2. Забезпечення інженерного захисту працівників об’єкта

Мета роботи: Провести аналіз об’ємно-планувальних рішень сховища, розрахувати ступінь його протирадіаційного захисту і перевірити наявність необхідного фільтровентиляційного обладнання сховища для забезпечення інженерного захисту найчисельнішої робочої зміни підприємства на випадок надзвичайної ситуації (НС).

Література:

1. ДБН В 2.2.5 – 97. Захисні споруди цивільної оборони.

2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. — К., 2003. — 455 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. — К., 2004.— 438 с.

Теоретичні відомості

Інженерний захист працівників об`єкта – це захист людей із використанням спеціальних інженерних споруд: сховищ або протирадіаційних укриттів (ПРУ). Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва й обладнання захисних споруд, пристосуванням підземних приміщень під сховища і ПРУ з урахуванням радіаційної, хімічної та інженерної обстановки, умов розташування об’єкта й вимог будівельних норм.

Інженерний захист персоналу буде забезпечений при виконанні наступних умов:

• загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

• захисні споруди мають всі необхідні приміщення для забезпечення життєдіяльності людей;

• захисні властивості споруд відповідають нормативним вимогам стосовно витримування надлишкового тиску ударної хвилі та послаблення іонізуючих випромінювань;

• системи життєзабезпечення захисних споруд забезпечують перебування в них людей протягом встановленого терміну.

Термін „захисні споруди ЦЗ” об’єднує різні типи сховищ і ПРУ, які призначені для захисту населення від ураження при надзвичайних ситуаціях.

Захисні споруди поділяють за:

1. місткістю:

- малої місткості (150…600 осіб);

- середньої місткості (600…2000 осіб);

- великої місткості ( більше 2000 осіб);

2) призначенням:

- для захисту населення;

- для розміщення органів управління і медичних установ;

3) місцем розташування:

- вбудовані;

- окремо розташовані;

- у метрополітенах;

- у гірських виробітках;

4) термінами будівництва:

- збудовані завчасно;

- швидкозведені;

5) захисними властивостями:

- сховища;

- ПРУ;

- найпростіші укриття.

 Сховища  - інженерні споруди, які забезпечують комплексний захист людини від усіх уражаючих факторів, які можуть виникнути при НС природного і техногенного походження (високі температури, отруйні гази в зонах пожеж, СДЯР, радіаційне опромінення, уламки конструкцій при руйнуванні будівель), а також при застосуванні сучасних видів зброї і засобів масового знищення.

Надійність захисту людей у сховищі досягається міцністю його конструкцій, входів, повітропроводів, а також внутрішнім обладнанням, яке дозволяє створити необхідні санітарно-гігієнічні умови для тривалого перебування людей.

ПРУ мають менші захисні властивості, в основному забезпечують захист людей від іонізуючого випромінювання, а також частково зменшують дію повітряної ударної хвилі, крапельнорідинних отруйних речовин, хімічних та біологічних аерозолів.

Сховища за своїми захисними властивостями поділяють на 4 класи в залежності від двох характеристик:

• витримування надлишкового тиску ударної хвилі ∆Р, кПа;

• ступеню послаблення радіоактивного випромінювання А:

Клас сховища	∆Р, кПа	А
1	≥ 500	≥ 5000
2	≥ 300	≥ 3000
3	≥ 200	≥ 2000
4	≥ 100	≥ 1000

Основні вимоги, яким мають відповідати сховища:

1. Сховища повинні мати міцність відповідно до свого класу і бути герметичними.

2. Сховища повинні забезпечувати безперервне перебування в них найчисельнішої робочої зміни протягом не менше двох діб.

3. Сховища мають бути розташовані на відстані не далі ніж 500 м від робочих місць персоналу.

4. Сховища повинні функціонувати за подвійним призначенням, тобто використовуватися як у мирний час, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Згідно з п.2.1 ДБН В 2.2.5 - 97 "Захисні споруди цивільної оборони" у сховищах слід передбачати основні й допоміжні приміщення.

До основних приміщень відносяться:

- приміщення для розташування людей;

- пункти управління;

- медичні пункти.

До допоміжних приміщень відносяться:

- фільтровентиляційне приміщення (ФВП);

- захищені ДЕС;

- санітарні вузли;

- приміщення для зберігання продовольства;

- станція перекачки;

- тамбури-шлюзи;

- тамбури;

- захищені входи й виходи.

Приміщення основного призначення

Приміщення для розміщення людей. Норму площі підлоги основного приміщення на одну людину слід приймати 0,5 м² при двохярусному і 0,4 м² при трьохярусному розміщенні лав. Внутрішній об'єм приміщення має бути не менше 1,5 м³ на одну людину.

Висоту приміщень слід приймати відповідно до вимог використання їх в звичайних умовах, але не більше 3,9 м. Мінімальна висота приміщень має бути не менше 2,15 м.

Місця для сидіння в приміщенні слід приймати розмірами 0,45 х 0,45 м на одну людину, а місця для лежання – 0,55 х 1,8 м. Висота лав першого ярусу повинна бути 0,45 м, нар другого ярусу - 1,4 м. Відстань від верхнього ярусу до перекриття має бути не менше 0,75 м.

Кількість місць для лежання слід приймати 20% від місткості споруди при двохярусному розміщенні лав і 30% від місткості споруди при трьохярусному розміщенні лав.

Пункт управління. На підприємствах з кількістю працюючих в найбільшій зміні 600 осіб і більше в одному із сховищ слід передбачати приміщення для пункту управління підприємством. Загальну кількість працюючих в пункті управління слід приймати до 10 осіб, норма площі на одного працюючого – 2 м².

Медичний пункт. В захисних спорудах на кожні 500 осіб необхідно передбачати один санітарний пост площею 2 м², але не менше одного поста на споруду. В сховищах місткістю 900…1200 осіб окрім санітарних постів слід передбачати медичний пункт площею 9 м², при цьому на кожні 100 осіб понад 1200 площа медичного пункту має бути збільшена на 1 м².

Допоміжні приміщення

Фільтровентиляційне приміщення (ФВП). Розміри ФВП слід визначати в залежності від габаритів обладнання і площі, необхідної для його обслуговування.

Орієнтовно площу ФВП можна визначити із співвідношення:

; м²

де N - місткість сховища;

150 - кількість повітря, яке подається в сховище одним стандартним комплектом фільтровентиляційного обладнання, м³/год;

10 - установочні розміри одного комплекту ФВО, м².

Приміщення для захищеної ДЕС. Його слід розташовувати біля зовнішньої стіни сховища, відокремлюючи від інших неспалимою герметичною стіною (перегородкою) з межею вогнестійкості 1 год. Входи в приміщення ДЕС із сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, які відкриваються в бік сховища.

Площа приміщення для ДЕС становить:

• 30 м² – при місткості сховища N до 900 осіб;

• 30+0,04(N-900) м² – при місткості сховища N більше 900 осіб.

Санітарні вузли. Їх слід проектувати окремо для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку: 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз плюс пісуар на 150 чоловіків. Санітарні вузли відокремлюються від основного приміщення сховища тамбурами-умивальниками із розрахунку 1 раковина на 200 осіб.

Загальну площу чоловічого і жіночого санітарних вузлів можна визначити за формулою:

; м²

де N_ж і N_чол - відповідно кількість жінок і чоловіків у сховищі.

Приміщення для зберігання продовольства. При чисельності людей у сховищі до 150 осіб приміщення для зберігання продовольства слід приймати площею 5 м². На кожні 150 осіб понад 150 площа приміщення збільшується на 3 м². Кількість приміщень для зберігання продовольства слід приймати із розрахунку одне приміщення на 600 осіб. Не допускається розташовувати вказані приміщення поряд із санітарними вузлами й медичними пунктами.

Загальну площу приміщень для зберігання продовольства можна визначити за формулою:

; м².

Дренажні станції перекачки фекальних вод. Їх слід розташовувати за межею герметизації сховищ. На вході в станцію повинен бути передбачений тамбур із двома герметичними дверима, які відкриваються в середину приміщення станції.

Тамбури-шлюзи. Тамбури-шлюзи забезпечують захист людей у сховищі від ураження ударною хвилею в момент, коли зовнішні двері в сховище відкриті.

В сховищах місткістю 300 осіб і більше слід передбачати улаштування при одному із входів тамбура-шлюза. Для сховищ місткістю від 300 до 600 осіб включно передбачається однокамерний, а в сховищах більшої місткості – двохкамерний тамбур-шлюз.

Для сховищ місткістю більше 600 осіб замість двохкамерного тамбура-шлюза допускається улаштування при двох входах однокамерних тамбурів-шлюзів.

Площу кожної камери тамбура-шлюза при ширині дверного прорізу 0,8 м слід приймати 8 м², а при ширині 1,2м – 10 м².

В зовнішній і внутрішній стінах тамбура-шлюза слід передбачати захисно-герметичні двері, що відповідають класу захисту сховища. Вони повинні відчинятися назовні, по ходу евакуації людей.

Тамбури. Вони влаштовуються при тих входах, де не передбачені тамбури-шлюзи з метою відокремлення приміщення, де знаходяться люди, від зовнішнього середовища. Ширина і довжина тамбура повинні бути мінімум на 0,6 м більше ширини дверей.

Захищені входи і аварійні виходи. Входи у сховище можуть передбачатися як із приміщень будівлі, в якій розташоване сховище, так із вулиці. Кількість входів у сховище повинна бути не менше двох, розташування їх передбачається з протилежних боків сховища. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хвилин стандартні двері шириною 0,8 м пропускають 200 осіб, а двері шириною 1,2 м – 300 осіб.

До входів у сховище зазвичай ведуть сходовий спуск або похила площадка (пандус). Ширина сходових маршів і коридорів має бути в 1,5 рази більше ширини дверного прорізу.

Для того, щоб вийти (евакуюватися) із заваленого сховища передбачається аварійний вихід. В сховищах місткістю 600 осіб і більше один із входів слід облаштовувати як аварійний вихід в вигляді тунелю внутрішнім розміром 1,2х2,0 м. При цьому вихід зі сховища в тунель необхідно здійснювати через тамбур, обладнаний захисно-герметичними і герметичними дверима розміром 0,8х1,8 м.

У сховищах місткістю до 600 осіб допускається передбачати аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти із захисним оголовком. При цьому аварійний вихід повинен з'єднуватися зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти мають бути 0,9х1,3 м. Вихід зі сховища в тунель має бути обладнаний захисно-герметичними і герметичними ставнями, які встановлюються відповідно на зовнішній і внутрішній стороні стіни.

Аварійні шахтні виходи слід обладнувати захисними оголовками висотою 1,2 м, які мають знаходитися від будинку на відстані

м.

Якщо наземна частина будівлі багатоповерхова, аварійний вихід зі сховища має бути розташований на відстані, що дорівнює не менше висоти будівлі Н_буд.

Ситуативна задача. На балансі потенційно-небезпечного об’єкта знаходиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Відомі такі дані:

1. Площа основного приміщення сховища S_осн = 880 м²

2. Чисельність найбільшої працюючої зміни N_зм = 1770 чол.

3. Чисельність керівного складу підприємства - 10 чол.

4. Розташування нар у сховищі – двохярусне.

5. Процентне співвідношення чоловіків і жінок – 50:50.

6. Товщина бетонного перекриття сховища – 25 см.

7. Товщина шару ґрунту на перекритті – 70 см.

8. Сховище знаходиться в адміністративному районі міста Донецьк.

9. Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем – 6.

10. Щільність забудови – 20%.

11. Матеріал стін наземної частини будівлі – цегляна кладка.

12. Товщина стін наземної частини будівлі – 51см.

13. Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі – 20%.

14. Для системи вентиляції передбачені вентилятори ЕРВ-600/300 і ЕРВ-72.2.

Необхідно забезпечити інженерний захист працівників об`єкта на випадок надзвичайної ситуації, виконавши при цьому:

• дослідження об’ємно-планувального рішення сховища;

• розрахунок ступеню радіаційного захисту сховища;

• розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.