§ 3. Права та обов'язки власників і користувачів земель та природокористувачів щодо ефективного використання природних ресурсів у сільському господарстві

1. Відповідно до законодавства землевласники і землеко- ристувачі мають право самостійно господарювати на землі, використовувати для потреб господарства наявні на зе- мельній ділянці корисні копалини місцевого значення, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі, зводити у встановленому порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі й споруди; власники фермерських земель можуть передавати в тимчасове користування ділянку або її части- ну в разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку за рішенням відповідної ради одному з членів сім'ї, який веде спільно з ним селянське господарство. За відсутності таких осіб фермер має право передати у тимча- сове користування земельну ділянку іншим членам сім'ї, які не ведуть разом із ним господарство, але мають не- обхідну кваліфікацію, досвід роботи в сільському госпо- дарстві та бажають вести це господарство, чи іншим осо- бам, що беруть участь у веденні господарства і мають відповідний досвід роботи в цій галузі. Вони мають також право надати ділянку в тимчасове користування цим осо- бам на підставі договору при тимчасовій втраті працездат- ності або з інших поважних причин.

Землевласникам і землекористувачам сільськогосподар- ських підприємств, кооперативів, товариств надається пра- во одержувати від нового землевласника, землекористувача або місцевої Ради компенсацію за підвищення родючості землі у разі вилучення або добросовісної відмови від ді- лянки, право власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації та на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень.

Землевласники і землекористувачі мають право викори- стовувати землю відповідно до умов її надання, використо- вувати наявні на ділянці природні ресурси та експлуатува- ти інші корисні властивості землі, одержувати в разі при- пинення користування землею відшкодування вартості поліпшень, здійснених за власний рахунок, реалізувати

право власності на посіви, посадки відповідних культур та вироблену продукцію.

На землевласників і користувачів покладаються обов'яз- ки з ефективного використання земель відповідно до про- екту внутрігосподарського землеустрою, підвищення її ро- дючості, застосування природоохоронних технологія вироб- ництва, недопущення погіршення екологічної ситуації на території внаслідок господарської діяльності, здійснення комплексу заходів щодо охорони земель, своєчасного вне- сення земельного податку та орендної плати за землю.

Вони зобов'язані використовувати землю за цільовим призначенням, додержуватись прав інших землевласників і користувачів включно з орендарями, не чинити перешкод у проведенні до суміжної ділянки необхідних інженерних комунікацій, дотримуватися вимог санітарно-охоронних ре- жимів, не допускати забруднення та іншого негативного впливу на якість земель.

Система ефективного використання земель та інших природних ресурсів повинна мати природоохоронний, ре- сурсозберігальний, відтворювальний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища. Зокрема, землевласники і землекористувачі, в тому числі орендарі, зобов'язані здійснювати раціональну організацію території, збереження і підвищення родючості грунтів, захист земель від водної та вітрової ерозії, селю, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушен- ня, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хі- мічними і радіоактивними речовинами та інших процесів руйнування, а також від заростання сільськогосподарських угідь чагарником і дрібноліссям, попереджувати погіршення культурно-технічного стану земель.

У разі необхідності на власників і землекористувачів покладається проведення рекультивації порушених земель, підвищення їх родючості та інших корисних властивостей землі, зняття, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель, тимчасова консервація деградованих сільськогос- подарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість грунтів.

2. У процесі використання вод для потреб сільського господарства сільськогосподарські колективні підприємства, кооперативи, товариства і громадяни мають право користу- ватися поверхневими, підземними та іншими водами для

задоволення питних, господарсько-побутових та сільсько- господарських потреб, споруджувати гідротехнічні та водо- господарські споруди і пристрої, здійснювати їх реконст- рукцію та ремонт, передавати в користування воду за плату іншим водокористувачам, вимагати від власника вод- ного об'єкта підтримання належної якості води за умовами користування тощо.

Водночас, використовуючи води для сільськогосподар- ських потреб, водокористувачі зобов'язані ощадливо вико- ристовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення та поліпшення, дотримуватися умов цільового¹ водокористу- вання, встановлених нормативів скидання забруднюваль- них речовий та лімітів забору вода, здійснювати захода щодо запобігання їх забруднення стічними (дощовими, сніговими) водами, не допускати порушення прав інших водокористувачів та заподіяння шкоди водогосподарським об'єктам, утримувати в належному стані прибережні за- хисні смути, смуги відведення, берегові смути водних шляхів, очисні й водогосподарські споруди і технічні пристрої.

Водокористувачі, до того ж, мають здійснювати спе- ціальне водокористування лише за наявності спеціального дозволу (ліцензії), проводити комплекс заходів щодо охо- рони, відновлення вод, своєчасно вносити платежі за спеціальне водокористування, виконувати інші вимоги щодо використання, охорони вод, та відтворення водних ресурсів.

3. Користування корисними копалинами з боку суб’єктів сільськогосподарського виробництва має здійснюватись із. забезпеченням цільового, раціонального та комплексного використання надр, безпеки для працюючих та населення, охорони навколишнього природного середовища, приведен- ня порушених земельних ділянок у придатний для подаль- шого використання став тощо.

4. Під час здійснення тимчасового лісокористування сільськогосподарські підприємства, кооперативи, товариства і громадяни мають право використовувати лісові ресурси для спеціальних потреб, користуватися ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, прокладати дороги, обладнувати лісові склади, сто- янки для автотранспорту, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання і первинної обробки заготівельної сировини.

При цьому вони зобов'язані забезпечувати користування ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання,

вести роботи способами, які забезпечували б збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, створювали б сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, за- хисту, використання та відтворення лісів, охорони рід- кісних видів флори і фауни, своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів, не порушувати права інших лісокористувачів.

5. Використання об'єктів тваринного світу має здійсню- ватися з додержанням встановлених правил, норм, лімітів і строків, способами, що не допускають порушення ціліс- ності природних угруповань і забезпечують їх збереження, з проведенням комплексних заходів щодо відтворення, збе- реження і поліпшення середовища їх перебування, охорони цих об'єктів.

Користувачі зобов'язані також своєчасно вносити плату за використання об'єктів тваринного світу, не допускати погіршення стану середовища перебування тварин внаслі- док сільськогосподарської діяльності, застосовувати приро- доохоронні технології під час здійснення виробничих про- цесів та виконувати інші зобов'язання відповідно до вимог законодавства.