§ 5. Правомочності юрисконсульта щодо укладення та забезпечення виконання договорів

1. В умовах переходу України до ринкових відносин значно зростає роль усіх без винятку господарських дого-

ворів. Відповідно до Законів "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" всі зовнішньогосподарські стосун- ки підприємця–виробника сільськогосподарської продукції регулюються виключно на договірних засадах. Аналіз практики застосування права в АПК України свідчить про те, що сільськогосподарські підприємства укладають щоро- ку (кожне) від 20 до 200 господарських договорів (залежно від розміру господарства). А тому юристи, які обслугову- ють сільськогосподарські підприємства, обов'язково мають брати участь у процесі регулювання зовнішньогосподар- ських відносин, починаючи з підготовки проекту договору (угоди, контракту), його укладення та виконання.

2. Відповідно до чинного законодавства на юрисконсуль- та покладено такі обов'язки: брати участь у підготовленні та укладенні договорів, стороною в яких є господарство, що обслуговується ним. Це означає, що юрисконсульт, беручи участь у цьому процесі, повинен виявити, насампе- ред, свою обізнаність у законодавчих актах, уміння їх використовувати при підготуванні проекту договору чи при вивченні проекту, який надійшов від іншої сторони. Зокре- ма, юрисконсульт має керуватися, передусім, законами, а не підзаконними актами, які іноді суперечать їм. Це, зо- крема, стосується проблеми укладення договорів на ре- алізацію продукції. Традиційно (у гіршому розумінні) склалося так, що господарствам накидають реалізацію її виключно за договорами контрактації. Але ж за чинним цивільним законодавством є ще чимало законних способів реалізації: через договори купівлі-продажу (найбільш пер- спективний спосіб, оскільки сторони можуть самостійно домовитися про ціну), постачання, комісії, міни (бартерна угода) та інші. Юрисконсульт має довести своєму праце- давцеві-підприємцеві, в чому полягає перевага того чи іншого способу реалізації продукції, підготувати проект до- говору, який відповідатиме чинному законодавству, і, зви- чайно, інтересам підприємця.

При розгляді проектів договорів, які надійшли в госпо- дарство від заготівельників, постачальників, агросервісних організацій (установ, підприємств), юрисконсульт має пе- ревірити їх відповідність чинному законодавству, доповісти керівникові про юридичну та економічну доцільність укла- дення такого договору, про негативні для господарства його умови. Якщо юрисконсульт вважає укладання договору не- доцільним, він повинен дати правовий висновок на проект і передати останній керівникові свого господарства. На- приклад, старший юрисконсульт агрофірми ім. Крупської в

Криму О.О. Москаленко в разі, коли проект запропонова- ного договору є невигідним для господарства, на ньому відверто зазначав: "Договір кабальний, укладенню не підлягає". Так робить більшість кваліфікованих юристів, і до їхньої думки уважно прислуховуються керівники гос- подарств.

Якщо проект договору, що надійшов, у ряді пунктів не відповідає чинному законодавству, юрисконсульт складає протокол розбіжностей, візує договір і передає на підпис керівникові господарства разом із протоколом розбіжнос- тей. На практиці заготівельні організації часто пропонують проекти договорів контрактації, які не відповідають чинно- му законодавству. Зокрема зазначають, наприклад, що по- ловину законтрактованої продукції вивозитиме своїм транс- портом господарство, а решту — заготівельник. Погодитися на ці умови є правом господарства. Одначе слід мати на увазі, що вивезення законтрактованої продукції — це обов'язок заготівельника. КСГП, СпС, AT, ДСП можуть (але не зобов'язані) надавати допомогу у вивезенні про- дукції. Наведена норма союзної постанови 1980 р. не втра- тила чинності, оскільки вона не суперечить чинному зако- нодавству України. Отже, юристи суб'єктів аграрного під- приємництва можуть у протоколі розбіжностей підставне зазначати, що продукція (сировина) має вивозитися лише заготівельником.

З "новою хвилею" директивного доведення суб'єктам аграрного підприємництва обов'язкових показників по "державних контрактах" і "державних замовленнях" слід враховувати обсяги цих замовлень на район, про зустрічний продаж тощо. Тому кваліфіковані юристи ма- ють консультувати керівника суб'єкта підприємництва і з цього питання, давати йому пораду "не засвідчувати" та- кий договір своїм підписом, а повертати його заготівель- никам із супроводжувальним листом, у якому зазначати:

"Договір складено з порушенням чинного законодавства. Підготуйте належним чином проект договору для укладен- ня". Такі підходи юристів до питань належного укладення договорів в 1991—1996 pp. привели до того, що господарст- ва не укладали кабальних, не забезпечених лімітами та фондами під замовлення договорів.

Якщо ж перевірений проект договору відповідає чинному законодавству, юрист візує його і передає на підпис керів- никові господарства.

3. Юрист здійснює контроль за виконанням укладених договорів, висловлює пропозиції керівництву щодо його ор- ганізації та застосування санкцій щодо контрагентів, які порушили договірні зобов'язання. Зважаючи на те, що господарства в середньому укладають близько 100 госпо- дарських договорів із різних галузей виробничо-господарсь- кої діяльності та об'єктивної неможливості для юриста од- ноособово здійснити контроль за виконанням усіх дого- ворів, велике значення належить організації контрольних функцій з боку адміністрації з постійним інформуванням юриста відповідними спеціалістами господарства про пе- ребіг виконання (або невиконання) договірних зобов'язань. Такий досвід нагромаджено в Києво-Святошинському рай- оні Київщини та в ряді інших районів. Тут наказами керівників господарства на конкретних спеціалістів покла- дено обов'язок письмово інформувати юриста про виконан- ня або невиконання договорів за галузями та напрямами виробничо-господарської діяльності. Такий порядок дис- циплінує спеціалістів, дає можливість юристові своєчасно застосовувати штрафні санкції та ін. Якщо ж спеціаліст несвоєчасно повідомив про порушення контрагентом умов договору чи приховав відомості про наявність порушень, то на нього накладається дисциплінарне стягнення, а якщо строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій уже минув, то його можна притягти ще й до матеріальної відповідальності.

Подання допомоги з боку спеціалістів сільськогосподар- ського підприємства не звільняє юриста від здійснення кон- трольних функцій за виконанням договірних зобов'язань із боку як самого господарства, так і контрагента.

Розділ XIV ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ