Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
yanchuk_v_z_andriicev_v_i_ta_in_agrarne_pravo_u...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

§ 4. Система аграрного права

1. Система (структура) аграрного права як галузі пра- ва — це науково обгрунтоване, логічно послідовне розмі- щення аграрно-правових інститутів, нормами яких регу- люються аграрні суспільні відносини суб'єктів аграрного підприємництва всіх форм власності й форм господарюван- ня їх представницьких органів управління, а також селян- ських (фермерських) господарств, приватних підсобних до- машніх господарств членів колективних сільсько- господарських підприємств, найманих сільськогосподарсь- ких працівників та інших громадян, які проживають у сільській місцевості.

Визначення системи аграрного права має важливе нау- кове і практично-прикладне значення при застосуванні й тлумаченні правових норм, систематизації (кодифікації, ін- корпорації, консолідації) аграрного (сільськогосподарського) законодавства, при з'ясуванні науково обгрунтованого спів- відношення поняття системи аграрного права як галузі правової науки і навчальної дисципліни.

2. Особливим інститутом аграрного права є інститут права членства, засновництва (участі). Правові норми, що утворюють цей інститут, регулюють організаційні відно- сини, пов'язані з умовами і порядком заснування аграрного господарського товариства (тощо), вступу до колективного сільськогосподарського підприємства і виходом з нього, по- рядком і наслідками припинення членства чи засновництва (участі).

Важливим інститутом є також інститут права самовряду- вання в колективному сільськогосподарському підприємстві і міжгосподарському утворенні (підприємстві, організації, об'єднанні). В ньому закріплено метод колективного само- врядування.

Правовий режим основних, обігових та інших громадсь- ких фондів у колективному сільськогосподарському під- приємстві визначається інститутом права колективної влас- ності. Його нормами реалізується порядок утворення, вико- ристання, поповнення всіх фондів у процесі розподілу про-

дукції та доходів у колективному сільськогосподарському підприємстві, правомочностей органів управління щодо здійснення права розпорядження майном і коштами, паю- вання і визначення дивідендів та їхня виплата.

3. Інститут правового регулювання виробничо-господар- ської діяльності всіх суб'єктів аграрного підприємництва регламентує правове становище і господарську самостій- ність аграрного приватного підприємства кооперативного чи корпоративного типів як юридичної особи, порядок утво- рення його виробничих підрозділів в основних, спеціалі- зованих і допоміжних галузях громадського господарства. Норми цього інституту регулюють відносини планування виробничої та фінансової діяльності всього господарства і його підрозділів. Сюди входять норми, що мають здійснити правове забезпечення функціонування господарського роз- рахунку, чекові форми контролю, самоокупності й само- фінансування. Даний інститут спрямований на організацію виконання виробничих планів, ефективної фінансової діяльності та додержання фінансової дисципліни, підви- щення рентабельності кожної галузі господарювання, здій- снення різних видів створення умов для активної участі підприємства в ринкових економічних відносинах, обліку і звітності, а також вирішення проблем соціального розвитку господарства та ін.

Вимоги успішного здійснення соціально-економічної ре- форми зумовлюють необхідність вдосконалення внутрігос- подарських трудових відносин у всіх суб'єктах аграрного підприємництва, що позначається на вдосконаленні від- повідних правових інститутів, норми яких регулюють тру- дові відносини в сільському господарстві. Таким є інститут правового регулювання робочого часу і часу відпочинку працівників.

Аграрне право містить ряд правових норм, які визнача- ють трудові повноваження окремих категорій працівників, зокрема спеціалістів, керівників, механізаторів, тваринни- ків, будівельників, буряководів та ін. Сукупність цих по- вноважень становить зміст трудової дисципліни як правової категорії та соціально-юридичного явища. А тому є під- стави правову регламентацію дисципліни праці в сільсько- му господарстві вважати інститутом аграрного права.

У сфері аграрних відносин інститутами аграрного права є інститут правового регулювання оплати праці, інститут правового регулювання соціального забезпечення членів державних сільськогосподарських підприємств кооператив- ного типу (мається на увазі доплата до державних пенсій і

соціальне страхування), інститут дисциплінарної та мате- ріальної відповідальності працівників.

4. Здійснення завдань соціальної переорієнтації еконо- міки країни в цілому зумовлює активізацію соціального розвитку трудових колективів у кожному сільськогоспо- дарському підприємстві, розширення кола тих суспільно-соціальних відносин, що регулюються або ж будуть регу- люватися нормами аграрного права у подальшому. Цим зумовлюється потреба об'єднання таких правових норм у спеціальному правовому інституті. За своїм характером і змістом соціальні питання є однаковими і спільними як для членів сільськогосподарських підприємств, так і для працівників господарських товариств і для державних сіль- ськогосподарських підприємств (організацій, об'єднань). Будучи взятими в сукупності, правові норми в цьому плані становлять інститут правового забезпечення соціального розвитку суб'єктів аграрного підприємництва.

5. За своїм суспільним призначенням відповідною спе- цифікою характеру об'єкта і змісту регулювання характе- ризуються відносини щодо додержання правил техніки без- пеки, вимог виробничої санітарії та інших умов праці у суб'єктах аграрного підприємництва всіх форм власності. Ці відносини є аграрними, а правові норми, що їх регулю- ють, взяті у своїй сукупності, становлять інститут правово- го забезпечення охорони здоров'я працівників сільськогос- подарського виробництва.

6. У вирішенні завдань аграрної політики сучасного су- спільства зростає значущість аграрної оренди як органі- заційно-виробничої форми сільського господарства, відпо- відно розширюється коло аграрно-орендних відносин, набу- ває нового змісту аграрне право. Зі створенням аграрно-орендних відносин з'явилася потреба в їхньому правовому забезпеченні через визначення правового становища орен- додавця та орендаря, у правовому регулюванні відносин щодо порядку та умов надання земельної ділянки, призна- ченої для виробництва сільськогосподарської продукції, ре- гулювання внутрігосподарської оренди у тваринництві.

7. Характеризуючи суспільні відносини з приводу раціо- нального використання земель і вод сільськогосподарського призначення як предмета аграрного права, належить керу- ватися принципом, згідно з яким до правового інституту аграрного права належать ті правові норми, які регулюють відносини, що є предметом аграрного права. А такими є лише ті відносини щодо використання земель і водокори- стування, які безпосередньо стосуються організаційно-уп-

равлінської, виробничо-господарської та агроекологічної ді- яльності сільськогосподарських підприємств.

8. Аграрно-договірні відносини, без яких практично не можлива виробничо-господарська діяльність аграрних това- ровиробників, дає підставу розглядати їх як правовий інститут аграрного права. Ті ж договори, які не мають такого значення для здійснення суб'єктами аграрного під- приємництва всіх форм власності своєї виробничо-господар- ської діяльності, слід відносити до цивільно-господарських договорів.

9. З прийняттям Закону "Про селянське (фермерське) господарство" правовим інститутом даної галузі права на- лежить вважати правове становище селянських (фермерсь- ких) господарств.

Своєрідним інститутом аграрного права є інститут пра- вового становища приватних підсобних господарств інших громадян, які проживають у сільській місцевості. Правови- ми нормами цього інституту регламентуються відносини щодо суб'єкта права ведення приватного підсобного госпо- дарства, права останнього на присадибну земельну ділянку і майно, що є об'єктами права приватної власності, право- вий режим доходів, договори, стосунки приватних підсоб- них господарств та інші питання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]