- •Лекція 1 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів інтенсивності природної радіоактивності. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-методу
- •1.1 Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •1.2 Лічильники, які використовуються для вимірювання радіоактивності
- •1.2.1 Газорозрядні лічильники
- •1.2.2 Сцинтиляційні лічильники
- •1.2.3 Напівпровідникові лічильники
- •1.3 Гамма-каротаж сумарної радіоактивності (гк)
- •1.4 Технічні умови проведення гамма-каротажу
- •1.5 Гамма-каротаж диференційної радіоактивності (гсм)
- •1.6 Технічні умови проведення гамма-каротажу диференційної радіоактивності
- •1.7 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу та гамма-спектрометричного каротажу
- •1.7.1 Метрологічне забезпечення апаратури гамма-каротажу
- •1.7.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-спектрометричного каротажу
- •1.8 Контрольні питання
- •Лекція 2 Фізичні основи, методика підготовки та проведення досліджень нейтронними методами. Метрологічне забезпечення апаратури нейтронних методів
- •2.1 Взаємодія нейтронів з речовиною
- •2.2 Нейтронний гамма-каротаж (нгк)
- •2.3 Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах (ннк-т)
- •2.4 Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах (ннк-нт)
- •2.5 Джерела швидких нейтронів та вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •2.6 Технічні умови проведення нейтронного каротажу
- •2.7 Імпульсний нейтронний каротаж
- •2.7.1 Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж (іннк)
- •2.7.2 Імпульсний нейтронний гамма-каротаж (інгк)
- •2.8 Технічні умови проведення імпульсного нейтронного каротажу
- •2.9 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронних методів
- •2.9.1 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою нейтронного каротажу
- •2.9.2 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою імпульсного нейтронного каротажу
- •2.10 Контрольні питання
- •Лекція 3 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів методами розсіяного гамма-випромінювання. Метрологічне забезпечення апаратури гамма-гамма-каротажу
- •3.1 Взаємодія гамма-квантів з речовиною
- •3.2 Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •3.3 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •3.4 Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с)
- •3.5 Технічні умови проведення гамма-гамма каротажу
- •3.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою гамма-гамма каротажу
- •3.7 Контрольні питання
- •Лекція 4 Фізичні основи, методика підготовки та проведення вимірів акустичним каротажем. Метрологічне забезпечення апаратури акустичного каротажу
- •4.1 Фізичні основи акустичних методів
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •4.7 Контрольні питання
- •Лекція 5 Фізичні основи, методика підготовки та проведення термометрії свердловин. Метрологічне забезпечення термометричної апаратури
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •5.5 Контрольні питання
- •Лекція 6 Фізичні основи, методика підготовки та проведення інклінометрії. Метрологічне забезпечення інклінометричної апаратури
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •6.5 Контрольні питання
- •Лекція 7 Фізичні основи, методика підготовки та проведення кавернометрії. Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •9.5 Контрольні питання
- •Список Використаної літератури
2.6 Технічні умови проведення нейтронного каротажу
Геологічні умови використання НК при визначенні коефіцієнта пористості та літологічному розчленуванні розрізу:
для ННК-НТ – породи з різним водневим вмістом, різні значення мінералізації пластових вод Cпл і промивної рідини Спр, при малій кавернозності;
для ННК-Т – породи з різним водневим вмістом, малі значення мінералізації пластових вод Cпл і промивної рідини Спр (менше 50-70 г/л NaCl);
для НГК – породи з низьким водневим вмістом (менше 8-12%) і різні значення мінералізації пластових вод Cпл і промивної рідини Спр, а також породи із середнім водневим вмістом (8-20%), якщо значення мінералізації пластових вод Cпл і промивної рідини Спр не перевищує 100 г/л.
Геологічні умови використання НК при виділенні газоносних пластів, газорідинного контакту, визначенні коефіцієнта газонасичення:
для ННК-НТ – породи з різним водневим вмістом при діаметрі свердловини до 200 мм;
для ННК-Н – породи з водневим вмістом більше 10% при діаметрі свердловини до 200 мм;
для НГК – породи з водневим вмістом менше 20%.
Вимоги до вимірювальних зондів:
нормуючою метрологічною характеристикою є водонасичена пористість гірських порід, яку розраховують за виміряними швидкостями рахунку імпульсів;
діапазон визначення водонасиченої пористості – 1-40%;
границя допустимої основної похибки визначення за час набору 10000 імпульсів – не більше ±[4.2+2.3(40/Kп-1)]%;
границя допустимої основної похибки визначення для режиму дослідження (швидкість 400м/с, товщина пласта 1 м) за 10 с – не більше ±[6.3+2.3(40/Kп-1)]%;
допустима похибка визначення, яка викликана зміною температури в свердловині, не повинна перевищувати 0.1 значення основної похибки на кожних 10ºС відносно стандартного значення, яке рівне 20ºС;
додаткова похибка визначення, яка викликана зміною напруги живлення на ±10%, – не більше 0.2 значення основної похибки.
Рекомендована швидкість каротажу в теригенному розрізі – до 250 м/год, в карбонатному – до 450 м/год.
Розбіжності між основним, повторним і контрольним замірами для реєструючих параметрів в інтервалах довжиною більше 10 м не повинні перевищувати ±4% для загальних і ±3% для детальних досліджень.
Для компенсованих зондів у пластах із відомим літотипом порід і товщиною більше 3-5 м значення пористості, яке розраховане за показами короткого та довгого зондів і за відношенням цих показів, повинні відтворюватись із абсолютною похибкою ±1% (одиницях пористості).
2.7 Імпульсний нейтронний каротаж
Імпульсний нейтронний каротаж полягає у вивченні нестаціонарних нейтронних полів і гамма-полів, створюваних генератором нейтронів.
Генератор нейтронів працює в імпульсному режимі. Такий режим полягає в опромінюванні гірських порід дискретними потоками швидких нейтронів тривалістю ∆τ, які надходять один за іншим через певний проміжок часу τ (Рис. 2.2). Після часу τз (часу затримки) включається апаратура і вимірюється в перебігу часу ∆τ щільність нейтронів або інтенсивність гамма-випромінювання.
Змінюючи час включення вимірювальної апаратури (час затримки) τз і вимірюючи густину нейтронів в часі ∆τ вивчають процеси взаємодії нейтронів з речовиною.
За допомогою імпульсних нейтронних методів вивчають:
щільність теплових нейтронів і цей метод називають ІННК.
інтенсивність вторинного гамма-випромінювання –ІНГК.
Рисунок 2.2 – Принцип вимірювання імпульсними методами
