МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНОЇ РОБОТИ

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ ОТРУЄННІ АЛКОГОЛЕМ ТА ЙОГО СУРОГАТАМИ

(методичні рекомендації)

ОДЕСА

2003

Міністерство охорони здоров’я України

Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи

“ УЗГОДЖЕНО”

Начальник Головного Управління

організації медичної допомоги

населенню МОЗ України

_________________М.П. Жданова

“___”_________________2003р.

Інтенсивна терапія при отруєнні алкоголем та його сурогатами

(методичні рекомендації)

Одеса – 2003

Установа розробник – Одеський державний медичний університет

- Миколаївська обласна лікарня

Укладачі: д.мед.н., професор Чуєв П.М. тел. (80482)56-13-22

д.мед.н., професор Владика А.С. тел. (80482)56-13-22

к.мед.н, доцент Басенко І.Л. тел. (80482)56-13-22

аспірант кафедри Буднюк О.О. тел. (80482)56-13-22

зав.відділенням Кузьменко В.Л. тел. (8044)41-01-40

Рецензент:

Завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії

Київської медичної академії післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика, Головний токсиколог МОЗ України,

д.мед.н., професор Шлапак І.П.

Голова Проблемної комісії “Анестезіологія та інтенсивна терапія” МОЗ та АМН України.

д.мед.н., професор Суслов В.В.

ЗМІСТ

Стор. Вступ.............................................................................................................4

Класифікація сурогатів алкоголю..............................................................4

Отруєння етанолом.....................................................................................6

Отруєння істиними сурогатами алкоголю................................................11

Отруєння удаваними сурогатами алкоголю.............................................15

Висновки......................................................................................................21

Показчик літератури...................................................................................22

Вступ

Отруєння алкоголем та його сурогатами в більшості випадків є результатом зловживання спиртними напоями. За даними статистики отруєння алкоголем та його сурогатами займає основне місце (60%) серед причин всіх смертельних отруєнь. Біля 98% смертельних випадків настає на догоспітальному етапі, і тільки 1 – 2 % хворих гине в медичних закладах. Серед госпіталізованих біля 90% становлять хворі хронічним алкоголізмом.

Сурогати алкоголю діляться на дві категорії:

1.Препарати, які виготовлено на основі етилового спирту, що містять різні суміші:

1. гідролізний і сульфітний спирти, які добуваються шляхом гідролізу із деревини;

2. денатурат – технічний спирт з незначною кількістю метилового спирту і альдегидів;

3. спирт – сирець – містить етанол і сивушні масла – пропіловий, аміловий, бутиловий спирти та їх ізомери;

4. одеколони і лосьони – дуже поширені косметичні засоби, які містять до 60% етанолу, ефірні масла та ін.;

5. клей БФ, основою якого є фенольно – формальдегідна смола, полівінілацеталь розчинений в етанолі та ацетоні;

6. політура – технічний етиловий спирт, який містить ацетон, хлороформ, бутиловий та аміловий спирти;

7. “нигрозин” – морилка для дерева, яка містить етанол та різні барвники, що викликає інтенсивне і тривале забарвлення шкіри та слизових оболонок.

2.Препарати, які не містять етанол і являють собою одноатомні та дво-, три-, і поліатомні спирти, галогенпохідні вуглеводні.

Сурогати (surrogatus – неповноцінні замінники дозволених для споживання алкогольних напоїв.

Отруєння етиловим спиртом (етанол, с2н5он).

Фізичні та хімічні властивості: безбарвна рідина, має характерний запах та смак, добре розчиняється у воді. Температура кіпіння складає 78,4^˚С. Етанол є амфотерною речовиною, піддається дегідратації, реагує з мінеральними та органічними кислотами з утворенням складних ефірів. При окисленні утворюються альдегіди.

Токсикокінетика. Виділяють дві фази розподілення: резорбція (всмоктування) та елімінація (виділення). У першій фазі, насичення органів і тканин етанолом відбувається швидко на відміну від його біотрансформації та виділення, внаслідок чого збільшується його концентрація в крові.

Він легко проникає крізь клітинні мембрани, швидко всмоктуються із шлунку (20%) та тонкого кишківника (80%), в середньому його концентрація через 1,5 години сягає максимального рівня. В органах з інтенсивним кровопостачанням (головний мозок, печінка та нирки) динамічна рівновага концентрації етанолу встановлюється через декілька хвилин. Малоконцентровані (30%) алкогольні напої всмоктуються дуже швидко. Фаза резорбції становить – 40-90 хвилин – натще серце та 2-3 години – на повний шлунок. Натще серце, а такаж у людей з захворюваннями шлунку та дванадцятипалої кишки швидкість резорбції вища.

Виділяють три ферментні системи окислення спиртів – алкогольдегідрогеназна, мікросомальна окислююча система та каталазна 1.

90% етанолу, який потрапляє в організм окислюється в печінці за участю фермента алкогольдегідрогенази, а також ацетальдегіддегідрогенази за наступною схемою летального синтезу (метаболічний процес, в результаті якого нетоксична або малотоксична речовина перетворюється у більш токсичну речовину)2,3,4: С₂Н₅ОН(етанол)→СН₃СНО(ацетальдегід)→СН₃СООН(оцтова кислота) → СО₂↑+Н₂О

Незначна кількість етанолу (1-2%) окислюється до ацетальдегіду каталазою, яка знаходиться у всіх тканинах. Активність каталази значно збільшується при регулярному вживанні алкоголю, що призводить до розвитку гострої та хронічної толерантності до алкоголю.

Біля 10% алкоголю виділяється в незмінному вигляді через легені та нирки впридовж 7 – 12 годин. Елімінація починається, коли всмокталось 90% алкоголю. Швидкість метаболічної елімінації етанолу – 90 - 120мг/кг/год, а у п`яниць до 175мг/кг/год.

Токсичність. Летальна доза становить від 4 до 12 г/кг (в середньому 300мл 96% етанолу при відсутності толерантності до нього). Алкогольна кома розвивається при концентрації етанолу в крові біля 3% , а сметрельною концентрацією є 5-6% .

Токсикодинаміка. В токсичній дії етанолу та інших спиртів виділяють дві фази:

1.Фаза енспецифічної дії, пов`язана з фізико – хімічними властивостями спиртів. Проявляється неелектролітним ефектом (дія цілої молекули спирту) – сп`яніння, збудження, а потім пригнічення (нейролептичний ефект) центральної – нервової системи, дихального та судинно – рухового центрів.

2.Фаза специфічної дії обумовлена дією на організм метаболітів летального синтезу. Завдяки тому, що в молекулі міститься карбонільна група, він в десятки разів токсичніший у порівнянні з етанолом. При взаємодії з білками ацетальдегід викликає їх якісні зміни, що сприяє розвитку аутоалергічних процесів. Доведена також токсична дія ацетальдегіду на ліпідні компоненти субклітинних мембран і зв’язаних з ними ензимами. При взаємодії ацетальдегіду з дофаміном і норадреналіном утворюються тетрагідроізохоліни, а з триптофаном – β-карбоніли. Ці речовини мають галюциногенну та психотропну активність. Ацетальдегід в великих дозах викликає втрату свідомості, чутливості і рухової активності.

Клінічна картина при отруєнні етанолом.

1.Ейфорична стадія (легкій ступінь) – спостерігається психомоторне збудження, знижується критична оцінка своїх слів і дій. Гіперемія обличчя, гіпергідроз, гіперсалівація, розширення зіниць, слабкість конвергенції. Вміст алкоголю в крові становить 0,5-1,5 % .

2.Стадія пригнічення (середній ступінь)- порушення координації рухів (атаксія, дисметрія), блювання, дизартрия, виявляється ксоокість, зникає критична оцінка своїх слів і дій, розгальмовуються інстинкти, виявляються приховані ознаки особистості (ревнощі, марнослівство та ін.). Сп'яніння поступово переходить у сон. Після пробудження характерний синдром похмілля – млявість, розбитість, важкість у голові, головний біль, відсутність апетиту, роздратованість. Вміст алкоголю в крові складає 1,5-2,5% .

3.Стадія коми. Виділяють дві фази алкогольної коми: 1) фаза поверхневої коми (ускладнена і неускладнена); 2) фаза глибокої коми (ускладнена і неускладнена).

Фаза поверхневої коми характеризується втратою свідомості, відсутністю контакту, зниженням корнеальних рефлексів, різким пригніченням больової чутливості. Відмічається непостійність неврологічної симптоматики: зниження або підвищення м`язового тонусу і сухожилкових рефлексів, з`являються окорухові розлади (“гра зіниць”, плаваючі рухи очних яблук, анізокорія), які мають транзиторний характер. Величина зіниць може бути різною.

В клінічному перебігу поверхневої коми виділяють дві стадії:

В першій стадії укол або тиснення в больових точках трійчастого нерву супроводжується розширенням зіниць, мімічною реакцією м`язів обличчя, захисними рухами рук. Схожу реакцію викликає дія нашатирного спирту (вату, змочену 25% розчином нашатирного спирту, підносять під ніс хворого на відстані 3-5 см), а також лікувальні заходи (промивання шлунку, підшкірні ін`єкції).

У другій стадії у відповідь на схожі подразнення з’являються лише слабо виражений гіпертонус рук і ніг, міофібриляції, зінична реакція непостійна.

Вміст алкоголю в крові при поверхневій алкогольній комі має більший діапозон (2-6% в крові, 2,5-8 г/л в сечі), що залежить від різного ступеню вираженності гострої і хронічної толерантності до алкоголю, збереженності функції печінки і т.д.

Фаза глибокої коми виражається повною втратою больової чутливості, відсутністю або різким зниженням корнеальних, зіничних, сухожилкових рефлексів, м`язовою атонією, зниженням температури тіла. Вміст алкоголю у крові та сечі також коливається в достатньо широких межах (відповідно 3,0-7,5% , 3,0-8,5 г/л) 5.

Таблиця 1