§ 2. Правове забезпечення охорони праці сільськогосподарських працівників

1. Реалізація названих вище принципів державної полі- тики в галузі охорони праці значною мірою залежатиме від рівня правового забезпечення заходів зі створення здо- рових та безпечних умов праці у сільськогосподарських та інших підприємствах АПК незалежно від форм власності та господарювання. Організація охорони праці в АПК охоплює комплекс таких заходів: державне регулювання охорони здоров'я працівників АПК, забезпечення виконан- ня відповідних вимог законодавства безпосередньо на під- приємствах, додержання правил і норм охорони праці кож- ним працівником. Так, приміром, держава в особі уповно- важених нею органів встановлює вимоги щодо убезпечення праці на виробництві через розроблення і прийняття нау- ково обгрунтованих стандартів, правил і норм, а також розробляє й фінансує державні цільові програми із за- побігання виробничому травматизмові, професійним захво- рюванням і контролює їх виконання.

2. Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону "Про підприємства в Україні" підприємство зобов'язане створити для всіх своїх працівників безпечні й нешкідливі умови праці та несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та працездатності. Ця норма закону є обов'язковою для всіх підприємств АПК незалежно від форм власності. Аналогічні положення містяться в Зако- нах "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про селянське (фермерське) господарство".

3. Чинним законодавством України про охорону праці передбачається, що власник або уповноважений ним орган, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок роботи. Порядок його одержання регулюється від- повідним Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від б жовтня 1993 p. Цей дозвіл є офіційним документом, який дозволяє експлуатацію підприємства в робочих режимах. Він видається органами Держкомнаглядохоронпраці за наявності висновків органів державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічної

служби, а в разі потреби — органів нагляду з ядерної та радіаційної безпеки про готовність підприємства до роботи. Дозвіл на початок роботи підприємства, базисна кошторис- на вартість будівництва (основних фондів) якого становить понад 25 млн крб. (у цінах 1992 p.), видається безпосеред- ньо Держкомнаглядохоронпраці, а до 25 млн крб. включ- но — його територіальними органами. Якщо ж виконувані на підприємстві роботи за своїм характером становлять підвищену небезпеку, дозвіл на початок роботи під- приємства незалежно від його кошторисної вартості ви- дається Держкомнаглядохоронпраці або за його доручен- ням — територіальним органом державного нагляду за охороною праці.

4. Згідно зі ст. 17 Закону "Про охорону праці" власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на кожному робочому місці умови праці, які відповідають вимогам нормативних актів, а також забезпе- чити додержання прав працівників, гарантованих законо- давством про охорону праці. З цією метою власник забез- печує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання охорони праці, затвер- джує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідаль- ність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення нау- ки і техніки тощо;

усуває причини, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і вживає профілактичних за- ходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність норматив- ним актам про охорону праці;

розробляє і затверджує інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства і встановлюють правила виконання робіт і поведінки пра- цівників на його території, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, на робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;

постійно контролює додержання працівниками техноло- гічних процесів, правил поводження з машинами, меха-

нізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт згідно з вимогами щодо охорони праці тощо.

5. Організація роботи з охорони праці в сільськогос- подарських підприємствах здійснюється відповідно до ст. 23 Закону "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держком- наглядохоронпраці від 3 серпня 1993 p. Структура та чисельність цієї служби визначається відповідно до Реко- мендацій від 3 серпня 1993 p.

Служба охорони праці створюється власником або упов- новаженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів діяльності з числом працівників 50 та більше осіб для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально- профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці. На підприємствах виробничої сфери з кількістю працівників менше 50 осіб функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпо- рядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'яз- кові для виконання приписи щодо усунення наявних вад;

одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці; вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчан- ня, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, ме- ханізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які пору- шують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціалістів з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.

Ліквідація служби охорони праці допускається лише в разі ліквідації підприємства.

Проведення всієї роботи з охорони праці оформляється як план заходів з охорони праці, що включається в колек-

тивні договори (у колективних сільськогосподарських підприємствах — в угоди з соціальних питань та охорони праці). Проекти заходів щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці попередньо мають обговорюватись на зборах працівників структурних підрозділів, членів проф- спілки і всього колективу.

Відповідно до ст. 26 Закону "Про охорону праці" на підприємстві з кількістю працівників 50 та більше осіб рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці як консультативно-дорадчий орган трудового колективу та власника. До складу комісії, крім представника трудового колективу та власника, можуть бути включені також представники профспілок, спеціалісти з безпеки, гігієни праці та представники інших служб підприємства. Порядок організації та діяльності названої комісії визначено Типовим положенням про службу охоро- ни праці від 3 серпня 1993 p.

Включені до плану з охорони праці заходи мають бути забезпечені технічною документацією, кошторисом витрат, джерелами фінансування і матеріальними ресурсами. Відповідно до ст. 21 Закону "Про охорону праці" кожне підприємство щорічно виділяє на охорону праці необхідні кошти в обсязі, що визначається колективним договором. Працівники підприємств мають право створювати фонди з охорони праці за рахунок прибутку (доходів) від їхньої господарської, комерційної, зовнішньоекономічної діяльнос- ті, а також інших джерел. Прибуток, що передається фон- дові охорони праці за умови його використання виключно на ці цілі, оподаткуванню не підлягає.

Підприємство зобов'язане здійснювати підготовку кадрів для роботи з забезпечення здорових та безпечних умов праці у процесі сільськогосподарського виробництва.