- •Місце демократії в системі політичних режимів.
- •2. Розуміння політичного режиму в політичній науці
- •3. Фази становлення та розвитку політичних режимів.
- •4. Порівняльна типологізація політичних режимів.
- •5. Типологізація політичних режимів Арістотеля та Платона.
- •Типологізація політичних режимів на підставі ідей Арістотеля
- •6. Сучасні типологізації політичних режимів
- •7. Демократія та автократія: різниця та особливості
- •Теоретико-методологічні засади порівняння демократії та автократії
- •8. Демократія, авторитаризм і тоталітаризм: різниця та особливості. Теоретико-методологічні засади порівняння демократичного, авторитарного і тоталітарного політичних режимів
- •9. Рівні, різновиди і концепти демократії: становлення та диференціація.
- •10. Докласичні концепти демократії
- •11. Класичні концепти демократії.
- •12. Сучасні/новітні концепти демократії
- •13. Концепт "демократії з прикметниками".
- •14. Концептуалізація поняття «демократія» у західній політичній думці
- •15. Філософське та наукове осмислення демократії на сучасному етапі.
- •16. Хвилі демократизації: концепт с. Хантінгтона
- •17. Політичні транзити. Теорії. Фактори.
- •18. Транзитологія як наука про політичні транзити та трансформації.
- •19.Максималістське та мінімалістське визначення демократії.
- •20.Матриця політичних режимів р. Даля. Поліархія як тип політичного режиму.
- •Матриця політичних режимів сучасності р. Даля
- •21. Концепт співвідношення демократичних і автократичних рис політичних режимів сучасності у проекті "Політія".
- •22.Змагальність, участь, індекс демократизації у проекті т. Ванханена.
- •23. Громадянські права та політичні свободи у дослідженні політичних режимів сучасності організації "FreedomHouse" (проект "Свобода у світі").
- •24. Індекс демократії та класифікація політичних режимів сучасності у проекті організації "TheEconomistIntelligenceUnit".
6. Сучасні типологізації політичних режимів
7. Демократія та автократія: різниця та особливості
Тому умовно (в контексті способу реалізації влади як родового поняття) усі політичні режими варто поділяти на демократії і автократії. Перша передбачає такі політичні режими, в яких державна/політична влада (принаймні на найвищому рівні) належить кільком (умовно, не менше, ніж двом) суб’єктам. Друга натомість означає такі політичні режими, в яких державна/політична влада належить лише одному суб’єктові. Зазвичай цей суб’єкт – це глава держави, що є джерелом і носієм суверенітету державної/політичної влади, хоча історія демонструє випадки, коли центром здійснення владного впливу були інші політичні/неполітичні інститути (зокрема парламент, партія, армія, церква тощо). Принципово те, що автократичний (монократичний) суб’єкт зазвичай позиціонується як суверенний. Крім того, такий суб’єкт наділений вищою законодавчою, виконавчою і судовою владою. Натомість не принципово, чи участь у процесі формування і/чи функціонування органів влади бере будь-яка із груп населення, в тому числі економічно панівний соціальний клас (хоча, як показує досвід, найчастіше такий клас відіграє вагому роль у стабілізації автократій, хоча може й деструктивно впливати на недемократичні режими або на перехідні фази їхнього розвитку).
Теоретико-методологічні засади порівняння демократії та автократії
Індикатор порівняння |
Демократія |
Автократія |
Політична система |
Державна/політична влада та політична система формуються на підставі рівноцінного делегування повноважень від народу/електорату |
Вся повнота влади зосереджена в руках однієї особи або групи людей при одночасному запереченні принципів участі та згоди народу/електорату |
Політичні права і громадянські свободи |
Формально забезпечуються на підставі конституційних норм, а фактично втілюються на підставі діючих нормативно-правових актів |
Фактично детерміновані впливом осіб чи груп, в руках яких зосереджена вся повнота влади, при умові значних обмежень і придушень опонентів (політичних, ідеологічних, соціальних тощо) чи взагалі особистісних поглядів; змінюються на підставі кореляції релігійних поглядів, статі та соціального статусу носіїв влади; піддаються цензурі |
Конституція |
Це документ, який формально та фактично детермінує спосіб організації політичної системи та політичної/державної влади, а також базові права у державі; змінюється на основі підтримки переважної більшості громадян країни |
Це документ, який лише (або переважно) формально детермінує спосіб організації політичної системи та політичної/державної влади, а також базові права у державі; змінюється на основі персонального бажання носіїв одностороннього впливу або просто ігнорується стосовно волі переважної більшості громадян країни |
Спосіб отримання та здійснення влади |
На підставі чесних і справедливих виборів, участь у яких приймають всі повноправні громадяни країни, на певний фіксований термін |
Часто на підставі фальсифікацій виборів, часто на підставі силового впливу (коли одна група впливу усуває від влади іншу групу впливу – військово чи політично), часто на підставі спадкування; переважно на необмежений термін |
Приклади |
Бельгія, Швеція, Італія, Польща тощо |
Куба, Китай, Іран, Таджикистан, Узбекистан, Білорусь тощо |