§ 3. Правосуб'єктність державних аграрних товаровиробників

1. У часи "соціалістичної перебудови сільського госпо- дарства СРСР" велика роль відводилася державним соціа- лістичним сільськогосподарським підприємствам і, зокрема, радгоспам. Перші радгоспи виникали на базі націоналі- зованих поміщицьких маєтків, "розкуркуленого" селян- ства. Положенням "Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного рільництва" від 14 лю- того 1919 p. перед радгоспами було поставлено завдання: давати найбільше продукції; "сприяти створенню умов для повного переходу до комуністичного рільництва". Ці ж завдання були поставлені перед радгоспами та іншими дер- жавними сільськогосподарськими підприємствами в поста- нові ЦВК і РНК СРСР від 16 березня 1927 р. "Про радянські господарства".

Україна від колишнього СРСР успадкувала ці "радянські господарства", і нині їхня Правосуб'єктність визначається загальними Законами "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво" та іншими правовими актами, що регулюють правовий режим використання дер- жавної власності.

2. Радгосп, як і будь-яке інше державне сільськогос- подарське підприємство, — це відповідно до Закону "Про підприємства в Україні" (статті 1 та 2) вид основної ор- ганізаційної ланки аграрного сектору народного госпо- дарства України. Державне сільськогосподарське підпри- ємство — це заснований на загальнодержавній власності, самостійний статутний суб'єкт господарювання, який має права юридичної особи і здійснює виробничу (продуктів харчування, продовольства та сировини рослинного і тва-

ринного походження) і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Державне сільськогосподарське підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печат- ку зі своїм найменуванням. Воно не має у своєму складі інших юридичних осіб.

3. Особливість правосуб'єктності державного сільськогос- подарського підприємства дістає своє відображення в його створенні. Відповідно до Законів "Про власність" (ст. 37), "Про підприємства в Україні" (ст. 5) таке підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (-и) органу. Такими органами нині виступає Фонд державного майна України. Державні сіль- ськогосподарські підприємства відповідно до Декрету Уряду України від 31 грудня 1992 р. № 24-92 позбавлені права бути засновниками будь-яких підприємств.

Державне підприємство може бути створено внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до ан- тимонопольного законодавства України. Воно може створю- ватися після виокремлення зі складу діючого підприємства даного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їхніх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення державного сільськогосподарського підприєм- ства способом виокремлення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

4. Оскільки діяльність цього підприємства пов'язана з використанням земель сільськогосподарського призначення як головного засобу сільськогосподарського виробництва, то йому надаються ці землі відповідно Радою народних де- путатів на умовах постійного і строкового користування, оскільки власником цих земель (як і самого державного сіль- ськогосподарського підприємства) є і залишається держава.

5. Важливе значення для визначення правосуб'єктності державного сільськогосподарського підприємства має також і його статут. Згідно зі ст. 9 Закону "Про підприємства в Україні", державне сільськогосподарське підприємство діє на основі статуту, що його приймає трудовий колектив і затверджує власник майна.

У Статуті державного сільськогосподарського підприєм- ства визначаються власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності (обов'яз- ково: виробництво продуктів харчування, продовольства і

сировини рослинного і тваринного походження, можливо також — їх переробка, реалізація тощо), його органи уп- равління, порядок їх формування (призначення директо- ра), компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприєм- ства, умови реорганізації та припинення діяльності під- приємства. У найменуванні державного сільськогосподар- ського підприємства визначаються його назва (радгосп, державний кінний завод та ін.) і вид (державне). До стату- ту можуть включатися положення, пов'язані з особливо- стями діяльності підприємства: про повноваження, порядок створення та про структуру ради державного сільськогоспо- дарського підприємства тощо. У його статуті визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо).

6. На особливість правосуб'єктності державного сільсько- господарського підприємства впливає особливість режиму його майна. Так, відповідно до Законів "Про власність" (ст. 37), "Про підприємства в Україні" (частини 2 та З ст. 10) майно державного сільськогосподарського під- приємства відповідно до законів України, Статуту підпри- ємства належить йому на праві повного господарського відання як таке, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством.

Здійснюючи право повного господарського відання, дер- жавне підприємство володіє, користується та розпоряджа- ється зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавст- ву і Статутові підприємства. Відчуження від держави за- собів виробництва, котрі є державною власністю і закріп- лені за підприємством, здійснюється виключно на конку- рентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначається Фондом державного майна України. Одержані внаслідок відчуження зазначеного май- на кошти спрямовуються виключно на інвестиції.