Контроль якості цементування колон і труб у свердловині

Після закінчення буріння в свердловину, як правило, опускають обсадні колони, а затрубний простір між стінкою свердловини та зовнішньою поверхнею колони заливають цементом. Цементування затрубного простору здійснюється для запобігання перетоків різних флюїдів із одного пласта в інший.

Про високу якість цементування обсаджених колон свідчать наступні показники:

- відповідність підйому цементу в затрубному просторі проектній висоті його підйому;

- наявність цементу в затрубному просторі у твердому стані;

- рівномірний розподіл цементу в затрубному просторі;

- відсутність каналів, тріщин і каверн у цементному камені;

- достатньо надійне зчеплення цементу з колоною та породою.

Контроль за якістю цементування обсадних колон здійснюється за даними методдів термометрії, радіоактивних ізотопів, гамма-гамма-каротажу і акустичного каротажу.

Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах

Всі роботи у свердловинах, що пов'язані із застосуванням вибухових речовин, відносять до прострілково-вибухових. При цих роботах геофізичною службою використовується стандартне обладнання, що і при вивченні геологічного розрізу свердловин іншими методами ГДС.

Прострілково-вибухові роботи в свердловинах передбачають:

- перфорацію обсадних колон і цементу для розкриття нафтових, газових і водоносних пластів;

- зрізання в свердловинах колон і труб з метою їх витягування;

- відбір зразків гірських порід у необсаджених свердловинах;

- відбір проб пластових флюїдів випробувачами пластів.

Вибухові роботи в свердловинах проводяться з метою вирішення наступних задач:

1) підвищення продуктивності експлуатаційних свердловин або збільшення приймальності нагнітальних свердловин; 2) роз’єднання пластів; 3) очищення фільтрів; 4) звільнення та витягування труб із свердловин при аваріях; 5) боротьби з поглинанням промивної рідини при бурінні; 6) ліквідації відкритих фонтанів і гасінні пожеж на свердловинах та інші.

Перфорація

Після закінчення буріння в свердловину, як правило, опускають одну або кілька обсадних колон і роблять цементування затрубного простору.

Розкриття пластів, які намічені для випробування або розробки за даними геофізичних методів дослідження свердловин, здійснюється за допомогою стріляючих апаратів – перфораторів. Процес утворення отворів в обсадних трубах, цементі і гірській породі називається перфорацією свердловин. Для перфорації свердловин використовуються кумулятивні (безкульові), кульові та торпедні перфоратори. Тип перфоратора і щільність перфораційних отворів на одиницю довжини свердловини визначаються конструкцією свердловини та літологією пласта-колектора.

Найбільше поширення одержала кумулятивна перфорація. Кумулятивні перфоратори відрізняються від кульових розмірами, конструкцією, потужністю і продуктивністю заряду. Кумулятивний заряд перфоратора складається з вибухової речовини (гексогену), детонатора, металевої виїмки, яка облицьовує кумулятивну виїмку, і захисного корпусу.

За способом герметизації зарядів кумулятивні перфоратори підрозділяються на дві групи – корпусні та безкорпусні.

До корпусних кумулятивних перфораторів відносяться перфоратори багаторазової та одноразової дії. У корпусних кумулятивних перфораторах заряди, детонаційний шнур і вибуховий патрон змонтовані в сталевому герметичному корпусі, який сприймає гідростатичний тиск і дію ударної хвилі під час проведення вибуху. Кумулятивні перфоратори багаторазової дії витримують від 10 до 50 залпів.

Кумулятивні корпусні перфоратори одноразової дії типу ПКО і ПКОТ розраховані на разове використання: при пострілі їхні корпуси руйнуються.

Безкорпусні кумулятивні перфоратори представляють собою гірлянду з окремих кумулятивних зарядів, кожний з яких укладений у герметичну оболонку і сприймає зовнішній гідростатичний тиск. При пострілі оболонки зарядів руйнуються.

До винаходу кумулятивних перфораторів на практиці прострілкових робіт використовувалися кульові та торпедні перфоратори, які відрізняються меншою пробивною здатністю, більшою складністю заряджання і меншою продуктивністю. В останні роки з’явилися могутні кульові перфоратори з вертикально-криволінійними стовбурами з більш високою пробивною здатністю, ніж кумулятивні перфоратори такого ж діаметра.

Дія кульових і торпедних перфораторів засновано на метанні куль і снарядів за рахунок енергії розширення порохових газів відповідно до законів внутрішньої балістики стрілецької зброї й артилерійських систем, скоректованими стосовно до умов свердловини.

Крім кумулятивних кульових і торпедних перфораторів існують гідропіскоструменеві перфоратори. Вони пробивають канали в перешкоді струменем рідини із зваженим у ній піском, який вилітає з великою швидкістю і під високим тиском з вузького отвору.