44. Оцінка основних засобів підприємства та їх структура.

Для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період часу необхідна оцінка основних засобів (фондів).

Суть оцінки основних фондів полягає в тому, що вона являє собою грошове вираження їх вартості.

Існує декілька видів оцінки основних засобів (фондів):

1. в залежності від моменту проведення оцінки основних засобів (фондів):

— первісна (початкова) - це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання.

— відновна вартість - це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва.

2. з огляду на стан основних фондів:

— повна - це їх вартість у новому, не спрацьованому стані.

— залишковою вартістю - реально існуюча їх вартість, ще не перенесена на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги), є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.

В умовах ринкової економіки система господарювання повинна містити в собі достатні економічні стимули ефективного використання основних фондів, виробничих потужностей, усього наявного майна функціонуючих підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що знаходиться на стадії свого становлення і розвитку.

45. Характеристика трудових ресурсів

Трудові ресурси пі-ва – це сукупність його працівників як найважливішого елемента ресурсного потенціалу пі-ва, що приводить у дію всі інші види ресурсів.

Персонал підприємства – колектив працівників відповідно професійно-кваліфікованого рівня, що вкладають в свою працю фізичні та розумові здібності, свої знання та навички, у здійснення господарської діяльності пі-ва і включаються до його облікового складу.

Основні принципи формування персоналу пі-ва в умовах ринку:

1.Свобода вибору працівників спеціальності та місця роботи.

2. Добровільність праці та трудових відносин

3. Державне регулювання трудових відносин умов праці та соц. захисту працівників

Професія – ознака о ха-є вид труд. діяльності і є специфічною для кожної галузі економіки.

Спеціальність – ха-є вид робіт в межах певної професії

Класифікують труд.рес.

За хара-м труд. відносин: - постійні - тимчасові

За відношенням до основ. діяльності:

- промислово-виробничий персонал - не промисловий

За функціональними обов’язками:

- керівники - спеціалісти - службовці -робітники

За рівнем кваліфікації: - спеціалісти - робітники

За професію та спеціальністю:

- економіст,токар -економіст з обліку, токар карусельник

За віком:

- до 18 - з 18 до30 від 30

За стажем роботи:

-до 1р - від1до3 від 3до5 від 5

За статтю: чоловіки жінки

Відносоно власності: акціонери власники

Показники що ха-ть обсяг, склад та рух персоналу в часі:

Кількісні: - облікова чисельність, - середньо облікова, - темпи приросту, - трудовий потенціал пі-ва , як прибуток середньо облікової чисельності працюючих на сер. тривалості робочого періоду в днях і год.

Якісні:, плинність персоналу , стру-ні показники , середній стаж роботи по спец. керівник і спец. пі-в, озброєність працівників на пі-ві тех.засобами.