •44. Значення мутаційної та комбінативної мінливості для еволюції організмів.
- •45. Класифікація видів мінливості.
- •46. Плейотропна дія генів. Види взаємодії між генами.
- •47. Співвідношення між генотипом і фенотипом. Норма реакції.
- •48. Що таке „ефект засновника” та „ефект пляшкового горлечка”? яка їх еволюційна роль?
- •49. Що таке дрейф генів (ефект с.Райта)? яка його еволюційна роль?
- •50. Що таке пенентрантність та експресивність?
- •51. Що таке хвилі життя? яка їх еволюційна роль?
- •52. Сезонна мінливість. Наведіть приклади.
- •53. Чим зумовлені мутації та їх частота?
- •Переміщення мобільних елементів
- •Хімічні мутагени
- •54. Що таке зчеплене успадкування? наведіть приклади.
- •55. Що таке алельні та неалельні співвідношення генів? наведіть приклади.
- •56. Наведіть зміни фенотипового виразу мутацій залежно від умов середовища.
- •57. Що таке гени-модифікатори?
- •58. Що таке онтогенетична мінливість? Наведіть приклади.
- •59. Генетична характеристика популяції
- •60. Екологічна характеристика популяції
- •61. Що таке мінімальна чисельність популяції? чим вона визначається?
- •62. Що таке ареал популяції, чим він визначається?
- •63. Чим зумовлена генетична гетерогенність популяції?
- •64. Що таке генофонд? чим зумовлене різноманіття генів у генофонді?
- •65. До чого (за сучасними уявленнями) призводить геометрична прогресія розмноження організмів?
- •66. Еволюційне значення внутрішньовидової боротьби за існування.
- •67. Еволюційне значення міжвидової боротьби за існування.
- •68. Що таке боротьба за існування?
- •69. Конкуренція, її види, еволюційне значення.
- •70. Конституційна боротьба за існування, її еволюційне значення.
- •71. Пряма та опосередкована боротьба за існування. Наведіть приклади.
- •72. Уявлення про причини боротьби за існування ч.Дарвіна та сучасні.
- •73. Чим відрізняються біль пристосовані та менш пристосовані особини?
- •74. Що таке конгруенції? наведіть приклади.
- •75. Які особини гинуть частіше? молоді чи дорослі? чим це зумовлено?
- •76. Чим зумовлені відмінності в кількості нащадків (ікринок тощо) у різних видів? Наведіть приклади.
- •77. Що таке активна та пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •78. До яких наслідків призводить індивідуальна активна конкуренція? Наведіть приклади.
- •79. До яких наслідків призводить індивідуальна пасивна конкуренція? Наведіть приклади.
- •80. До яких наслідків призводить умовна конкуренція? Наведіть приклади.
- •81. До яких наслідків призводить міжсімейна конкуренція? Наведіть приклади.
- •82. До яких наслідків призводить міжгрупова (міжпопуляційна) конкуренція? Наведіть приклади.
- •83. Наведіть приклади прямої внутрішньовидової боротьби за існування
- •84. Порівняйте еволюційні наслідки внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування.
- •85. Чому боротьбу за існування називають спрямовуючим фактором еволюції?
- •86. Вікова елімінація, пристосування, що захищають різні стадії розвитку організмів.
- •87. Значення сімейної та групової елімінації.
- •88. Що таке сезонна елімінація? яке вона має значення для еволюції виду?
- •89. Різниця в еволюційному значенні вибіркової та масової не вибіркової елімінації.
- •90. Форми елімінації. Їх визначення.
- •91. Чи можлива елімінація особини без її дострокової загибелі? відповідь поясніть.
- •92. Що таке ембріоадаптації (ценогенези)? Наведіть приклади.
- •93. Що таке неотенія? яке її значення для боротьби за існування? Наведіть приклади.
- •94. Що таке хіатус? які види елімінації можуть призводити до виникнення хіатусу?
- •95. Визначення природного добору.
- •96. Вплив статевого добору на зовнішній вигляд та поведінку самців та самиць.
- •97. Еволюційна роль дизруптивного (розриваючого) добору
- •98. Еволюціійна роль зняття тиску стабілізуючого добору (дестабілізації).
- •99. Еволюційна роль рушійного добору
- •100. Еволюційна роль стабілізуючого добору
- •101. Поведінкові стратегії самиць та самців, статевий добір.
- •102. Співвідношення між боротьбою за існування, елімінацією та добором.
- •103. Статевий добір. Його еволюційна роль.
- •104. У чому полягає творча роль природнього добору? Наведіть приклади.
- •105. У чому відмінність трактування добору як диференційного виживання та добору як диференційного розмноження?
- •106. Що таке коефіцієнт добору? як він розраховується?
- •107. Як визначити селективну перевагу алелі?
- •108. Від чого залежить швидкість добору?
- •113. Що таке каналізація розвитку? Наведіть приклади.
- •114. Що таке балансуючий добір? яка його роль?
- •115. Що таке підтримуюча роль стабілізуючого добору? Наведіть приклади.
- •116. Що таке розподільчий ефект добору? Наведіть приклади.
- •117. Що таке накопичуюча роль добору? Наведіть приклади.
- •118. Як виявляється творча роль природного добору на генотиповому рівні?
- •119. Як виявляється творча роль природного добору на фенотиповому рівні?
- •120. Що таке генокопіювання (та фенокопіювання)? Наведіть приклади.
- •121. Біохімічні та імунологічні критерії виду. Їх застосування.
- •122. Вільне схрещування як критерій виду. Особливості його застосування.
- •123. Генетичний критерій виду. Його застосування.
- •124. Географічний критерій виду. Його застосування
- •126. Еволюційний критерій виду. Його застосування.
- •127. Екологічний критерій виду, застосування
- •128. Каріологічний критерій виду. Його застосування.
- •129. Монотипічні, політипічні та поліморфні види. Їх особливості.
- •130. Морфологічний критерій виду. Його застосування.
- •131. Наведіть приклади утворення міжвидових гібридів. Які наслідки може мати цей процес?
- •132. Напіввиди (проблемні види) та коло форм. Їх особливості.
- •133. Особливості застосування критеріїв виду в палеонтології.
- •134. У чому полягають відмінності типологічної та біологічної концепцій виду?
- •135. Cучасне визначеня та характерні риси виду.
- •. Способи ідентифікації особин свого виду. Феномен “зміщення ознак”
- •137. Методи геноміки та геносистематики й визначення виду. Їх застосування.
- •138. Що таке алопатричне видоутворення? Наведіть приклади.
- •139. Які підтипи алопатричного видоутворення існують? Наведіть приклади.
- •140. Що таке парапатричне видоутворення. Наведіть приклади
- •141. Особливості видоутворення в умовах острівних та озерних екосистем.
- •142. Симпатричне (екологічне) видоутворення. Наведіть приклади.
- •143. Хромосомне видоутворення. Наведіть приклади.
- •144. Які приклади видоутворення у природних умовах вам відомі?
- •145. Які приклади хромосомного видоутворення у лабораторних умовах вам відомі?
- •146. Докопулятивні (дозиготичні) механізми ізоляції.
- •147. Класифікація механізмів ізоляції
- •148. Посткопулятивні (постзиготичні) механізми ізоляції.
- •150. Порівняйте різні типи видоутворення.
- •151. Що таке часова (хронологічна) ізоляція? Наведіть приклади.
- •152. Що таке географічна ізоляція? Наведіть приклади.
- •154. Що таке ізоляція, спричинена морфо-фізіологічною несумісністю? Наведіть приклади.
- •155. Що таке ізоляція, спричинена несумісністю гамет? Наведіть приклади.
- •156. Що таке ізоляція, спричинена летальністю гібридів? Наведіть приклади
- •157. Що таке ізоляція, спричинена стерильністю гібридів? Наведіть приклади.
41. Коли усі континентальні масиви на землі збиралися у суперконтиненти? Які їх назви?
Утворення Моногеї – 2,5 млрд р.
Розпад Моногеї – 2,2 млрд.р
Утворення Мекгагеї 1,8млрд.р
Розпад Родінії на Лавразію і Гондвану 800-750 млн. р.
В 1912 році А. Вегенер запропонував свою теорію дрейфа континентів (т.е. їх горизонтальних переміщень), яка пояснювала ряд явищ, в тому числі і- процес орогенеза. [Он утверждал, что в конце палеозоя все материки были собраны в единый протоконтинент - Пангею, состоящий из двух блоков: северного, Лавразии (Северная Америка и Евразия без Индостана), и южного, Гондваны (Южная Америка, Африка, Индостан, Австралия и Антарктида), разделенных морем Тетис. Пангея была окружена единственным же - огромным - океаном; таких океанов, как Атлантический и Индийский, в то время еще не существовало.]
42. Види мутацій. Їх значення для еволюційного прогресу.
Мутації – спадкові зміни, обумовлені зміною структури генів, хромосом, геномів та деяких цитоплазматичних органоїдів (мітохондрій чи пластид). Відповідно виділяють генні, хромосомні, геномні та плазмонні мутації.
Мутації: 1) точкові, або генні (представляет собой изменение последовательности нуклеотидов в пределах одного гена, приводящее к изменению характера действия гена. Как правило, это молекулярное изменение в гене, которое вызывает фенотипический эффект.
1. Missense-мутация. В одном из триплетов происходит замена одного основания (например, ЦТТ→ГТТ), в результате чего измененный триплет кодирует аминокислоту, отличную от той, которую кодировал прежний триплет.
2. Мутация со сдвигом рамки. Если в последовательность ДНК включается новое основание или пара оснований, то все лежащие за ними триплеты изменяются, что влечет за собой изменение синтезируемого полипептида. К такому же результату приведёт утрата одного из имеющихся оснований.
3. Nonsense-мутация. В результате замены одного основания возникает новый триплет, представляющий собой терминирующий кодон.
4. Синонимическая missence-мутация В этом случае, вследствие избыточности кода мы имеем дело с молекулярным изменением в пределах данного гена, которое не вызывает фенотипического эффекта. Такие синонимические мутации, вероятно, довольно обычны.
2) хромосомні (транзиції, або трансверсії– переставки пар нукл.; делеції, абоо недостачі – втрата локусів хромосоми; дуплікації – подвоєння локусів; інверсії – поворот на 1800; транслокації – перенесення на плече хромососми; транпозиція, інсерція – зворотнє перенесення послідовностей нуклеотидів з однієї ділянки в іншу, або в плазміду – явище „стрибаючих генів”); 3) геномні (анеуплоїдія –з випадіння цілих хромосом; поліплоїдія – подвоєння наборів хромосом).
[За проявлением признаков М. делят на:
1.Прямые (их проявление приводит к отклонению признаков от «дикого типа».
2.Обратные (реверсия) (Полное или частичное востановление)
За хар.изменений в ген.мат.:
1.Точковые (вставка,выпадения,транзиция и трансверсия пары нуклеотидов)
2.Инсепции (вставки мол.ДНК в ген,приводящее к инативации или сильному полярному эффекту в оперонах)
3.Хромосомные перестройки (аберрации) (инверсия, дупликация, транслокация, делеция, транспозиция)
4.Изменение числа хромосом (полиплоидия, гаплоидия, анеуплоидия)
М.иногда делят по уровню носителей ген.информ. на:
1.Генные (все точечные мут., аберрации в зависимости от размера)
2.Хромосомные (аберрации в зависимости от размера)
3.Геномные (изменение числа хромосом)
В зависимости от фен. проявления: 1.Морфологические 2.Биохимические 3.Летальные 4.Сублетьные 5.Нейтральные
В зависимости от дом.рец.: 1.Доминантные 2.Рецессивные 3.Субдоминантные
Ещё М. разделяют:
1.Генеративные (происходят в гаметах и в етом случаи передаётся в последующие поколения)
2.Соматические (в соматических кл., наследуются только при вег.размножении)
3.Ядерные (затрогивают хромосомы ядра)
4.Цитоплазматические (затрагивает ген.мат. заключённый в цитопл.)