§ 3. Підстави, порядок і правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах (товариствах)

1. У соціально-економічному плані припинення права участі в корпоративному сільськогосподарському підприєм-

стві зумовлено не якимись об'єктивними, а суто суб'єк- тивними. Так, припинення права участі в суб'єктах аграр- ного підприємництва корпоративного типу (і відповідно — припинення корпоративного права акціонерів та учасників) настає у разі, по-перше, ліквідації цього господарського товариства, по-друге, продажу чи іншого відступлення ак- цій, часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з чинним законодавством та уста- новчими документами акціонерного товариства чи, відпо- відно, товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Припинення права участі, самої участі та, відповідно, припинення корпоративного права в суб'єктах аграрного підприємництва корпоративного типу здійснюється певним порядком.

Припинення участі в аграрному підприємстві корпора- тивного типу є наслідком юридичного факту відступлення акцій акціонерного товариства чи всієї частки у статут- ному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Припинення участі в товаристві з обмеженою відповідаль- ністю може бути також у разі виключення його з цього товариства, як це передбачено ст. 64 Закону "Про госпо- дарські товариства". При виключенні з товариства з об- меженою відповідальністю (за невиконання статутних обов'язків) учасник цього товариства не бере участі в голосуванні.

3. Юридичний факт припинення участі в корпоративно- му сільськогосподарському підприємстві тягне за собою певні правові наслідки.

Припинення участі громадянина в акціонерному това- ристві чи товаристві з обмеженою відповідальністю тягне за собою позбавлення його прав учасника. Від дня від- ступлення акцій акціонерного товариства чи частки у ста- тутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю особа позбавляється прав майнового і управлінсько-конт- рольного характеру у відносинах з підприємством корпора- тивного типу. Коли особа, котра відступила акції (частку), одночасно припинила й трудові відносини з підприємством, то їй слід видати трудову книжку і провести з нею розра- хунок як із найманим працівником, що звільнився.

В разі відступлення частини акцій чи частини частки у статутному капіталі аграрного підприємства, у цієї особи зменшується право на одержання дивідендів і зменшується кількість голосів при голосуванні.

Розділ V ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ

§ 1. Поняття права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу

1. Право членства в сільськогосподарському підприємстві кооперативного типу (колективному сільськогосподарсько- му підприємстві, спілці селян, сільгоспкооперативі)¹ стано- вить сукупність правових норм законів і підзаконних внутрішніх локальних правових актів, якими встановлено певні правила щодо порядку і умов вступу громадян до сільгосппідприємства кооперативного типу, юридичного оформлення цього факту, виникнення статутних прав та обов'язків у цих громадян-членів, а також правила щодо припинення перебування громадян у складі членів коопе- ративного типу сільськогосподарських підприємств.

Правову основу членства в колективному сільськогос- подарському підприємстві становить норма ст. 36 Консти- туції України, згідно з якою громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та гро- мадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціаль- них, культурних та інших інтересів. Ця правова норма відповідно конкретизована в Законі "Про колективне сіль- ськогосподарське підприємство" (ст. 5). Кожен його член, як і інші громадяни, має право бути суб'єктом приватної власності (ст. 41), а також має і право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42).

На підставі наведених норм право членства реалізується через волевиявлення конкретного громадянина, який може здійснити надані йому цими актами правомочності. Ці пра- вомочності громадянина закріплено в ст. 5 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", в пункті

Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу), що відповідає змістові п. 3 Примір- ного зразка Статуту колективного сільськогосподарського підприємства (виробничого сільськогосподарського коопера- тиву) 1992 p., де зазначено, що членом підприємства мо- жуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійсненні цілей і за- вдань підприємства (кооперативу).

2. Соціально-економічна природа колективного сільсько- господарського підприємства, як однієї з форм прояву коо- перування громадян через створення юридичної особи з певними виробничими, підприємницькими та соціальними цілями, завданнями і функціями, зумовлює характер взаємовідносин між сільгоспкооперативом, спілкою селян і кожним його членом. Саме на основі членства утворюють- ся відносини управлінські, трудові, майнові, оскільки саме членство і трудова участь є визначальними у виникненні у члена колективного сільськогосподарського підприємства права на пай у майні цього підприємства, додаткове пен- сійне забезпечення (поряд із державною пенсією), надання соціального захисту соціально не захищеним престарілим і хворим членам колективного сільськогосподарського під- приємства, а також культурно-побутових послуг і послуг членам із ведення приватного підсобного господарства. Право членства в сільгосппідприємстві кооперативного ти- пу як узагальнений правовий зв'язок між сільгоспкоопе- ративом та його членами є основним інститутом аграрного права, на якому базується існування на кооперативно-ко- лективних засадах аграрного підприємництва. Без вступу громадян у членські відносини не є можливим виникнення аграрного підприємства-підприємця кооперативного типу. Однак членство в колективному підприємстві як індиві- дуальний правовий зв'язок колективу і окремого громадя- нина виступає в ролі визначального юридичного факту, який породжує та зумовлює взаємні права колективного сільськогосподарського підприємства, сільгоспкооперативу, спілки селян і його членів. Право членства є правовою підставою поширення на членів аграрних підприємств-підприємців кооперативного типу чинності аграрного зако- нодавства, в тому числі правових норм, які юридичне забезпечують правопорядок і законність у цих підприєм- ствах-підприємцях. Право членства зумовлює особливості правового становища і правомочності членів підприємств-підприємців кооперативного типу порівняно з правовим становищем найманих працівників.

У наведених вище аспектах є підстави розглядати від- носини членства як своєрідний соціально-правовий спосіб регулювання суспільних аграрних відносин, а право член- ства — як метод регулювання, притаманний аграрному праву.

3. Право членства в сільськогосподарському підприємстві кооперативного типу характеризується такими основними рисами: по-перше, воно є загальним правом, охоплює всіх без винятку громадян України; по-друге, воно є рівним правом для всіх громадян незалежно від статі, раси, націо- нальності, освіти й кваліфікації; по-третє, воно є особи- стим правом. Кожний громадянин на власний розсуд вирішує питання про вступ до аграрного підприємства-підприємця кооперативного типу або про вихід з нього. Принцип добровільності вступу до членів сільгоспкоопе- ративу, спілки селян і адекватний йому принцип безпе- решкодного виходу з його складу є одним із шести визна- чальних, загально визнаних у всьому світі принципів сіль- ськогосподарської кооперації, затверджених 1966 p. Міжна- родним кооперативним альянсом (International Cooperation Alians).

Ці принципи також закріплено в Законі "Про колектив- не сільськогосподарське підприємство" (ст. 5); вони випли- вають зі змісту статей 4, 5, 12 Закону "Про власність". Як визначено законом, норми-принципи — добровільність вступу та безперешкодність виходу є загальнообов'язкови- ми, незалежно від того, чи дістали вони своє відображення в статуті будь-якого аграрного підприємства кооператив- ного типу.

4. Порядок і умови вступу до аграрного підприємства кооперативного типу визначені в Примірному зразку Ста- туту колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського виробничого кооперативу) і Стату- том кожного окремого колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу). Особа незалежно від її статі, раси, національності, виявивши бажання стати чле- ном аграрного підприємства кооперативного типу, цим са- ми реалізує своє законне (в тому числі й конституційне) право на об'єднання, працю, задоволення матеріальних і духовних потреб. Вона обізнана з колом таких обов'язків, які покладаються на неї як на члена підприємства коопе- ративного типу, насамперед обов'язку особисто сумлінно працювати в кооперативному підприємстві. Особа при вступі до кооперативного аграрного підприємства-підприєм- ця має бути обізнана також із колом прав та пільг, що

законодавчо визначені й розширені в локальних актах са- мого кооперативного підприємства.

Щодо виникнення членських відносин в аграрному підприємстві кооперативного типу національне законодав- ство встановило єдине обмеження — вік, до досягнення якого заборонено приймати до членів колективного сіль- ськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо). Згідно зі ст. 5 Закону "Про колектив- не сільськогосподарське підприємство", членами підприєм- ства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Зі змісту наведеної статті Закону також випливає, що громадянин своє право на членство і працю може ре- алізувати лише в одному колективному підприємстві (сіль- госпвиробничому кооперативі, спілці селян тощо). Особи, які постійно працюють у будь-якому підприємстві (неза- лежно від форми власності та форми господарювання ос- таннього) або вже є членом одного колективного сільсько- господарського підприємства, не можуть одночасно вступа- ти до іншого такого ж підприємства (сільгоспвиробничого кооперативу).

Протягом багатьох років існування колгоспів основною умовою вступу до членів колгоспу було бажання громадя- нина стати його членом і брати особистою працею участь у веденні громадського господарства. З прийняттям в Україні Закону "Про колективне сільськогосподарське підприєм- ство" ці принципи було визначено чіткіше.

Нині, за умов переходу до ринкової економіки, діяль- ності кооперативного підприємства на засадах самовряду- вання і підприємництва (п. 1 ст. 1 Закону "Про колектив- не сільськогосподарське підприємство") виникла необ- хідність здійснювати кооперативним підприємством оцінку особистого внеску кожного працездатного члена у прибут- ковість колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо). З огляду на це, з розширенням ринку праці в аграрних підприємствах кооперативного типу виникає потреба уважнішого підходу до питання, кого ж саме, якої сумлінності та рівня ква- ліфікації приймають до членів. А тому вирішення питання про вступ і прийняття до членів колективного сільсько- господарського підприємства (сільгоспкооперативу, спілки селян тощо) становить поєднання двох волевиявлень — волі особи, яка бажає стати членом, і волі вищого орга- ну самоврядування кооперативного типу аграрного підприємства.

Відсутність такого волевиявлення з будь-якого боку вва- жається порушенням принципу добровільності, а також ст. 5 Закону "Про колективне сільськогосподарське під- приємство". Проте в 30–60-х pp. існувала практика ігно- рування вільного волевиявлення (до речі — всупереч нор- мам тодішніх примірник статутів) при встановленні член- ства в колгоспах дітей колгоспників, коли їх зараховували до членів колгоспу автоматично, без їхньої про це заяви з досягненням ними 16-річного віку.

5. Порядок прийняття громадян до членів аграрного під- приємства кооперативного типу передбачає подання ними заяви до правління цього підприємства (сільгоспкоопера- тиву, спілки селян тощо), яка має бути розглянута у присутності заявника на засіданні правління (з додержан- ням кворуму тощо). На правління покладається обов'язок розглянути заяви і винести рішення, рекомендувати чи ні особу, яка подала заяву загальним зборам (чи зборам уповноважених), прийняти чи ні її до членів аграрного підприємства кооперативного типу.

На відміну від колишнього загальносоюзного Закону "Про кооперацію в СРСР", п. 3 ст. 14 якого прийняття до членів кооперативу (колгоспу) та виключення з членів було віднесено виключно до компетенції загальних зборів, український Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" це питання вирішує дещо інакше. У ст. 23 цього Закону зазначено, що повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління колективного сільськогосподарського підприємства визначаються Стату- том підприємства. У п. 2 цієї ж статті подано обов'язковий перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). У цьому переліку відсутні питания про прийняття і вихід/ виключення з членів сіль- госппідприємства кооперативного типу. Саме тому ці пи- тання мають бути врегульовані нормами Статуту колек- тивного сільськогосподарського підприємства (сільгоспви- робничого кооперативу, спілки селян тощо).

Згідно з Примірним зразком Статуту колективного сіль- ськогосподарського підприємства, питання про прийняття, вихід/ виключення члена з підприємства віднесено до ві- дання вищого органу самоврядування. Слід підкреслити, що цей зразок є виключно рекомендаційним актом, що його затверджено представницьким органом цих підпри- ємств (Всеукраїнською радою колективних сільськогоспо- дарських підприємств) і як такий може бути, а може й не бути врахований при готуванні тексту та прийнятті Стату-

ту кожного окремо взятого аграрного підприємства коопе- ративного типу. Тому не буде порушенням Закону віднесення питання про прийняття, вихід/ виключення з членів підприємства до компетенції правління. Однак, вра- ховуючи правову природу цих підприємств як підприємств кооперативного типу, загальносвітові принципи сільсько- господарського кооперування, створення і функціонування кооперативного типу юридичних осіб — аграрних під- приємців, є підстави вважати, що питання про прийняття, вихід/ виключення члена має бути віднесено до компетенції саме вищого органу самоврядування — загальних зборів (зборів уповноважених), а не правління — виконавчого органу.

6. При вирішенні питання про прийняття до членів аграрного підприємства кооперативного типу передбачаєть- ся можливість щодо конкретної особи, яка вступає в колек- тивне сільськогосподарське підприємство (сільгоспвиробни- чий кооператив, спілку селян тощо), встановити випробний строк до одного місяця (як це встановлено чинним законо- давством про працю) для виявлення здібностей особи, яка подала заяву про вступ, виконувати роботу в кооператив- ному підприємстві та брати участь в управлінні справами цього підприємства.

7. У практичній діяльності підприємств кооперативного типу трапляються випадки, коли при використанні праці сезонних працівників останні вступають до членів цих підприємств лише з метою ухилення від сплати прибутко- вого податку. По суті, ці особи не мають наміру набути статусу члена підприємства кооперативного типу і викону- вати статутні зобов'язання останнього. Для усунення такої хибної практики Примірний зразок Статуту колективного сільськогосподарського підприємства містить правило, згід- но з яким не допускається прийняття до членів колектив- ного сільськогосподарського підприємства осіб, яких залу- чено для виконання тимчасової або сезонної роботи.

8. У громадянина, прийнятого до членів колективного сільськогосподарського підприємства (сільгоспвиробничого кооперативу, спілки селян тощо), право членства виникає від дня розгляду його заяви на засіданні правління і реко- мендації правління вищому органу самоврядування прий- няти цю особу до членів кооперативного типу підприєм- ства. Особа, яка не була рекомендована правлінням, може оскаржити цю відмову загальним зборам (зборам уповнова- жених) членів підприємства кооперативного типу (сіль- госпвиробничого кооперативу, спілці селян). У тому разі,

коли вищий орган самоврядування, не враховуючи відмови правління, все ж ухвалив рішення про прийняття особи до членів підприємства, відносини члена у цієї особи виника- ють від дня засідання правління, на якому було розглянуто її заяву про вступ. Коли ж особі було відмовлено прав- лінням і зборами у прийнятті її до членів підприємства кооперативного типу, але ця особа працювала в цьому підприємстві (спілці селян, сільгоспвиробничому коопера- тиві), то між цією особою і колективним сільськогоспо- дарським підприємством складаються не членські, а трудові відносини.

9. У правлінні на кожного члена колективного сільсько- господарського підприємства (сільгоспвиробничого коопера- тиву, спілки селян) ведеться "Трудова книжка" єдиного зразка.

З прийняттям Закону "Про колективне сільськогоспо- дарське підприємство", внесенням змін до Кодексу законів про працю України в сільгоспкооперативі, колективному сільськогосподарському підприємстві, спілці селян, створе- них через реорганізацію колишніх колгоспів, колишні "Трудові книжки колгоспників" доцільно замінити на тру- дові книжки єдиного зразка, переносячи в останні всі запи- си з трудових книжок колгоспників.