- •1 Фізичні основи акустичних методів.
- •24.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.1 Фізична суть методу нахилометрії.
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.1 Фізичні основи проведення газового каротажу
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •Безперервну дегазацію частини бурового розчину за допомогою дегазатора, встановленого поблизу устя свердловини.
- •Визначення компонентного складу газової суміші, виділеної дегазатором.
- •Визначення глибин надходження газу в буровий розчин.
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •1 Електромагнітна локація муфт.
- •Дефектоскопія і товщинометрія
- •Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •4 ШумОметрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •Барометрія
- •Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •Перфорація
- •Торпедування
- •Інші види підривних робіт
- •Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •Електрометричні роботи
- •Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •Промислова санітарія і протипожежні заходи
8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
Обмеження методу – такі ж, як для загальних притискних свердловинних приладів. Швидкість проведення досліджень – не більше 800 м/год.
Комплекс вимірювальних і розрахункових параметрів пластової нахилометрії повинен включати характеристики порід і стовбура свердловини по глибині:
електричні характеристики порід у при свердловинній зоні – значення уявного питомого електричного опору; азимутальне розпреділення уявного питомого електричного опору при свердловинної зони; інтегральне значення уявного питомого електричного опору на даній глибині;
елементи залягання пластів – кут і азимут падіння, які розраховуються з врахуванням даних про кривизну свердловини;
елементи кривизни свердловини – азимут і кут нахилу, розрахованих за ортогональними складовими кута нахилу і вектора магнітного поля Землі;
характеристики стовбура свердловини – радіус по кожному напрямку;
орієнтовану форму перетину свердловини на даній глибині.
Обов’язкові вимоги до свердловинного приладу:
наявність не менше чотирьох притискних датчиків;
вимірювання кожним датчиком не менше двох характеристик – електричної та механічної (радіус свердловини);
наявність інклінометричного блоку (датчики кута і азимуту);
узгодження за текучим часом вимірювання всіма датчиками;
конструкція датчиків повинна забезпечувати вимірювання уявних питомих опорів в діапазоні від 0.5 до 150 Ом·м при зміні питомого електричного опору промивної рідини від 0.05 до 5 Ом·м;
вимоги до датчиків МК, МБК, інклінометрії такі ж самі, як для окремо використовуваних приладів цих методів.
8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
При нахилі пласта до площини горизонту більше 10º і діаметрі свердловини більше 200 мм границі абсолютною похибки розрахунку елементів залягання складають по азимуту простягання – ±10º, по куті падіння – ±2º, при зменшенні діаметру свердловини до 130 мм похибки зростають по азимуту простягання до ±18º, по куті падіння – до ±3º.
Обертовий стіл містить затискний вузол для кріплення нахиломіра. Він має дві осі обертання (горизонтальну та вертикальну) і підтримуючу опору з триногою. Свердловинний прилад можна повертати в затискному вузлі навколо своєї поздовжньої осі.
Кондуктор – циліндр із виступом на торці, вертикальна стінка якого проходить через центр торця (відхилення не більше ±0.05 мм), має робочу поверхню, яка перпендикулярна до бокової поверхні циліндра (відхилення не більше ±1´), і служить для виміру наступного керування вертикальності осі нахиломіра в затискному вузлі за допомогою оптичного квадранта. Зенітні кути, що задаються нахиломіру, контролюють за допомогою оптичного квадранта і теодоліта, початкове направлення на північ задається за допомогою орієнтир-бусолі.
Повірка зенітного кута і азимуту нахиломіра аналогічна повірці зенітних кутів і азимутів інклінометра.
Діаметр розкриття важелів притискного пристрою задається за допомогою кілець, які послідовно одіваються на вимірювальні башмаки.
Розрахунок похибок ведеться аналогічно, як показано в темі про каверномір.
Визначення похибок розміщення точок запису вимірювальних башмаків проводиться за допомогою штангенрейсмуса і набору атестованих кілець.
Розміщення центрів вимірюють при різних діаметрах розкриття важелів, причому штангенрейсмус при вимірюваннях залишається нерухомим, а до нього по черзі, обертаючи свердловинний прилад навколо своєї осі, підводять вимірювальні башмаки.