§ 4. Правові підстави розгляду трудових спорів у районних (міських) судах

1. Чинне законодавство України передбачає два способи звернення працівників до районного (міського) суду для захисту своїх порушених трудових прав і законних інтересів. Перший спосіб застосовується у тих випадках, коли працівник не може звернутися безпосередньо до суду, оскільки чинним законодавством встановлено обов'язковий попередній розгляд трудового спору в комісії з трудових спорів. Другий спосіб полягає в безпосередньому зверненні працівника до районного (міського) суду в разі виникнення трудового спору.

2. Відповідно до ст. 231 КЗпП у районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівника чи власника або уповноваженого ним ор- гану, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових спорів підприємства, установи, організації (підрозділу);

2) прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії з трудових спорів суперечить чинному законодавству.

3. Згідно зі ст. 232 КЗпП безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де ко- місії з трудових спорів не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини звільнення, про оплату за час ви- мушеного прогулу або виконання роботи нижчою оплатою;

3) керівника підприємства, установи, організації (фі- ліалу, представництва, відділу та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера під- приємства, установи, організації, його заступників із пи- тань звільнення, зміни дати й формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час ви- мушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень;

4) власника або уповноваженого ним органу про ком- пенсацію працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;

5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попе- редньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і профспілковим органом підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.

4. Безпосередньо в районних (міських) судах розглядаю- ться також спори про відмову в прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переве- дення з іншого підприємства, установи, організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчаль- ний заклад і в установленому порядку направлені на робо- ту на дане підприємство, в установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років;

4) виборних працівників після закінчення строку повно- важень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийнят- тя на роботу;

6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

5. Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може зверну- тись із заявою про вирішення трудового спору безпосеред- ньо до районного (міського) суду в тримісячний строк від дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — у місячний строк від дня вручення копії наказу про звільнення або від дня видачі трудової книжки.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, вста- новлюється строк в один рік від дня виявлення шкоди. Зазначений строк застосовується також при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.

Але необхідно мати на увазі, що в разі пропуску цих строків із поважних причин районний (міський) суд може їх поновити.

Встановлені КЗпП строки звернення до суду (десятиден- ний, тримісячний і місячний) поновлюються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд перевіряє та обгово- рює причини пропуску цих строків. Суд зобов'язаний на- вести у рішенні мотиви, з яких він поновлює порушений строк чи вважає це неможливим. Розглядаючи трудові спо- ри після їх попереднього розгляду в КТС, суд з'ясовує додержання і обговорює причини пропуску як десятиденно- го строку звернення до суду, так і тримісячного строку звернення до КТС, якщо останньою спір не був вирішений. У разі пропуску місячного чи тримісячного строку без поважних причин у позові може бути відмовлено з цих підстав. Якщо пропущений десятиденний строк не буде поновлено, заява залишається без розгляду.