8. Демократія, авторитаризм і тоталітаризм: різниця та особливості. Теоретико-методологічні засади порівняння демократичного, авторитарного і тоталітарного політичних режимів

Індикатор порівняння	Демократичний режим	Авторитарний режим	Тоталітарний режим
Кількість політичних акторів у системі здійснення влади та їхні представники	багато (лідери партій)	мало (лідери партій, військових і бізнес-еліт)	один (лідер партії або військової еліти)
Метод доступу до влади	регулярні, змагальні, чесні і справедливі вибори	нечесні, несправедливі і незмагальні вибори, рішення військових і бізнес-еліт	рішення в межах однієї партії чи військової еліти
Правила прийняття обов’язкових рішень	система стримувань і противаг	обмежене свавілля	необмежене свавілля
Обмеження командної структури здійснення політичної влади	так	ні	ні
Ефективна відповідальність політичної влади	так	частково	ні
Проникнення політичної влади в соціальну структуру	ні (обмежене)	так (часткове)	так (широке)
Мобілізація політичної підтримки у режимі	ні (мінімальна)	так (проміжна)	так (максимальна)
Офіційна ідеологія для здійснення політичної влади	слабка	слабка	сильна
Використання сили та примусу у здійсненні владного впливу	лімітовано	поширено	поширено

9. Рівні, різновиди і концепти демократії: становлення та диференціація.

Коли говоримо про історичні та сучасні різновиди демократії і демократизації, то віддаємо належне тому моменту, що деякі із них є класичними (тобто аналізованими в класичній та новій літературі з приводу демократії, демократизації та політичних режимів загалом), а деякі нетрадиційними/новітніми (адже розвивається політична наука). Саме з огляду на зазначену специфіку, вважаємо за доцільне застосовувати для трактування різних феноменів і процесів (у тому числі демократії і демократизації) категорію "концепт". Річ у тому, що найчастіше "концепт" трактують як інноваційну ідею, яку у собі містить креативний задум; як конструкцію, яка складається із одного класу об’єктів і одного класу параметрів; як загальну ідею чи щось розумово/логічно продумане. Із огляду на це, зрозуміло, що "концепт" – не частина загальної теорії, а результат попереднього і подальшого обґрунтування.

"Концепт демократії" передбачає, що мова йде про попередні результати, які потребують подальшого систематичного емпіричного дослідження і операціоналізації у контексті пояснення засадничих параметрів та індикаторів демократії. Попри те, що і раніше були очевидними відмінності в якості демократії, політична наука все ж зазвичай нехтувала якісними й кількісними вимірами цього феномену та процесу. Попри те, що сьогодні дуже часто використовуються різні "класичні" (наприклад, ліберальна, представницька, учасницька, плюралістична демократія тощо) та "новітні" концептуалізації демократії (наприклад, дефектна, гібридна, мутантна, емергентна, вбудована демократія тощо), сутнісно досить важко говорити про їхню політологічну операціоналізацію. Тому на цій проблемі варто зупинятись більш детально. Разом із цим, треба окреслювати концепти демократії (а також демократизації) у часовій перспективі, як "докласичні", "класичні" та "новітні". Обговоримо їх більш детально (це потрібно в ракурсі цілісного сприйняття демократії як аналітичного феномену), розуміючи, що предметом розгляду є політичні режими сучасності, тобто, у нашому контексті, новітні концепти демократії.