 
        
        - •Міністерство освіти і науки України Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
- •1.1 Підбір основного глибинонасосного обладнання 5
- •1.2 Розрахунок ступінчастих колон насосних штанг 7
- •1.1 Підбір основного глибинонасосного обладнання
- •1.2 Розрахунок ступінчастих колон насосних штанг
- •Кількість перегинів ременів за секунду
- •Перевірка правильності вибору підшипників кочення опори балансира або відхиляючого блока виконується розрахунком довговічності підшипників та порівнянням її із заданою довговічністю.
- •Додаток б
- •Сортамент насосних штанг із сорбітизованої сталі 15нм
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Значення поправкового коефіцієнта , що враховує вплив деформації штанг і труб
1.2 Розрахунок ступінчастих колон насосних штанг
Надалі проводиться уточнюючий розрахунок, під час виконання якого будемо виходити з умови отримання мінімальних напружень у насосних штангах і відповідно мінімального навантаження на головку балансира.
 Далі
необхідно перевірити міцність штанг
на розрив та витривалість.
Далі
необхідно перевірити міцність штанг
на розрив та витривалість.
Для вказаної вище умови основні параметри роботи насоса (при коефіцієнті подачі η = 0,75 (для всіх розглядуваних у контрольній роботі верстатів-качалок та питомій вазі нафти γ = 0,92 т/м3)(питома вага дається в завданні) знаходяться між собою в таких залежностях:
 (1.4)
						(1.4)
та
 ,					(1.5)
,					(1.5)
де
  
 =
2,59 кг  –   середня вага  1  м двоступінчастих
 насосних  штанг діаметром 22 та 19 мм;
=
2,59 кг  –   середня вага  1  м двоступінчастих
 насосних  штанг діаметром 22 та 19 мм;
 – маса
1 м  штанг  діаметром 22 мм (додаток Д);
– маса
1 м  штанг  діаметром 22 мм (додаток Д);
 
 –  маса
1 м  штанг діаметром 19 мм,
–  маса
1 м  штанг діаметром 19 мм,
а
 – їх відсоткові частки в загальній
довжині (додаток Б).
– їх відсоткові частки в загальній
довжині (додаток Б).
Для визначення оптимального режиму роботи, що відповідає мінімальному напруженню в штангах, розглянемо ряд можливих режимів. Спочатку задаємося для прийнятого верстата–качалки СКД6-2,5-2800 можливими стандартними значеннями S і знаходимо за формулою (1.4) відповідне значення n.
Площу перерізу плунжера Fпл визначаємо для прийнятих значень S та порахованих значень п за формулою продуктивності насоса
 .						(1.6)
.						(1.6)
За площею плунжера знаходимо його діаметр
 (1.7)
						(1.7)
Потім задаємося стандартними значеннями n і за формулою (1.5) знаходимо відповідні їм значення Fпл., а з неї за формулою (1.6) визначаємо S, оскільки в ній відомі Fпл , n та QТ. Діаметр плунжера знаходимо за формулою (1.7).
Результати розрахунків зводимо до таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Результати розрахунку параметрів плунжера верстата-качалки
| № режиму | S, м | n | Fпл, см2 | Dпл, см | 
| При стандартних значеннях S | ||||
| 1 | 0,9 | 19,37 | 13,69 | 4,17 | 
| 2 | 1,2 | 15,9 | 12,51 | 3,9 | 
| 3 | 1,6 | 11,91 | 12,52 | 3,9 | 
| 4 | 2,0 | 11,38 | 10,48 | 3,65 | 
| 5 | 2,5 | 9,81 | 9,73 | 3,52 | 
| При стандартних значеннях n | ||||
| 6 | 9,82 | 5 | 4,86 | 2,48 | 
| 7 | 3,47 | 10 | 6,87 | 2,95 | 
| 8 | 2,09 | 14 | 8,13 | 3,21 | 
 Умовам,
які були задані, відповідають 3-й, 4-й,
5-й і 8-й режими, оскільки    тільки при
цих режимах значення S та n мають можливі
для вибраного верстата-качалки значення.
Умовам,
які були задані, відповідають 3-й, 4-й,
5-й і 8-й режими, оскільки    тільки при
цих режимах значення S та n мають можливі
для вибраного верстата-качалки значення.
Для вибору оптимального режиму роботи визначимо для цих режимів максимальне значення навантаження в точці підвісу штанг за формулою
 ,				(1.8)
,				(1.8)
де
 – коефіцієнт утрати ваги штанг у рідині,
який дорівнює 
=
– коефіцієнт утрати ваги штанг у рідині,
який дорівнює 
= (приймається для всіх варіантів завдань
однаковим);
(приймається для всіх варіантів завдань
однаковим);
 – фактор
динамічності (приймається для всіх
варіантів завдань однаковим).
– фактор
динамічності (приймається для всіх
варіантів завдань однаковим).
Тоді для 3-го режиму:
 ;
;
для 4-го режиму:
 ;
;
для 5-го режиму:
 ;
;
для 8-го режиму:
 .
.
Відповідно оптимальним режимом, при котрому навантаження в точці підвісу штанг найменше, буде 5-й.
При
цьому режимі максимальне напруження в
штангах 
 =
22 мм становитиме
=
22 мм становитиме
 ,	(1.9)
,	(1.9)
де
 м2
– площа перерізу штанг діаметром 22 мм.
м2
– площа перерізу штанг діаметром 22 мм.
Таке
напруження допустиме для штанг із
легованої сталі, оскільки воно не
перевищує значення 
 =560
МПа.
=560
МПа.
Перевіримо 5-й режим на витривалість штанг, що характеризується частотою їх обривів.
Частоту обривів штанг на свердловино-рік визначаємо за такою формулою:
 ,						(1.10)
,						(1.10)
де
 – коефіцієнт, котрий залежить від якості
сталі.
– коефіцієнт, котрий залежить від якості
сталі.
Через
те, що якість сталі В та довжина насосних
 штанг  L  для  кожної  свердловини  є 
постійними величинами, то кількість
обривів штанг буде пропорційна параметру
К, який визначається тільки змінними
величинами 
,
 ,
.
У зв’язку з тим що найбільше число
обривів відбувається у верхній частині
колони штанг, розрахунок ведемо для
верхньої частини колони штанг dшт
= 22 мм.
,
.
У зв’язку з тим що найбільше число
обривів відбувається у верхній частині
колони штанг, розрахунок ведемо для
верхньої частини колони штанг dшт
= 22 мм.
Для 5-го режиму
 (1.11)
				(1.11)
Така кількість обривів є припустимою, оскільки вона не перевищує значення К=30 і має вірогіднісний характер.
Отримані розрахунковим шляхом режимні параметри нестандартні. Приймаючи для 5-го режиму стандартний плунжер 38 мм, знайдемо необхідне число гойдань на хвилину
 хв-1.					(1.12)
хв-1.					(1.12)
Тоді за формулою (1.3) остаточно уточнюємо діаметр шківа, який потрібно встановити на роторі електродвигуна верстата-качалки.
 мм.
мм.
Тобто остаточно приймаємо такі параметри роботи СШНУ:
 =2,5
м;
=2,5
м; 
 =9,08
хв-1;
=9,08
хв-1;
 =38
мм; 
(для
труби)=89 мм, діаметр шківа електродвигуна
=38
мм; 
(для
труби)=89 мм, діаметр шківа електродвигуна
 мм.
мм.
Завдання №2
Розрахувати та підібрати необхідну потужність привідного електродвигуна.
Вихідні дані: діаметр плунжера Dпл=38 мм; глибина свердловини H=1410 мм;
довжина ходу устьового штока s=2,5 м; частота ходів головки балансира n=9,08 хв-1.
Потужність електродвигунів для верстатів-качалок може бути визначена за
формулою Азинмаша в кВт за середньоквадратичним значенням тангенційних сил
 
 (2.1)
				(2.1)
та
 ,				(2.2)
,				(2.2)
де N0 – втрати потужності холостого ходу верстата-качалки, N0 у контрольній роботі та курсовому проекті приймається у розмірі 5% від загальних утрат потужності;
Dпл, H, s, n – мають такі розмірності і значення: Dпл = 38 мм, H = 1410 мм, s = 2,5 м, n=9,08 хв-1;
К0 – відносний коефіцієнт форми кривого крутного моменту на валу електродвигуна, що для верстатів-качалок із роторним урівноваженням визначається залежністю
 .				(2.3)
.				(2.3)
Тоді
 ;
;
Ка – поправковий коефіцієнт, який ураховує вплив деформації штанг і труб на величину середньоквадратичної потужності, приймаємо залежно від відношення довжини ходу плунжера до довжини ходу полірованого штока, що визначається за формулою
 м,(2.4)
м,(2.4)
де
 – довжина ходу точки підвісу штанг, у
нашому випадкові 
=2,5
м;
– довжина ходу точки підвісу штанг, у
нашому випадкові 
=2,5
м;
 – площа
перерізу плунжера, см2,
у нашому випадкові (додаток Е)    
=11,34
см2;
– площа
перерізу плунжера, см2,
у нашому випадкові (додаток Е)    
=11,34
см2;
 =
= – висота  підйому  нафти,  приймається
 такою  ж  як  глибина  спуску  насоса,
оскільки динамічний рівень знаходиться
біля прийому насоса,тоді 
=
=1410
м;
– висота  підйому  нафти,  приймається
 такою  ж  як  глибина  спуску  насоса,
оскільки динамічний рівень знаходиться
біля прийому насоса,тоді 
=
=1410
м;
 – середня
площа перерізу штанг, складених зі
ступенів, визначається
– середня
площа перерізу штанг, складених зі
ступенів, визначається 
 см2,			(2.5)
см2,			(2.5)
де
 і
і 
 – площі перерізів насосних штанг
діаметрами відповідно 22 мм та 19 мм
(додаток Д), см;
– площі перерізів насосних штанг
діаметрами відповідно 22 мм та 19 мм
(додаток Д), см;
 – площа
 поперечного  перерізу  тіла  вибраних
насосно-компресорних труб із 
=89
мм, згідно з додатком М 
=16,82
мм2.
– площа
 поперечного  перерізу  тіла  вибраних
насосно-компресорних труб із 
=89
мм, згідно з додатком М 
=16,82
мм2.
 – модуль
пружності матеріалу штанг, у контрольній
роботі та курсовому проекті  приймаємо
= 2,1106
МПа.
– модуль
пружності матеріалу штанг, у контрольній
роботі та курсовому проекті  приймаємо
= 2,1106
МПа.
Оскільки
 ,
то з додатка К приймаємо найближче
стандартне   значення Ка=
0,98.
,
то з додатка К приймаємо найближче
стандартне   значення Ка=
0,98.
Для розрахунку вибираємо формулу (2.1), тоді
 
 Тобто
стандартний електродвигун, котрий
установлюють на верстаті-качалці
СКД6-2,5-2800 ( 18,5 кВт ), буде задовольняти
умови (додаток К).
Тобто
стандартний електродвигун, котрий
установлюють на верстаті-качалці
СКД6-2,5-2800 ( 18,5 кВт ), буде задовольняти
умови (додаток К).
Завдання №3
Розрахувати клинопасову передачу верстата-качалки СКД6-2,5-2800.
Для верстатів-качалок СКД6-2,5-2800 (додаток К) застосовується клинопасова передача, яка має такі характеристики:
- тип ременя – В; 
- ширина ременя – 24 мм; 
- висота ременя – 14 мм; 
- максимальна кількість ременів – 4; 
- довжина ременя – 4000 мм. 
Кількість обертів шківа редуктора визначається за формулою
 (хв-1),					(3.1)
(хв-1),					(3.1)
де
 =
0,01 – коефіцієнт ковзання ременя;
=
0,01 – коефіцієнт ковзання ременя;
 – діаметр
шківа електродвигуна; в нашому випадку
=
0,214 м;
– діаметр
шківа електродвигуна; в нашому випадку
=
0,214 м;
 – кількість
обертів вала ротора електродвигуна за
хвилину; за умовою
– кількість
обертів вала ротора електродвигуна за
хвилину; за умовою 
 =
1500 хв-1;
=
1500 хв-1;
 – діаметр
шківа редуктора;  
= 0,900 м.
– діаметр
шківа редуктора;  
= 0,900 м.
Звідси за формулою (3.1)
 хв-1.
хв-1.
Швидкість руху ременів
 м/с.				(3.2)
м/с.				(3.2)
У клинопасових передачах швидкість руху ременів не повинна перевищувати 25 м/с. Тобто така швидкість 16,79 м/с нас повністю задовольняє.
Кут обхвату меншого шківа розраховується за емпіричною формулою
 .		(3.3)
.		(3.3)
Розрахункова
потужність 
 ,
кВт, що передається одним ременем,
визначається з додатка Л. Її значення
встановлюється шляхом вибору найближчої
табличної величини – в нашому випадку
воно становить величину 
= 8,8 кВт.
,
кВт, що передається одним ременем,
визначається з додатка Л. Її значення
встановлюється шляхом вибору найближчої
табличної величини – в нашому випадку
воно становить величину 
= 8,8 кВт.
 Допоміжний
коефіцієнт для розрахованого кута
обхвату становитиме
Допоміжний
коефіцієнт для розрахованого кута
обхвату становитиме
 .			(3.4)
.			(3.4)
Мінімальна кількість ременів розраховується за формулою
 ,						(3.5)
,						(3.5)
де
 
 –  коефіцієнт,  який  ураховує  режим 
роботи  верстата-качалки; в розрахунках
приймаємо 
= 0,55.
–  коефіцієнт,  який  ураховує  режим 
роботи  верстата-качалки; в розрахунках
приймаємо 
= 0,55.
Тоді
 .
.
Приймаємо = 3 ременя.
