- •Лекція 1 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів інтенсивності природної радіоактивності. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-методу
- •1.1 Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •1.2 Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •1.2.1 Газорозрядні лічильники
- •1.2.2 Сцинтиляційні лічильники
- •1.2.3 Напівпровідникові лічильники
- •1.3 Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •1.4 Технічні умови проведення гамма-каротажу
- •1.5 Гамма-каротаж диференційної радіоактивності (гсм)
- •1.6 Технічні умови проведення гамма-каротажу диференційної радіоактивності
- •1.7 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу та гамма-спектрометричного каротажу
- •1.7.1 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу
- •1.7.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-спектрометричного каротажу
- •1.8 Контрольні питання
- •Лекція 2 Фізичні основи, методика підготовки та проведення досліджень нейтронними методами. Метрологічне забезпечення апаратури нейтронних методів
- •2.1 Взаємодія нейтронів з речовиною
- •2.2 Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •2.3 Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах (ннк-т)
- •2.4 Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах (ннк-нт)
- •2.5 Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •2.6 Технічні умови проведення нейтронного каротажу
- •2.7 Імпульсний нейтронний каротаж
- •2.7.1 Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж (іннк)
- •2.7.2 Імпульсний нейтронний гамма-каротаж (інгк)
- •2.8 Технічні умови проведення імпульсного нейтронного каротажу
- •2.9 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронних методів
- •2.9.1 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронного каротажу
- •2.9.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою імпульсного нейтронного каротажу
- •2.10 Контрольні питання
- •Лекція 3 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів методами розсіяного гамма-випромінювання. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-гамма-каротажу
- •3.1 Взаємодія гамма-квантів з речовиною
- •3.2 Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •3.3 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •3.4 Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.5 Технічні умови проведення гамма-гамма каротажу
- •3.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-гамма каротажу
- •3.7 Контрольні питання
- •Лекція 4 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів акустичним каротажем. Метрологічне забезпечення апаратури акустичного каротажу
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •4.7 Контрольні питання
- •Лекція 5 Фізичні основи, методика підготовки та проведення термометрії свердловин. Метрологічне забезпечення термометричної апаратури
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •5.5 Контрольні питання
- •Лекція 6 Фізичні основи, методика підготовки та проведення інклінометрії. Метрологічне забезпечення інклінометричної апаратури
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •6.5 Контрольні питання
- •Лекція 7 Фізичні основи, методика підготовки та проведення кавернометрії. Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •9.5 Контрольні питання
- •Список Використаної літератури
2.9 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронних методів
2.9.1 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронного каротажу
Основним завданням геофізичних методів НК є визначення водневмісту гірських порід. Для цього використовують модифікації НГК, ННК-Т, ННК-НТ. В залежності від методу визначається швидкість рахунку надтеплових нейтронів, теплових нейтронів і захватного гамма-випромінювання. Для нейтронних методів загальною є залежність водневмісту від Kп:
=f(Kп). (2.6)
Метрологічне забезпечення методів НК обумовлює визначення водневмісту породи в одиницях водонасиченої пористості. Середня абсолютна похибка визначення Kп не повинна перевищувати ±2% в діапазоні від 1 до 40%. Це обумовлено величиною абсолютної похибки нестандартності роботи апаратури НК, (основна похибка), яка не повинна перевищувати 1.3 %. На похибку визначення Kп також впливає похибка градуювання, повірки і калібровки апаратури НК.
При градуюванні апаратури НК використовують стандартні зразки водневмісту пористої породи. Може бути використана модель гірської породи в свердловині, а також зроблений штучно макет. Основна вимога при побудові макету є відповідність конструкції макету адекватно реальним геологічним умовам. Для цього визначається вертикальна і радіальна однорідність конструкції макету, а також зміни параметрів макету в часі. Операція проводиться з допомогою зразкової апаратури НК.
При побудові макету частіше використовують монолітні блоки або насипні з крихти. В центрі метрологічної установки імітується свердловина діаметром (196-200) мм. Розміри макету в діаметрі і по висоті не повинно бути менше 1.5 м. Для заповнення порового простору використовується прісна вода з концентрацією солей Cl не більше 0.2 г/л. Реальна похибка атестації установки не перевищує ±0.3-0.5 %, а похибка градуювання не більше ±1% Кп.
У геофізичній галузі розроблені стандартні метрологічні установки (макети) НК-1, НК-2, НК-3:
НК-1 – моноблок;
НК-2 – гетерогенний блок з двох фаз: крихти, в якої перша фракція 20 -25 мм, а друга фракція 2-5 мм;
НК-3 – однофракційна мармурова крихта.
При передачі розмірів одиниць від Державних стандартів до імітаторів, а від них до робочої апаратури НК виникає похибка передачі, яка обумовлена випадковою похибкою вимірів показника НК при дослідженнях.
Систематична складова основної похибки вимірювання Kп апаратурою НК обумовлена похибкою державного стандартного зразку і складає (0.5-0.9%), а випадкова складова похибки не повинна перевищувати 0.2-0.3 % Kп.
Повірка апаратури НК проводиться з допомогою базової повірочної установки БПУ-НК, яка складається зі сталевої ємності, залитої прісною водою, діаметром 1м і висотою 1.5 м. Вміст солі Cl не більше 2 г/л. В центрі установки встановлюється повірочна апаратура з одним із імітаторів пористості, для чого використовуються сталеві труби різного діаметру. Простір між імітатором і свердловинним приладом не заповнений рідиною. В установці БПУ-НК використовують три імітатори:
1. ІП – з Кп=(0,5-5 %)
2. ІП – з Кп=(10-15 %)
3. ІП – з Кп=(30 -40%)
Апаратура, в незалежності від типу, повіряється по загальній схемі, а калібрування проводиться по методиці, яка вказана в технічній документації кожного приладу. Результати вимірів в імітаторах нормуються по показниках в ємності з водою.
Використовуючи дані калібрування чи градуювання залежності, по нормованих показниках в імітаторах, визначають результат виміру вологонасиченої пористості, яка відтворюється імітаторами. Розраховують основну похибку вимірювання, а також систематичну складову і середнє квадратичне відхилення випадкової складової основної похибки.
Основним джерелом нестандартності апаратури НК, при проведенні повірки, можуть бути:
зміна довжини зонда;
зміна відстані між приймачами в двозондовому приладі;
відхилення від номінальних розмірів екранів.
Калібрування апаратури завжди проводиться на базі експедиції, але в деяких підрозділах використовують польові калібровочні пристрої, які складаються з циліндричного контейнера, заповненого парафіном або поліетиленом з товщиною стінок не менше 50-70 мм.