- •Лекція 1 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів інтенсивності природної радіоактивності. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-методу
- •1.1 Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •1.2 Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •1.2.1 Газорозрядні лічильники
- •1.2.2 Сцинтиляційні лічильники
- •1.2.3 Напівпровідникові лічильники
- •1.3 Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •1.4 Технічні умови проведення гамма-каротажу
- •1.5 Гамма-каротаж диференційної радіоактивності (гсм)
- •1.6 Технічні умови проведення гамма-каротажу диференційної радіоактивності
- •1.7 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу та гамма-спектрометричного каротажу
- •1.7.1 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу
- •1.7.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-спектрометричного каротажу
- •1.8 Контрольні питання
- •Лекція 2 Фізичні основи, методика підготовки та проведення досліджень нейтронними методами. Метрологічне забезпечення апаратури нейтронних методів
- •2.1 Взаємодія нейтронів з речовиною
- •2.2 Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •2.3 Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах (ннк-т)
- •2.4 Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах (ннк-нт)
- •2.5 Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •2.6 Технічні умови проведення нейтронного каротажу
- •2.7 Імпульсний нейтронний каротаж
- •2.7.1 Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж (іннк)
- •2.7.2 Імпульсний нейтронний гамма-каротаж (інгк)
- •2.8 Технічні умови проведення імпульсного нейтронного каротажу
- •2.9 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронних методів
- •2.9.1 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронного каротажу
- •2.9.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою імпульсного нейтронного каротажу
- •2.10 Контрольні питання
- •Лекція 3 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів методами розсіяного гамма-випромінювання. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-гамма-каротажу
- •3.1 Взаємодія гамма-квантів з речовиною
- •3.2 Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •3.3 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •3.4 Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.5 Технічні умови проведення гамма-гамма каротажу
- •3.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-гамма каротажу
- •3.7 Контрольні питання
- •Лекція 4 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів акустичним каротажем. Метрологічне забезпечення апаратури акустичного каротажу
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •4.7 Контрольні питання
- •Лекція 5 Фізичні основи, методика підготовки та проведення термометрії свердловин. Метрологічне забезпечення термометричної апаратури
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •5.5 Контрольні питання
- •Лекція 6 Фізичні основи, методика підготовки та проведення інклінометрії. Метрологічне забезпечення інклінометричної апаратури
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •6.5 Контрольні питання
- •Лекція 7 Фізичні основи, методика підготовки та проведення кавернометрії. Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •9.5 Контрольні питання
- •Список Використаної літератури
5.5 Контрольні питання
Охарактеризуйте фізичну суть методу термометрії.
Задачі, що вирішуються за допомогою термометрії.
Що таке “геотермічний градієнт” і “геотермічна ступінь”? Які величини їх змін для Землі?
Сформулюйте основні закони теплопровідності та назвіть теплові властивості гірських порід.
Сформулюйте фізичні основи методу природного теплового поля.
Що таке стала термометра?
Технічні умови проведення термокаротажу.
Метрологічне забезпечення апаратури термометрії.
Опишіть будову метрологічної установки.
Лекція 6 Фізичні основи, методика підготовки та проведення інклінометрії. Метрологічне забезпечення інклінометричної апаратури
6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
Свердловини проектуються вертикальними або похило-направленими. В процесі буріння стовбур свердловини відхиляється від заданого напрямку з ряду причин геологічного та технічного характеру. Фактичне відхилення осі свердловини від вертикалі в якому-небудь напрямку називається викривленням свердловини. Відхилення свердловини визначається кутом викривлення і магнітним азимутом викривлення (Рис. 6.1). Кут нахилу свердловини вимірюється між віссю свердловини і горизонтальною площиною та дорівнює 90° – . Магнітний азимут викривлення визначається кутом між напрямком на магнітний північ і горизонтальною проекцію осі свердловини, яка взята у бік збільшення глибини свердловини. Площина, що проходить через вертикаль і вісь свердловини у визначеному інтервалі глибин, називається площиною викривлення.
li – довжина свердловини; hi, li-1 – глибина розташування вибою й абсолютна оцінка устя; А – вісь свердловини; П-нм, П-дм – магнітні північні та південні полюса.
Рисунок 6.1 – Проекція ділянки стовбура свердловини на горизонтальну площину (б) і ділянка осі свердловини у вертикальній площині (а)
Дані про викривлення свердловини необхідні для визначення глибини розташування вибою та дійсних глибин залягання пластів, розрахунку нормальної потужності пластів, для здійснення контролю за викривленням свердловини та виявленням ділянок різких відхилень стовбура свердловини, що можуть ускладнити спуск бурового інструмента, геофізичних приладів, обсадних труб і свердловинних фільтрів.
6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
Вимір кута й азимута викривлення свердловин здійснюється спеціальними приладами-інклінометрами, які можна об’єднати в три групи:
інклінометри з дистанційним електричним виміром;
фотоінклінометри;
гіроскопічні інклінометри.
В інклінометрах перших двох груп елементи викривлення свердловини визначаються за допомогою земного магнітного поля та сили тяжіння. Робота інклінометрів третьої групи заснована на гіроскопічному ефекті. Більш детально розглянемо роботу інклінометрів з дистанційним електричним виміром.
Найбільш розповсюдженими інклінометрами цієї групи є ІШ-2, ІШ-3, ІШ-4, ІШ-4Т конструкції І. В. Шевченка, ІК-2, ІТ-200, УМІ-25, ЗІ-1М та І-7.
Головна механічна частина приладів – обертова рамка, вісь якої збігається з головною віссю інклінометра (Рис. 6.2). Центр ваги рамки зміщений так, що площина її завжди розташовується перпендикулярно до площини викривлення свердловини. В рамці містяться датчики азимута і кута викривлення свердловини.
Датчик азимута складається з бусолі, магнітної стрілки, яка переміщається над круговим реостатом. Бусоль підвішена на двох закріплених у рамці півосях так, що вістря, на якому обертається магнітна стрілка, розташовується вертикально, а колодка з азимутальним реохордом – горизонтально. При вимірі азимута, магнітна стрілка, за допомогою встановлених на ній пружинних контактів, з’єднує струмопровідне кільце з однією з точок реохорда. У вимірювальний ланцюг вводиться ділянка азимутального реохорда, опір якого пропорційний величині азимута викривлення.
1 – підшипник; 2 – контактні кільця колектора; 3 – колектор; 4 – магнітна стрілка; 5 – пружинні контакти стрілки; 6 – азимутальний реохорд; 7 – контактне кільце; 8 – вістря; 9 – вантаж бусолі; 10 – дугоподібний важіль; 11 – схил; 12 – струмопровідний провід датчика кута; 13 – стрілка схилу; 14 – кутовий реохорд; 15 – вантаж, що орієнтує рамку; 16 – керн рамки.
Рисунок 6.2 – Схема вимірювальної частини інклінометрів типу ІШ і ІК
Датчик кута викривлення складається з дугового реостата, який розміщений напроти кінця стрілки та важеля, з яким скріплена стрілка. Важіль і стрілка знаходяться в площині викривлення, яка перпендикулярна до осі рамки. При вертикальному положенні приладу кінець стрілки важеля знаходиться напроти початку реохорда. При нахилі приладу стрілка відхиляється щодо цього положення на кут, який дорівнює куту відхилення свердловини від вертикалі. При замиканні ланки живлення кінець стрілки притискається до кутового реохорда. У вимірювальний ланцюг при цьому вводиться ділянка кутового реохорда, опір якого пропорційний величині кута викривлення.
Електричні схеми інклінометрів приведені на рисунку 6.3.
Raз, Rкут – азимутальний і кутовий реохорди;
Paз, Pкут – реле азимута і кута;
Kaз, Kкут – азимутальне і кутове кільця; П1, П2 – перемикачі;
Д1-Д3 – діоди;
РП – прилад, який реєструє
Рисунок 6.3 – Електричні схеми інклінометрів ІШ-2 (а) і ІК-2 (б)
Інклінометр ІК-2 призначений для роботи з одножильним кабелем. Його електрична схема складається із комбінації електричних схем інклінометрів ІШ-3 та ІШ-4. Переключення позицій для виміру кута й азимута викривлення виконується за допомогою електромагніта L, за допомогою зміни полярності джерела живлення. Для живлення приладу використовується постійний струм напругою 140 В. Для виміру елементів викривлення свердловини застосовується мостова схема. Міст врівноважується круговим реохордом R. Відлік величин азимутів і кутів викривлення проводиться безпосередньо по градуйованій шкалі.
Універсальним малогабаритним інклінометром УМІ-25 вимірюють кути й азимути викривлення необсаджених глибоких нафтових і газових свердловин, свердловин алмазного буріння, а також елементи викривлення свердловин у процесі їх буріння. За конструкцією та електричною схемою він аналогічний розглянутим інклінометрам (Рис. 6.3). На відміну від інклінометрів типів ІШ і ІК прилад забезпечує роботу в буровому інструменті й в обсаджених свердловинах, де діаметр прохідного отвору не менш 30 мм. Прилад УМІ-25 може експлуатуватися з одножильним і трьохжильним кабелем.
Інклінометри ІТ-200 і І-7 використовуються для дослідження глибоких і надглибоких свердловин. За конструкцією вони аналогічні інклінометрам типів ІШ, ІК та УМІ.
Кожухи всіх інклінометрів латунні або з немагнітної сталі. Вони заповнюються на 75% об’єму сумішшю трансформаторного масла з лігроїном або гасом для змащення вузлів і забезпечення затухання руху частин перемикаючого механізму та вимірювальної частини приладу. Вимір кута й азимута викривлення цими інклінометрами можливо тільки у необсадженних свердловинах. В обсаджених свердловинах сталевими колонами можна вимірювати тільки кут викривлення.
Похибки визначення кута й азимута викривлення свердловин пов’язані з порушенням ізоляції ланцюгів і жил кабелю, відхиленням сили струму живлення від необхідного значення, непаралельністю осей інклінометра і свердловини, недостатньо точним регулюванням механічних і електричних схем приладу. Непаралельність осей свердловини і приладу обумовлена наявністю каверн і нерівномірної товщини на стінках свердловин глинистої кірки. Для зменшення похибок вимірів і , в останньому випадку, збільшують довжину приладу шляхом приєднання до нього подовжувача, який служить як вантаж і дозволяє зберегти положення приладу, паралельно осі свердловини. Опір ізоляції ланцюгів приладу і жил кабелю повинний бути не менший 2 МОм.
Технічна характеристика деяких типів інклінометрів приведена в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 – Технічні характеристики інклінометрів
Марка |
Діаметр, м |
Довжина, мм |
Маса, кг |
Число жил кабелю |
Межі вимірювання кута, градус |
Гранична температура, С |
Граничний тиск, Па·108 |
Похибка вимірювання елементів викривлення, градус |
|
Кут |
Азимут |
||||||||
ИШ-2 ИШ-4 ИК-2 УМИ-25 ИГ-200 И-7 ИФ-6 |
60 65 55 25 74 60 86 |
1516 1516 1830 1110 1927 2300 2360* |
21 28 30 12* 36 37 40* |
3 1 1 1; 3 1 1 1 |
0-48 0-50 0-50 0-50 0-50 0-45 0-90 |
100 100 120 150 200 250 100 |
0,50 0,50 0,65 0,65 1,20 1,20 0,60 |
±0,25 ±0,5 ±0,5 ±0,5 ±0,5 ±0,8 +0,5 |
±5 ±4 ±4 ±5 ±4 ±5 ±4 |
*Разом з подовжувачем.
