7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
Дослідженням кавернометрії-профілеметрії підлягають всі свердловини без виключення.
Вимоги до каверномірів та профілемірів:
діапазон вимірювання діаметрів свердловини каверноміром – від 100 до 800 мм;
діапазон вимірювання радіусів профілеміром – від 25 до 400 мм;
границя допустимої основної похибки каверноміра – не більше ±3 мм в діапазоні до 400 мм і не більше ±5 мм в діапазоні від 400 до 800 мм;
границі допустимої основної похибки профілеміра – не більше ±2 мм;
додаткова похибка, яка викликана зміною температури навколишнього середовища, – не більше 0.1 значення основної похибки на кожних 10ºС відносно стандартного значення;
додаткові похибки, які викликані відхиленням свердловини від вертикалі, не повинна перевищувати 0.5 значення основної похибки.
Інтервал контрольного запису повинен включати ділянку протяжністю не менше 50 м перед входом в обсадну колону і не менше 20 м в колоні.
Для приладів однократного розкриття повторний запис не проводять.
7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
В якості взірцевих засобів вимірювання для каверномірів та профілемірів використовують повірочні установки та пристрої, які відтворюють лінійні розміри, та взірцеві кільця.
Для первинної після ремонтної та періодичної повірок каверномірів типів СКП або інших типів із аналогічними характеристиками використовується установка типу УП-КВ. Вона відтворює 10 діаметрів у діапазоні 100-800 мм. Межі допустимої основної похибки – ±2.5 мм.
Повірка зводиться до багатократних вимірювань діаметрів кожного із десяти кілець та визначенням діаметру кожного кільця за формулою:
,
Абсолютну похибку кожного кільця розраховують за формулою:
.
(7.3)
Значення Δi не повинно перевищувати ±2.5 мм.
Оцінка систематичної складової основної похибки апаратури в кожній точці, що повіряється, визначається за формулою:
,
(7.4)
,
(7.6)
Середньоквадратичне
відхилення випадкової складової основної
похибки апаратури при вимірюванні
лінійного розміру в кожній точці, що
повіряється, діапазону
визначається за формулою:
.
(7.7)
При нормальному розподілі похибки довірчі межі випадкової складової похибки результату вимірювань рівні:
,
(7.8)
де t – коефіцієнт Стьюдента, який залежить від вибраної довірчої ймовірності P та кількості вимірювань n. Рекомендується вибирати P=0.95.
Оцінка основної похибки апаратури визначається за формулою:
.
(7.9)
Каверномір за результатами повірки визнається придатним до експлуатації, якщо виконується умова:
.
(7.10)
При цьому гарантуються наступні показники якості повірки: Pнмд=0.5; σмд=1.35.
8.1 Фізична суть методу нахилометрії.
При геолого-геофізичному вивченні районів з метою пошуків і розвідки родовищ корисних копалин необхідно знати характер залягання пластів у просторі.
Кути і азимути падіння пластів у свердловині визначають пластовим нахиломіром. Він складається із трьох електродних установок та інклінометра. Зонди з електродами розміщені під кутом 120º по відношенню одного до іншого таким чином, що їх центри лежать у загальній площині, яка перпендикулярна до осі приладу. У трьох точках за допомогою вимірювальних установок реєструються криві УО, ПС або ГК. Електродна установка повинна забезпечувати достатню диференціацію розрізу, тому доцільно використовувати мікроустановки (мікрозонди, мікрозонд з автоматичним фокусуванням струму).
Інклінометр дозволяє визначити кут і азимут викривлення осі свердловини та розміщення в просторі одної із електродних установок відносно магнітного меридіану або площини викривлення свердловини. Оскільки для визначення елементів залягання пластів необхідні відомості про діаметр свердловини, то вимірювання пластовим нахиломіром доповнюються заміром каверноміра.