Лекція 13. Українська козацька педагогіка

1. Сутність, специфіка, завдання козацької педагогіки.

2. Козацька духовність, її ознаки, компоненти і особливості.

3. Шляхи впровадження козацької педагогіки і формування козаць­ кої духовності в сучасних умовах. Література:

1. Аркас М. Історія України-Руси. - К., 1990.

2. Кирпач А. З історії народної освіти запорізьких козаків. - К., 1993.

3. Козацька духовність і виховання молоді: Посібник. - К., 1993.

4. Концепція національного виховання // Освіта. - 1996. - 7 серпня.

5. Основи національного виховання. - К., 1993.

6. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. - К., 1990. – Т. 1, 2, 3.

1. Національна ідея є провідною в історичному бутті кожного наро­ду, нації. Вона проходить через всю педагогічну спадщину мину­лих епох. Особливо чітко вона виражена в добу козацтва, коли відстоювався політичний, державний, економічний і культурний суверенітет України. Козацька епоха породила незвичайний фе­номен — козацьку педагогіку. Вона ввібрала в себе дух козацької доби - традиції самоврядування, ідеї захисту прав людини, нації, суверенності держави, ідеї народовладдя, гуманізму, козацького світогляду, ідеології та демократизму. Українська національна ідея доби козацтва пов'язана з народною педагогікою, рідною мовою, народними традиціями, звичаями, обрядами, народним мистецтвом, фольклором. Козацькій педагогіці притаманне ро­динно-шкільне виховання як вияв єдності впливу на особистість таких важливих факторів, як сім'я і школа, при пріоритеті бать­ків і родинного оточення. Функції козацької педагогіки реалізу­вались у сім'ї, школі, козацьких об'єднаннях, повсякденному житті і праці.

Козацька педагогіка - це частина народної педагогіки у вер­шинному її вияві, яка формувала синівську вірність рідній землі, незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, яка ставила метою формування козака-лицаря, мужнього громадянина з яск­раво вираженою українською національною свідомістю та само­свідомістю.

Основні завдання козацької педагогіки: готувати фізично за­гартованих, з міцним здоров'ям, мужніх воїнів - захисників рід­ного народу, виховувати український національний характер і світогляд, національні і загальнолюдські цінності; формувати високі лицарські якості, пошану до старших і старих, жінок, пра­гнення допомогти іншим, милосердя; виховувати громадян, які б розвивали культуру, економіку, інші сфери життєдіяльності народу.

Провідними в національній системі виховання в добу козацт­ва були такі ідеї козацького руху, як свобода і незалежність України, непорушність прав людини і народу, суверенітет особи­стості, народовладдя. Особливе місце в козацькій педагогіці по­сідає дошкільне родинне виховання. Воно утверджувало висо­кий статус батька, матері, дідуся, бабусі, роду і народу.

Центральними питаннями козацького родинного виховання були: загартування дітей, моральне виховання, розумовий роз­виток, виховання вміння долати життєві труднощі, підготовка до життя вільного, до захисту рідної землі. У дітей розвивалась ідеальна сфера особистості: відчуття, сприймання, уява, інтуїція, підсвідомість, кмітливість, фізичні сили, інші резерви пізнаваль­ного апарату. Національні звичаї, обряди, традиції, здобутки хри­стиянської моралі визначали напрям родинного виховання. Психологічний комфорт, демократизм, рівноправність, сімейні традиції благотворно впливали на виховання дітей.

Козацька педагогіка акцентує увагу на систематичному, фі­зичному, психічному, моральному, трудовому, естетичному вихо­ванні, національно-патріотичній підготовці, спортивно-військо­вому вишколі.

Вона орієнтується на такі складники національного способу життя українців, як чемність, вихованість, освіченість.