§ 1. Поняття, форми і види зовнішньоекономічної діяльності та правові засади Ті регулювання

1. Нормальне функціонування суб'єктів аграрного під- приємництва всіх форм власності та організаційно-право- вих форм господарювання часто пов'язане зі здійсненням ними зовнішньоекономічної діяльності. В Україні практич- но немає жодного сільськогосподарського підприємства, яке не здійснювало б цієї діяльності як з метою одержання прибутку, так і з метою придбання пально-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, сільськогосподарської техніки, автотранспорту та запасних частин до нього і т. ін.

Аналіз чинного законодавства та правозастосовної прак- тики дозволяє дійти висновку, що зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів аграрного підприємництва — це части- на міжнародних економічних відносин, що складаються та розвиваються за участю українських суб'єктів підприєм- ництва на основі міжнародного поділу праці та дістають вияв у різних формах і видах зв'язків з іноземними суб'єктами підприємництва; це діяльність українських та іноземних суб'єктів підприємництва, побудована на вза- ємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і поза її межами.

2. Українська держава приділяє велику увагу розвиткові зовнішньоекономічної діяльності з метою захисту загально- державних інтересів та інтересів українських суб'єктів під- приємництва через правове її регулювання.

Це регулювання здійснюється на рівні як законів, так і урядових та відомчих нормативно-правових актів. Серед законів особливу роль відіграють Цивільний кодекс, Зако- ни "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних від- носинах".

Важливе значення для регулювання зовнішньоекономіч- ної діяльності суб'єктів підприємництва, в тому числі й аграрного, мають Укази Президента України від 4 жовтня 1994 р. "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за

договорами, які укладають суб'єкти підприємницької діяль- ності України", "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів", від 18 листопада 1994 p. "Про індикативні ціни на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України екс- портно-імпортних операцій", від 27 лютого 1995 р. "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", від 26 липня 1995 p. "Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних (то- варообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" та ін.

Зовнішньоекономічна діяльність регулюється також актами Кабінету Міністрів, Національного банку України, Митного комітету, іншими відомчими актами. Серед них слід назвати, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. "Про систему валютного регулюван- ня і валютного контролю", постанову Кабінету Міністрів та Національного банку України від 21 червня 1995 p. "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних дого- ворів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передба- чають розрахунки в іноземній валюті", накази Міністер- ства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 25 вересня 1995 р. "Про порядок видачі разового інди- відуального дозволу (ліцензії) на перевищення встановле- них термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами", від 5 жовтня 1995 р. "Про затвердження Положення про фор- му зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" та інші правові акти.

3. Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів аграрного підприємництва здійснюється в двох основних формах. По- перше, через укладення і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а по-друге — створенням з інозем- ними партнерами спільних підприємств як юридичних осіб у формі суб'єктів підприємництва корпоративного типу.

4. Відповідно до ст. 4 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти аграрного підприємництва всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання можуть здійснювати і на практиці здійснюють, зокрема, такі види зовнішньоекономічної діяльності: 1) експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили; 2) надання послуг іноземним суб'єктам підприємництва, в тому числі вироб- ничих, транспортно-експедиційних, страхових, консульта- ційних, маркетингових, експортних, посередницьких,

агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських та інших, що прямо і у виключній формі не заборонено законами України; 3) науково-технічну, науко- во-виробничу, виробничу, навчальну та іншу кооперацію з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовку спеціалістів на комерційній основі; 4) спіль- ну підприємницьку діяльність українських та іноземних суб'єктів, що включає в себе створення спільних підпри- ємств різних видів і форм, проведення спільних господарсь- ких операцій та спільне володіння майном як на території України, так і поза її межами; 5) підприємницьку діяль- ність на території України, пов'язану з наданням ліцензій, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяль- ності; аналогічну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України; б) товарообмінні (бартерні) операції та іншу діяльність, побудовану на формах зустріч- ної торгівлі між українськими та іноземними суб'єктами;

7) орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Суб'єкти аграрного підприємництва в межах своєї ста- тутної правоздатності мають право здійснювати також й інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. Посеред- ницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комі- сійних, агентських договорів, договорів доручення та ін.), здійснюються без обмежень.