Дефектування шліців
Рис. 1.1. Схема дефектування шестерні за допомогою штангензубоміра
В вузлах автомобілів, тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин застосовуються рухомі і нерухомі шліцові з’єднання. Залежно від типу і режимів роботи вузла / механізму /, з’єднання мають різний характер спрацювання. В рухомих з’єднаннях шліци валів спрацьовуються по бокових гранях і зовнішньому діаметру, а втулки – по бокових гранях і діаметру пазів. В нерухомих з’єднаннях в основному спрацьовуються бокові грані.
При дефектуванні спряжень шліцьових валів з втулками визначається зазор між боковими поверхнями шліців. При цьому, як правило, втулка закріплюється нерухомо, а вал встановлюють в центри / на призмі / й переміщують до кола осі до опору з боковими гранями втулки. В результаті з протилежного боку граней втулки і вала утворюється зазор, який вимірюють щупом. Цей зазор можна виміряти й індикаторною головкою таким чином. До бокової грані одного із шліців вала впирають вимірювальний стержень індикаторної головки. Вал прокручують в обидва боки до опору з гранями втулки й намічають максимальне та мінімальне відхилення стрілки індикатора. Різниця між показами є шуканою величиною бокового зазору.
Діаметр впадин визначається штангенциркулем, мікрометричним нутроміром або індикаторним нутроміром, ширина впадин визначається штангенциркулем. При дефектуванні шліців часто застосовуються шаблони. Всі отримані при дефектуванні результати заносяться у звітну таблицю. Визначені параметри порівнюються з допустимими під час дефектації ( див. таблиці на робочих місцях) і робиться висновок про придатність деталей.
Питання для самоконтролю
На які групи поділяються деталі при дефектуванні ?
Які методи дефектування ви знаєте ?
Які методи дефектування потребують використання спеціальних приладів ?
Яким способом визначають мікротріщини і мікропори в деталях, що не володіють феромагнітними властивостями?
Який порядок дефектування шестерень ?
6.Як впливає зміна міжосьової віддалі на спрацювання зуба шестерні ?
7.Яке характерне спрацювання зубів шестерні, яка працювала на зігнутому валу ?
Як продефектувати шліцьове спряження ?
Охарактеризуйте люмінесцентний спосіб дефектування ?
Які деталі і вузли випробовують гідравлічним способом ?
Форма звіту
У звіті про виконану роботу студент повинен подати: 1/ назва роботи; 2/ мету роботи; 3/ завдання; 4/ оснащення робочого місця; 5/ коротко описати порядок виконання роботи; 6/ схему дефектування відповідних деталей; 7/ результати дефектування; 8/ допустимі значення параметрів, які дефектуються; 9/ відповідні конкретні висновки по отриманих результатах; 10/ загальні висновки по роботі. результати дефектування деталей заносять у таблицю.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
ДЕФЕКТУВАННЯ КОЛІНЧАСТИХ ВАЛІВ АВТОТРАКТОНИХ ДВИГУНІВ
Мета роботи
Виконуючи роботу, студент повинен: оволодіти методами та прийомами контролю колінчастих валів; виявити дефекти колінчастого вала; аналізувати причини виникнення дефектів та їх вплив на погіршення якості роботи двигуна; залежно від характеру виявлених дефектів робити висновки про доцільність ремонту вала; проектувати раціональні способи та технологічну послідовність відновлення вала; правильно розрахувати та визначити ремонтні розміри шийок; опрацьовувати технологічну документацію на відновлення вала.
2. Завдання
2.1. Вивчити обладнання, приладдя та інструменти, що застосовуються при дефектуванні колінчастих валів.
2.2. Вивчити можливі та виявити фактичні дефекти колінчастого вала.
2.3. Визначити характер та форму спрацювання корінних та шатунних шийок.
2.4. Визначити причини появи виявлених дефектів.
2.5. Зробити висновок про придатність колінчастого валу до відновлення.
2.6. Опрацювати технологічну послідовність та способи відновлення колінчастого вала.
3. Обладнання робочого місця
3.1. Плита перевірена з призмами.
3.2. Дефектоскоп.
3.3. Пристрій універсальний для контролю колінчастих валів.
3.4. Інструменти: мікрометри з межами вимірів 25…50 мм; 50…75мм; 75…100мм; індикатор на штативі; штангенрейсмус з межами вимірів 40…300мм; калібри для контролю різей; шаблону для перевірки радіуса галтелей шпонкових пазів; лупа х 5.
3.5. Секундомір.
3.6. Технічні умови на дефектування та вибракування колінвалів.
4. Загальні вказівки
Зали, що поступають у ремонт, в процесі експлуатації набувають різноманітних дефектів. Частота повторень цих дефектів різноманітна й залежить від умов роботи тієї чи іншої поверхні. Тому, перш ніж приступити до відновлення, вал необхідно докладно продефектувати однак якісно виконати ці операції можливо тільки за умов, що вал буде якісно промитий.
Особливої уваги вимагає дефектування шийок з метою визначення їх ремонтних розмірів.
Шийки, особливо шатунні, спрацьовуються нерівномірно як по довжині, так і по діаметру. Це пояснюється в основному однобічними навантаженнями, викликаними інерційними й відцентровими силами.
Крім того, в процесі експлуатації змінюється величина радіуса кривошипу та спостерігається скручування шатунних шийок.
Ремонтуючи вал, обидва ці дефекти необхідно усунути шліфуванням шатунних шийок.
Тому правильно встановити ремонтний розмір шийок тільки за величиною найбільшого спрацювання випадку, коли має місце скручування й відхилення радіуса кривошипу від величини заданої технічними умовами, неможливо.
У таких випадках слід враховувати усі відхилення, попередньо розрахувати можливий діаметр шийки після шліфування й, порівнявши його з таблицею ремонтних розмірів, вибрати оптимальний ремонтний розмір чи вибракувати вал як непридатний до шліфування без попереднього наплавлення.