- •Лекція 1 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів інтенсивності природної радіоактивності. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-методу
- •1.1 Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •1.2 Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •1.2.1 Газорозрядні лічильники
- •1.2.2 Сцинтиляційні лічильники
- •1.2.3 Напівпровідникові лічильники
- •1.3 Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •1.4 Технічні умови проведення гамма-каротажу
- •1.5 Гамма-каротаж диференційної радіоактивності (гсм)
- •1.6 Технічні умови проведення гамма-каротажу диференційної радіоактивності
- •1.7 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу та гамма-спектрометричного каротажу
- •1.7.1 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу
- •1.7.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-спектрометричного каротажу
- •1.8 Контрольні питання
- •Лекція 2 Фізичні основи, методика підготовки та проведення досліджень нейтронними методами. Метрологічне забезпечення апаратури нейтронних методів
- •2.1 Взаємодія нейтронів з речовиною
- •2.2 Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •2.3 Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах (ннк-т)
- •2.4 Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах (ннк-нт)
- •2.5 Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •2.6 Технічні умови проведення нейтронного каротажу
- •2.7 Імпульсний нейтронний каротаж
- •2.7.1 Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж (іннк)
- •2.7.2 Імпульсний нейтронний гамма-каротаж (інгк)
- •2.8 Технічні умови проведення імпульсного нейтронного каротажу
- •2.9 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронних методів
- •2.9.1 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронного каротажу
- •2.9.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою імпульсного нейтронного каротажу
- •2.10 Контрольні питання
- •Лекція 3 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів методами розсіяного гамма-випромінювання. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-гамма-каротажу
- •3.1 Взаємодія гамма-квантів з речовиною
- •3.2 Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •3.3 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •3.4 Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.5 Технічні умови проведення гамма-гамма каротажу
- •3.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-гамма каротажу
- •3.7 Контрольні питання
- •Лекція 4 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів акустичним каротажем. Метрологічне забезпечення апаратури акустичного каротажу
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •4.7 Контрольні питання
- •Лекція 5 Фізичні основи, методика підготовки та проведення термометрії свердловин. Метрологічне забезпечення термометричної апаратури
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •5.5 Контрольні питання
- •Лекція 6 Фізичні основи, методика підготовки та проведення інклінометрії. Метрологічне забезпечення інклінометричної апаратури
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •6.5 Контрольні питання
- •Лекція 7 Фізичні основи, методика підготовки та проведення кавернометрії. Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •9.5 Контрольні питання
- •Список Використаної літератури
4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
Апаратура акустичного каротажу дозволяє вимірювати характеристики пружних хвиль, які утворюються в гірських породах за рахунок джерела пружних коливань. Вивчаються кінематичні і динамічні характеристики всього пакету хвиль (P, S, Стоунлі, Лемба) у вигляді хвильового каротажу і неперервних кривих швидкості (інтервального часу) розповсюдження і затухання Р і S хвилі.
У сучасній апаратурі АК дозволяється вимірювати параметри інтервального часу T пружних хвиль і їх амплітуди або коефіцієнти затухання А1, А2, α. Похибки вимірювання параметрів T не повинні перевищувати 3%, а амплітуди затухання не більш 5 дБ/м. Обгрунтування основної похибки визначається з рівняння інтервального часу, розрахунку коефіцієнта пористості і метрологічні характеристики зразкових засобів вимірювання, які використовуються для повірки апаратури АК. Основними джерелами похибок при проведенні АК є:
вплив свердловинних умов (кавернозність, нахил свердловин і ін.);
неідентичність акустичних параметрів джерел пружних хвиль;
недостатня якість центруючих пристроїв;
неоднорідність акустичних властивостей промивної рідини (сильно впливає на акустичний сигнал).
Достовірність і єдність вимірів апаратурою АК регламентується вимогами відомчої повірочної схеми. Для АК розроблені повірочні схеми виміру інтервального часу і коефіцієнта затухання акустичних хвиль в діапазоні частот 3-50 кГц. Еталонні вимірювальні засоби використовують параметри i α у вигляді хвильоводу з відомими акустичними властивостями, заповненого рідиною (вода, нафта), а також імітатори акустичних властивостей гірських порід. Акустичні властивості хвильоводів визначаються незалежними атестованими приладами.
Для повірки апаратури АК, в теперішній час використовують декілька метрологічних установок:
горизонтальна УПГ-1;
вертикальна УПАК-1.
Установка УПГ-1 складається з трьох акустичних хвильоводів, виготовлених із труб з внутрішнім діаметром від 1.5 до 5 діаметрів свердловинного приладу і продовжнім пазом для розміщення в них свердловинних приладів. Хвильоводи закриваються з торців і заповнюються звукопровідною рідиною. Для відтворення трьох значень T використовують матеріали – азбестоцемент, вініпласт і сплав алюмінію. Похибка відтворення T для установки УПГ-1 не повинна перевищувати 1%.
При проведенні повірки апаратури АК у комплексі з наземним пультом, необхідно визначити коефіцієнт перетворення вимірювального пульта за параметром T. Для чого з допомогою калібратора встановлюють певні масштаби на реєстраторі, і розраховують коефіцієнт перетворення вимірювального пульта.
При горизонтальному розташуванні приладу у метрологічні установці необхідно виконати не менше трьох поворотів приладу навколо осі і зареєструвати не менше 3 вимірів.
Основну похибку виміру T (в %) і розраховують за формулами:
d(T)=max|(Tаті-Tij)/Tаті|·100, (3.14)
()=max|аті-ij|, (3.15)
де Tаті і аті – значення, які відтворюються атестованою установкою; і – номер виміру, який не повинен перевищувати 1% для d(T) і 2 дБ/м для ().
Установка типу УПАК-1 відноситься до базової, яка знаходиться на відомчому метрологічному полігоні і складається з акустичного блоку і панелі управління. Акустичний блок складається зі зразкової вініпластової труби діаметром 120 мм і товщиною стінок 10 мм, яка встановлена в поліетиленову трубу діаметром 400 мм. Загальна довжина 5.5 м. Нижня частина установки загерметизована. Вініпластова труба заповнюється дизельним паливом, простір між трубами – трансформаторним маслом. На зовнішній поверхні вініпластової труби розташований електроакустичний перетворювач. Він виконує функцію випромінювача або приймача пружних хвиль. Контрольний перетворювач має механізм для переміщення з точністю не менше 1 мм. Панель управління використовується для збудження контрольного перетворювача у випадку його використання як випромінювача пружних коливань.
Свердловинний прилад встановлюють у вініпластову трубу і, переміщуючи випромінювач установки, вимірюють Т, а також акустичний тиск на приймачі пружних хвиль апаратури. Параметри свердловинного приладу змінюються в межах нормального діапазону. Показники вимірювальних каналів будуть дорівнювати нулю при центральному положені випромінювача.
Нормальні значення для вініпластових труб знаходяться в межах: T0в =(52020) мкс/м, 0в=(153) дБ/м на частотах 14-16 кГц, (203) дБ/м на частотах 19–21 кГц і (273) дБ/м на частотах 25-27 кГц. Однією з важливих вимог є необхідність контролю в часі параметрів Т i для вініпластових труб.
Розглянуті установки використовують для повірки свердловинних приладів на базі експедицій, а також для передачі розмірів одиниць акустичних параметрів для установок нижчого розряду і для атестації еталонних приладів.
На свердловинах використовують польові калібровочні установки (ПАУК), які дозволяють калібрувати апаратуру СПАК – 4,6,8 і іншу. Число дискретних параметрів Т для повірки складає 5 значень, а для калібровки – 2 значення. Основна похибка визначення Т складає 1% , а Т – 3%.
З допомогою цієї установки на свердловині проводять калібровку реєструючого пристрою для запису методу АК. На свердловині також можна використати вертикальні установки (одна алюмінієва труба) і за допомогою неї проводять калібровку, але тільки по одному значенню.
