- •Лекція 1 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів інтенсивності природної радіоактивності. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-методу
- •1.1 Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •1.2 Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •1.2.1 Газорозрядні лічильники
- •1.2.2 Сцинтиляційні лічильники
- •1.2.3 Напівпровідникові лічильники
- •1.3 Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •1.4 Технічні умови проведення гамма-каротажу
- •1.5 Гамма-каротаж диференційної радіоактивності (гсм)
- •1.6 Технічні умови проведення гамма-каротажу диференційної радіоактивності
- •1.7 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу та гамма-спектрометричного каротажу
- •1.7.1 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу
- •1.7.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-спектрометричного каротажу
- •1.8 Контрольні питання
- •Лекція 2 Фізичні основи, методика підготовки та проведення досліджень нейтронними методами. Метрологічне забезпечення апаратури нейтронних методів
- •2.1 Взаємодія нейтронів з речовиною
- •2.2 Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •2.3 Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах (ннк-т)
- •2.4 Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах (ннк-нт)
- •2.5 Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •2.6 Технічні умови проведення нейтронного каротажу
- •2.7 Імпульсний нейтронний каротаж
- •2.7.1 Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж (іннк)
- •2.7.2 Імпульсний нейтронний гамма-каротаж (інгк)
- •2.8 Технічні умови проведення імпульсного нейтронного каротажу
- •2.9 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронних методів
- •2.9.1 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронного каротажу
- •2.9.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою імпульсного нейтронного каротажу
- •2.10 Контрольні питання
- •Лекція 3 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів методами розсіяного гамма-випромінювання. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-гамма-каротажу
- •3.1 Взаємодія гамма-квантів з речовиною
- •3.2 Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •3.3 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •3.4 Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.5 Технічні умови проведення гамма-гамма каротажу
- •3.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-гамма каротажу
- •3.7 Контрольні питання
- •Лекція 4 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів акустичним каротажем. Метрологічне забезпечення апаратури акустичного каротажу
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •4.7 Контрольні питання
- •Лекція 5 Фізичні основи, методика підготовки та проведення термометрії свердловин. Метрологічне забезпечення термометричної апаратури
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •5.5 Контрольні питання
- •Лекція 6 Фізичні основи, методика підготовки та проведення інклінометрії. Метрологічне забезпечення інклінометричної апаратури
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •6.5 Контрольні питання
- •Лекція 7 Фізичні основи, методика підготовки та проведення кавернометрії. Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •9.5 Контрольні питання
- •Список Використаної літератури
2.3 Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах (ннк-т)
Метод щільності теплових нейтронів (ННК-Т) полягає в дослідженні інтенсивності теплових нейтронів у розрізі свердловин на заданій відстані (довжині зонда) від джерела швидких нейтронів, які в результаті сповільнення породоутворюючими елементами перетворились у теплові.
Щільність теплових нейтронів визначається кількістю нейтронів, які сповільнились до теплової енергії, кількістю нейтронів, які поглинулись середовищем, а також довжиною зонда. Тому, як і в НГК, інтенсивність теплових нейтронів у ННК-Т залежить від сповільнюючої та поглинаючої властивостей гірської породи, тобто від водневого вмісту та наявності елементів з високим перетином захоплення теплових нейтронів. Вплив елементів з високим перетином захоплення теплових нейтронів обумовлений величиною перетином захоплення, а також концентрацією в гірських породах елементів, що поглинають, і не залежить від емісійної властивості останніх при захопленні теплових нейтронів. Завдяки цьому ННК-Т більш чутливий до вмісту елементів, що поглинають теплові нейтрони (хлор, бор, кадмій та інші), ніж НГК.
При проведенні ННК-Т довжини зондів можуть бути до інверсійними, інверсійними та за інверсійними.
Свердловинний прилад ННК-Т відрізняється від НГК тим, що у ньому в якості детектора використовується індикатор теплових нейтронів, а фільтром для ослаблення прямого гамма-випромінювання і нейтронного випромінювання джерела служить не один свинець, а речовини із більшим перетином захоплення швидких і теплових нейтронів, переважно використовується парафін-свинцевий екран висотою 10-15 см.
У якості індикатора щільності теплових нейтронів використовують пропорційні газорозрядні або сцинтиляційні лічильники із цинку збагаченого сіркою – ZnS(Cu) або ZnS(Ag).
Покази зондів ННК-Т залежать від водневого вмісту та за глибиною дослідження вони аналогічні зондам НГК. Оптимальною довжиною зонда ННК-Т при вивченні нафтових і газових свердловин вважається 30-40 см; вона визначає глибину дослідження 20-30 см.
2.4 Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах (ннк-нт)
Метод щільності надтеплових нейтронів (ННК-НТ) базується на реєстрації інтенсивності надтеплових нейтронів по розрізу свердловини, які виникають при опроміненні гірської породи джерелом швидких нейтронів.
Щільність надтеплових нейтронів визначається сповільнюючими властивостями середовища (водневим вмістом) і, практично, не залежить від поглинаючих властивостей (наявність елементів із високим перетином захоплення теплових нейтронів).
Щільність надтеплових нейтронів залежить і від довжини зонда. Зонди, які використовуються в ННК-НТ, поділяються на доінверсійні, інверсійні та заінверсійні. Розміри до інверсійних та інверсійних зондів на небагато менші зондів ННК-Т. Це пояснюється тим, що в ННК-НТ залежність щільності надтеплових нейтронів від водневого вмісту при різних довжинах зондів визначається тільки довжиною сповільнення теплових нейтронів, у той час як в ННК-Т вона обумовлена, крім того, коефіцієнтом дифузії, довжиною дифузії та часом життя теплових нейтронів.
Зв’язок щільності надтеплових нейтронів із водневим вмістом при різних довжинах зондів такий же, як і в НГК і ННК-Т.
Свердловинна вимірювальна апаратура ННК-НТ відрізняється від свердловинного приладу ННК-Т лічильником реєстрації нейтронів. Індикаторами надтеплових нейтронів служать пропорційні бор-фторові газорозрядні лічильники та сцинтиляційні лічильники теплових нейтронів (люмінофори типу ЛДН), оточені ззовні парафін-кадмієвим або парафін-борним фільтром. Принцип роботи таких лічильників полягає в наступному. Із навколишнього середовища на свердловинний прилад надходять нейтрони теплових і надтеплових енергій. Теплові нейтрони поглинаються кадмієм або бором, який є зовнішнім покриттям таких індикаторів. Надтеплові нейтрони, безперешкодно пройшовши зовнішній екран, сповільнюються парафіном до теплових енергій та реєструються індикатором, так само як і в ННК-Т.
Переважно при радіометричних дослідженнях розрізів свердловин використовуються за інверсійні зонди (25-40 см). Радіус дослідження ННК-НТ менший ніж в НГК і ННК-Т, тому свердловинні умови ще в більшій степені впливають на інтенсивність надтеплових нейтронів, яка реєструється.
Методи ННК-Т і ННК-НТ вільні від впливу природного γ-випромінювання та від γ-випромінювання джерела нейтронів.
Довжина зондів в цих методах вибирається 0,4-0,5 м. Для цього виду каротажу характерна мала глибина дослідження, яка залежить від властивостей порід і вмісту в них водню і дорівнює 0,2-0,3 м. Якнайменший радіус дослідження має метод ННК-НТ, оскільки область розповсюдження надтеплових нейтронів менше ніж теплових.
Нейтронні методи із стаціонарним джерелом дають можливість виділяти в розрізі свердловини: глини, щільні породи і ділянки підвищеної пористості. У експлуатаційних обсаджених свердловинах нейтронні методи застосовуються для визначення місцеположення газорідинного і водонафтового контактів.
У обсаджених свердловинах ефективність нейтронних методів знижується. Покази методу значно залежать також від мінералізації промивної рідини.
