Dialogische Rede
K 12. Ordnen Sie den Dialog. Inszenieren Sie ihn
Hallo, Robert! Mein Name ist Dagmar. Wie geht es dir?
Danke, sehr gut und dir?
Hallo! Ich bin Robert.
Danke, es geht.
? 13. Verbinden Sie die Fragen mit den Antworten
Wie ist dein Nachname?
Wie ist dein Name?
Wie geht es Ihnen?
Woher bist du?
Danke, sehr gut.
Mein Nachname ist Müller.
Ich bin aus England.
Mein Name ist Renate Schmidt.
? 14. Ergänzen Sie den Dialog
Wie ist Ihr …………..?
………… bin Andrea.
Und ……… ist Ihr Nachname?
Mein …….. ist Müller.
……….. sind Sie?
Ich bin ………… Deutschland.
K 15. Machen Sie die ähnlichen Dialoge über sich selbst
Zum Spaß!
16. Lösen Sie das Kreuzworträtsel
вона
Артикль жіночого роду
як
Thema II: Einführung in die deutsche Phonetik
Das deutsche Alphabet
Lateinscrift Benennung der Buchstaben |
Lateinscrift Benennung der Buchstaben |
A a [´a:] B b [be:] C c [tse:] D d [de:] E e [´e:] F f [´εf] G g [ge:] H h [ha:] I I [´i:] J j [jot] K k [ka:] L l [´εl] M m [´εm] |
N n [´εn] O o [´o:] P p [pe:] Q q [ku:] R r [´εr] S s ß [´εs] T t [te:] U u [´u:] V v [fao] W w [ve:] X x [´iks] Y y [´ypsilon] Z z [tsεt]
|
Основні моменти фонетики німецької мови
а) правила читання деяких приголосних і їх сполучень:
1. s перед приголосним чи в кінці слова читається як [s]: Atlas, Fest, das, es, ist.
s перед голосним читається як [z]: Salz, Soldat, Sekunde.
ss подвоєне (Doppel-s) і буква ß (“eszett”) читається як [s]: Gruß, Fuß, Straße.
Сполучення sp і st на початку кореневої частини слова читаються як [∫]: Sprache, Spiritum, Studium, Stunde.
Сполучення sch читається як [∫]: Schrift, Schule.
2. Приголосний v в іншомовних словах читається як [v]: Vase, Valuta.
Приголосний v в не іншомовних словах читається як [f]: Vater, Vogel.
3. Приголосний c в іншомовних словах читається як [k]: Café, Computer.
Сполучення ck після коротких голосних в середині слова в іншомовних словах читається як [k]: Decke, Ecke, Picknick.
4. Приголосний h на початку слова, на початку кореня і в суфіксах –heit i
–haft читається як [h] з невеликим видихом: Holz, Krankheit.
Приголосний h після голосних а, е, о, u в середині чи в кінці слова не читається, а тільки позначає довготу голосного: Zahn, Lohn.
Сполучення ch після голосних а, о, u читається як [x]: ach, Buch.
Сполучення ch після голосних е та і, та в суфіксах –chen, -lich, -ig читається як пом’якшений звук [ç]: ich, Henchen, lustig.
Сполучення ch на початку іншомовних слів читається як [k]: Chlor.
5. Сполучення ph в іншомовних словах читається як [f]: Photo.
6. Сполучення th в іншомовних словах читається як [t]: Theater.
7. Сполучення tsch читається як [t∫]: Deutsch.
8. Сполучення tz читається як [z]: Witz, Kratzen.
9. Сполучення ng в кінці слів і в середині слів читається як носовий звук [ŋ]: lang, Ring, singen.
b) Голосні німецької мови а, е, о, u, і, у вимовляються як короткі в наступних випадках:
1. в односкладових службових словах (крім тих, які закінчуються на r): in, an, dem, mit.
2. перед подвійним приголосним, сполученнями ch, sch, ng, ck, tz або декількома приголосними в корені слова: Messer, Arm, System, Apfel.
c) Голосні вимовляються як довгі в наступних випадках:
1. якщо голосна подвоєна: Haar, Tee.
2. перед приголосним h, який не вимовляється: sehen, stehen, zehn.
3. у відкритому складі в середині слова: Leben, Hose.
4. якщо за і йде е: Liebe, Brief, Spiegel.
d) Умлаут (Umlaut), який набувають голосні a → ä, o → ö, u →ü та сполучення au → äu вказує на зміну кореневого голосного. Голосні з Umlaut можуть також вимовлятися як короткі і довгі: Gäste, schön, Häuser.
e) Дифтонги утворюються із сполучення наступних голосних: ai (Mai, Baikal), ei (zwei, sein), eu (neun, heute), au (Frau, laut), äu (Bäume).
f) Наголос в слові частіше всього падає на перший склад: Mutter, Lampe.
В похідних словах з суфіксами наголос падає на перший склад кореня, але суфікси також вимовляються чітко: Wirtschaft, Freundin.
В словах з суфіксами іншомовного походження наголос падає на суфікс: Student, Partei.
Більшість префіксів несуть на собі наголос: abfahren, einladen. Не несуть на собі наголос префікси be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp-: besprechen, zerfallen.
g) Інтонація у реченнях буває висхідна та спадаюча. Із спадною інтонацією вимовляються розповідні і питальні речення з питальним словом. Висхідна інтонація характерна для питальних речень без питального слова.