§ 5. Визначення аграрного права і його завдання

1. Аграрне право України — це самостійна галузь права, самостійне утворення та юридично змістовне явище. Воно регулює аграрні відносини, об'єднані за змістом, суттю, цілями та діяльністю, які складаються в процесі підприєм- ницької діяльності сільськогосподарських підприємств; за- снованих на різних формах власності й господарювання, що спрямована на виробництво, транспортування, збері- гання, а також реалізацію сільськогосподарської продукції (продуктів харчування) і сировини, в тому числі й у пере- робленому вигляді, з метою одержання прибутку. Аграрне право являє собою сукупність правових норм, покликаних визначити правове становище аграрних приватних коопе- ративного й корпоративного типів і державних, спільних товаровиробничих підприємств-підприємців, а також регу- лювати майнові, земельні, організаційно-управлінські та трудові відносини, які складаються в цих підприємствах, у їхній виробничій підприємницькій та іншій діяльності. Правила цієї галузі регулюють правовідносини, які вини- кають у фермерських господарствах (як у суто приватних

підприємствах), у підприємствах кооперативного типу, правовідносини учасників агрогосподарських товариств.

Аграрне право є самостійною галуззю права завдяки своїй суб'єктивній ознаці, зумовленій властивостями аграр- ного виробництва і особливо — аграрного підприємництва. Цією властивістю пояснюється спільність ознак виробничо-господарської самостійності та правоздатності приватних, зокрема селянських (фермерських) господарств, приватних аграрних підприємств-підприємців — юридичних осіб коо- перативного і корпоративного типів, державних і спільних (у тому числі з іноземним інвестором) аграрних (сільсько-, рибо-, мисливськогосподарських підприємств), а також орендарів земель сільськогосподарського призначення, ри- боловних та мисливських угідь, звіроферм (диких хутрових ссавців),

Аграрне право є галуззю права, окремі інститути якого характеризуються певною інтегрованістю. Остання розгля- дається як проникнення тих самих правових способів регу- лювання аграрних відносин у діяльності суб'єктів аграрного підприємництва всіх форм власності та форм господарю- вання. Зокрема, таким проникненням спільних за своїми ознаками є регулювання трудових відносин щодо оплати та охорони праці членів колективних і працівників державних сільськогосподарських підприємств, закріплення в нормах аграрного права спільного для них принципу самостійного визначення напрямів виробничо-господарської діяльності, а також відносин, що виникають у приватних підсобних гос- подарствах громадян.

На єдиних засадах для всіх видів аграрно-виробничих утворень регулюються підприємництво, система договірних зобов'язань, порядок і умови одержання і розрахунків за кредитними зобов'язаннями. Ознака аграрного права як інтегрованої галузі права зумовлена правом членства як основної засади правового становища кооперативу, колек- тивного сільськогосподарського підприємства. Своєю чер- гою, право членства лежить в основі права самоврядуван- ня, а також у відповідних внутрігосподарських відносинах, заснованих на поєднанні права власності КСГП і права вимоги його членів.

2. Першочергове завдання аграрного права полягає в забезпеченні юридичними засобами реалізації державної аграрної політики України, закріпленні оптимального пра- вового становища всіх учасників аграрних правовідносин, досконалому правовому регулюванні всіх тих суспільних відносин, які є предметом цієї галузі права, в ефективному

застосуванні методів і принципів правового регулювання, притаманних цій галузі права. Серед цих завдань чільне місце належить правовому регулюванню тих аграрних від- носин, що становлять безпосередню суть соціально-еко- номічної реформи в сільському господарстві й пов'язані з розширенням господарської самостійності, економічної не- залежності та вільного підприємництва приватних коопера- тивного та корпоративного типів, державних і спільних аграрних підприємств і селянських (фермерських) госпо- дарств, становлення ринкових відносин та розвиток їх ін- фраструктури, аграрно-орендних формувань. Актуальні за- вдання аграрного права полягають у забезпеченні сучасно- го рівня взаємопоєднання і регулювання всіх форм влас- ності, що становлять економічну основу аграрного сектора народного господарства, посилення схоронності власності. Аграрне право покликане сприяти раціональному викори- станню землі, вод та інших природних ресурсів і гаранту- вати їх збереження як найголовніших об'єктів екології.

3. Завдання аграрного права полягає в забезпеченні ре- алізації правоздатності його суб'єктів і тих конкретних завдань і цілей, що становлять соціально-економічну їх діяльність. Такі завдання для аграрних приватних під- приємств — юридичних осіб кооперативного типу визна- чені законом про ці підприємства та їхніми статутами. Для державних сільсько-, рибо-, мисливськогосподарських під- приємств вони випливають із Закону "Про підприємства в Україні", а також з норм Закону "Про підприємництво".

Завданням аграрного права є забезпечення додержання основних правомочностей суб'єктів аграрного підприємниц- тва кооперативного типу, визначених у Статуті підпри- ємства (кооперативу).

Чітке визначення кола і змісту завдань аграрних під- приємств (організацій, об'єднань) кооперативного і корпо- ративного типів, спільних підприємств покликане сприяти ефективному використанню юридичних засобів регулюван- ня аграрних відносин, здійсненню суб'єктивних прав і до- держання юридичних обов'язків усіма учасниками аграр- них правовідносин.

4. В умовах формування правової держави аграрному праву притаманне забезпечення додержання всіх прав пра- цівників сільського, рибного і мисливського господарства, визначених Конституцією України. Цими завданнями охоплюються і питання адміністративно-правового та судо- вого захисту прав членів і найманих працівників сільсько-

господарських підприємств кооперативного і корпоративно- го типів.

5. Аграрне право — важливий суспільний фактор успіш- ного розвитку аграрного виробництва. Ефективна реалі- зація аграрного права забезпечується завдяки бездоганному застосуванню його норм у процесі регулювання аграрних суспільних відносин. Саме способом правозастосування ви- конуються завдання, притаманні цій галузі права, її право- вим інститутам і нормам.

Належне правозастосування зумовлюється необхідністю чіткого визначення кола правових норм, що безпосередньо стосуються діяльності агропромислових підприємств та організацій, визначення правового інституту членства, най- маних працівників усіх сільськогосподарських підприємств та організацій. Мається на увазі визначити, які саме правові норми Закону "Про підприємства в Україні" поши- рюють свою чинність на діяльність радгоспів та інших аграрних (зокрема сільськогосподарських) підприємств, які норми Закону "Про колективне сільськогосподарське під- приємство" слід застосовувати для забезпечення правового регулювання суспільних відносин у суб'єктах аграрного підприємництва кооперативного типу поряд з їх статутами та спеціальними нормативно-правовими актами.

Головне завдання належного застосування норм аграрно- го права полягає у правовому забезпеченні ефективної діяльності аграрних підприємств і організацій. Сюди нале- жить вимога гарантування обов'язкового застосування правових гарантій господарської самостійності кожного з суб'єктів аграрного підприємництва; додержання державної дисципліни щодо виконання державних контрактів, дер- жавних замовлень на виробництво і реалізацію сільськогос- подарської продукції; додержання виробничо-технологічної, фінансово-кредитної, господарсько-договірної та трудової дисципліни в кожному підприємстві та в кожному трудово- му колективі; недопущення фактів взаємної амністії, тобто незастосування майнових санкцій, встановлених договора- ми до сторін — порушників договірних зобов'язань.

В умовах впровадження ринкових товарно-грошових відносин та розвитку їхньої інфраструктури, посилення правових гарантій додержання вимог аграрного і трудового законодавства, охорони і захисту прав громадян зростає роль юридичного обслуговування в системі агропромислово- го комплексу, що має безпосереднє відношення до належ- ного правозастосування.

6. Завданнями аграрного права як галузі права і його застосування визначаються завдання науки аграрного пра- ва. Наука аграрного права — це комплекс завдань про правове регулювання суспільних аграрних відносин, що виникають і функціонують залежно від організації та діяльності всіх суб'єктів аграрного підприємництва — това- ровиробників.

Наукою охоплюються знання щодо правового статусу членів колективних сільськогосподарських підприємств і кооперативів, учасників господарських товариств, найма- них працівників у сільському господарстві. Цією наукою досліджуються проблеми правозастосування кожного з ін- ститутів аграрного права, його поєднання з іншими галузя- ми права в тій їх частині, що стосується діяльності суб'єктів аграрного підприємництва — товаровиробників, прав та юридичних обов'язків суб'єктів аграрного права, інші як теоретичні, так і практичні проблеми. Значне місце серед них належить проблемам удосконалення аграр- ного законодавства через нову законотворчу діяльність найвищих органів державної влади України.

7. Істотно важливими є завдання аграрного законодавст- ва і науки аграрного права в період сучасних економічних, соціальних і правових реформ. Мається на увазі практика й піднесення значущості приватної власності на землю, засоби і продукцію виробництва, відшукання ефективних методів господарювання, роздержавлення і приватизації державних підприємств, що переробляють сільськогоспо- дарську сировину, подолання труднощів у реалізації дер- жавних контрактів і державних замовлень на сільсько- господарську продукцію, піднесення ролі аграрно-договір- них взаємин виробників цієї продукції.

Перетворення, здійснювані в економіці народного госпо- дарства в цілому та в його аграрному секторі у тому числі, безпосередньо стосуються правового становища працівників сільськогосподарського виробництва в особі членів суб'єктів підприємництва кооперативного типу, зокрема сільгосп- кооперативів, учасників господарських товариств, а також робітників і службовців усіх організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств у зв'язку з впроваджен- ням паювання і виплати дивідендів, удосконалення системи організації та оплати праці, вирішення їхніх соціальних проблем, юридичного захисту інтересів і прав.

Розділ II ДЖЕРЕЛА АГРАРНОГО ПРАВА