
- •Значення цільової функції повинно бути максимізовано.
- •Усі обмеження задачі повинні мати вигляд строгих рівнянь.
- •Так, в ліву частину нерівностей виду
- •Всі змінні задачі повинні бути невід’ємні.
- •Завдання для самостійного виконання
- •Геометричний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •Приклад 2.
- •Розв’язання:
- •1. Будуємо прямі, рівняння яких отримуються внаслідок заміни в обмеженнях знаків нерівностей на знаки точних рівностей. Для нашого прикладу будуємо наступні прямі:
- •2. Знаходимо півплощини, що визначаються нерівностями.
- •3 . Знаходимо многокутник розв’язків. Він визначається як перетин усіх півплощин (рис.2).
- •5. Побудуємо лінію рівня lo , яка перпендикулярна до вектора напрямку і проходить через початок координат.
- •7. Визначаємо координати точок максимуму та мінімуму функції цілі, розв’язуючи системи відповідних рівнянь.
- •Знайдені розв’язки визначають оптимальні плани задачі, що розглядається.
- •8. Обчислюємо значення цільової функції в точках максимуму і мінімуму.
- •Розв’язування задач за допомогою симплекс-методу Приклад 3.
- •Розв’язання:
- •5. Записуємо робочу модель.
- •7. Алгоритм симплекс-методу.
- •З водимо систему обмежень до одиничного базису:
- •Виконуємо перерахунок елементів q-го ведучого рядка за формулою:
- •1. За допомогою симплекс-методу знайти такий план виробництва, який би забезпечував найбільший прибуток.
- •2. Скласти модель двоїстої задачі. Використовуючи відповідність між змінними прямої і двоїстої задач та симплексну таблицю для прямої задачі, записати оптимальний розв’язок двоїстої задачі.
- •3. Дати повний економічний аналіз основних і додаткових змінних обох задач.
- •Транспортна задача
- •Приклад 4. Для транспортної задачі, вихідні дані якої наведені в таблиці 2, знайти оптимальний план.
- •Розв’язання:
- •1. Визначаємо тип транспортної задачі.
- •2. Знаходимо опорний план транспортної задачі, використовуючи метод північно-західного (лівого верхнього) кута.
- •3. Перевіряємо опорний план тз на оптимальність за допомогою методу потенціалів.
- •4. Поліпшуємо опорний план.
Транспортна задача
У сучасній економіці велике значення мають задачі, пов’язані із транспортуванням вантажів, через те, що транспортування товарів від пунктів виробництва до пунктів їх реалізації вимагає великих витрат, що залежать від відстані, виду транспорту, маршрутів перевезень.
Транспортна задача (ТЗ) – це задача вибору оптимального варіанта доставки товару від пунктів виробництва до пунктів споживання з урахуванням усіх реальних можливостей. Використання розрахунків транспортної задачі, як правило, знижує витрати на 10-30%.
Розглянемо найпростішу класичну умову однопродуктової ТЗ з критерієм вартості.
Дано:
m – кількість пунктів виробництва деякого однорідного вантажу;
n – кількість пунктів призначення;
ai – об’єм виробництва в і-му пункті, 1 ≤ i ≤ m (запаси);
bj – об’єм споживання в j-му пункті, 1 ≤ j ≤ n (потреби).
cij – матриця затрат на перевезення одиниці вантажу із i-го пункту в j-й пункт споживання.
Смислова постановка задачі: скласти оптимальний план перевезень, тобто знайти скільки вантажу потрібно перевезти з кожного пункту відправлення у кожний пункт призначення так, щоб вартість перевезень була найменшою
Е
кономіко-математична
модель ТЗ: знайти такий
план перевезень вантажів xij,
за яким витрати С
на перевезення будуть мінімальні:
за
обмежень на обсяг виробництва і споживання
вантажів, тобто виробництво вантажів
в кожному пункті і
повинно дорівнювати обсягу вивезеного
вантажу:
О
бсяг
отриманого вантажу в пункті j
повинен дорівнювати обсягу вивезеного
вантажу з усіх пунктів виробництва в
пункт j, тобто:
Обсяги перевезень вантажів повинні бути невід’ємними числами: xij ≥ 0, i = 1,2,…,n, j = 1,2,…,m.
Складемо транспортну таблицю (табл.1), в якій зліва в стовпці записуємо обсяг вантажів, які потрібно вивезти з кожного пункту виробництва. У верхньому рядку записуються обсяги споживання вантажів в місцях споживання. У правому верхньому кутку клітинки записується вартість перевезення одиниці вантажу, а в самій клітинці – обсяг перевезень вантажу.
Таблиця 1.
Наявність вантажу аі |
Пункти споживання і обсяг споживання вантажу |
|||||||||
b1 |
b2 |
… |
bj |
… |
bm |
|||||
a1 |
С11 |
X11 |
C12 |
X12 |
… |
C1j |
X1j |
… |
C1m |
X1m |
|
|
|
|
|||||||
a2 |
С21 |
X21 |
C22 |
X22 |
… |
C2j |
X2j |
… |
C2m |
X2m |
|
|
|
|
|||||||
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
||||
ai |
Сі1 |
Xi1 |
Ci2 |
Xi2 |
… |
Cij |
Xij |
… |
Cim |
Xim |
|
|
|
|
|||||||
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
||||
an |
Cn1 |
Xn1 |
Cn2 |
Xn2 |
… |
Cnj |
Xnj |
… |
Cnm |
Xnm |
|
|
|
|
Для вирішення ТЗ необхідно і достатньо, щоб сума запасів вантажу в пунктах відправлення дорівнювала сумі потреб вантажу у пунктах призначення (закрита транспортна задача): А = а1+ а2+…+аn = b1+ b2+…+bm = B.
Якщо вказана умова не виконується, то отримуємо відкриту ТЗ, яку за допомогою перетворень зводимо до закритої.
Будь-який розв’язок задачі, який задовольняє вищевказані умови хij (i = 1,2,…,n, j = 1,2,…,m) називається допустимим планом транспортної задачі.
План х*ij (i = 1,2,…,n, j = 1,2,…,m) при якому витрати С на перевезення мінімальні, називається оптимальним планом транспортної задачі.
Продемонструємо відшукання оптимального плану ТЗ на конкретному прикладі.