 
        
        - •План лекції
- •4 Числові ряди
- •4.1 Загальні поняття. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Властивості збіжних числових рядів
- •4.2 Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •4.2.1 Порівняльні ознаки
- •4.2.2 Ознака Даламбера
- •4.2.3 Радикальна ознака Коші
- •4.2.4 Інтегральна ознака Коші
- •4.3 Оцінка залишку додатного числового ряду
- •4.4 Знакозмінні числові ряди
- •4.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду
- •4.4.2 Властивості збіжних рядів
- •4.4.3 Оцінка залишків
- •5 Функціональні та степеневі ряди
- •5.1 Функціональні ряди
- •Властивості правильно збіжних функціональних рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •5.2 Степеневі ряди
- •5.2.1 Область збіжності та властивості степеневих рядів
- •Властивості степеневих рядів
- •5.2.2 Розклад функцій в степеневий ряд та його застосування
- •6 Гармонічний аналіз
- •6.1 Гармоніка та ортогональні системи функцій
- •6.1.1 Різновиди гармонік та їх властивості
- •6.1.2 Ортогональні системи функцій
- •6.2 Ряди Фур’є
- •6.2.1 Розклад функцій в ряд Фур’є
- •6.3 Перетворення Фур’є
- •Основні властивості перетворення Фур’є
- •6.4 Амплітудно-частотні характеристики сигналів
- •Література
6 Гармонічний аналіз
6.1 Гармоніка та ортогональні системи функцій
6.1.1 Різновиди гармонік та їх властивості
- Означення 1. Дійсною гармонікою або просто гармонікою називають функції виду: 
                                            
 ,
                                        (6.1)
,
                                        (6.1)
де А ≥ 0, ω, φ – деякі сталі. Число А називається амплітудою, ω – частотою, φ – початковою фазою гармоніки;
                                                 
 ,
                          (6.2)
,
                          (6.2)
де а = Asinφ, b = Acosφ;
                                                    
 ,
                             (6.3)
,
                             (6.3)
де n – ціле число.
Від гармоніки вигляду (2) можна перейти до вигляду (1), якщо прийняти
                                      
 ,
,
   
 .
                              (6.4)
.
                              (6.4)
- Означення 2. Уявною гармонікою називають комплекснозначну функцію вигляду 
                                  
 ,
                   (6.5)
,
                   (6.5)
де ω – деяка дійсна, С – комплексна стала. Число С називають амплітудою, ω – частотою уявної гармоніки.
Дійсну гармоніку з частотою ω можна представити у вигляді суми двох уявних гармонік з частотами ω та – ω за формулою:
                            
 (6.6)
                (6.6)
- Усі гармоніки періодичні функції з періодом 
                                                         
 .
                                               (6.7)
.
                                               (6.7)
- Сума декількох гармонік однакової частоти є гармонікою такої самої частоти, але із зміненими амплітудою та фазою. 
- Сума декількох гармонік з різними частотами, які знаходяться в раціональному відношенні, буде періодичною функцією. Якщо складаються гармоніки з частотами ω, 2ω, 3ω,…nω, то період функції їх суми дорівнює 
.
- Графік суми декількох гармонік суттєво відрізняються від графіка гармонік, що складаються. 
6.1.2 Ортогональні системи функцій
- Означення 3. Послідовність функцій 
                            
 
 
 
 
 
 
 …                                 (6.8)
…                                 (6.8)
називають ортогональною системою функцій на проміжку , якщо будь-які дві функції цієї послідовності ортогональні на , тобто їх скалярний добуток дорівнює нулю:
 при
 при 
 .
.
Дві комплексно значні функції f(x) та g(x) називають ортогоналями на , якщо
 .
.
Якщо кожну функцію ортогональної на послідовності функцій поділити на її норму, то одержимо ортонормовану систему функцій.
Наприклад, якщо послідовність (6.8) ортогональна на , то послідовність функцій
 ,
  n
= 0, 1, 2, …
,
  n
= 0, 1, 2, …
буде ортонормованою, оскільки
 ,
,
  
 .
.
- Означення 4. Ортогональну на систему функцій називають повною, якщо не існує відмінної від нуля неперервної на функції ортогональної для усіх функцій цієї системи. 
- Зауваження 1. Система функцій 
            
 (6.9)
      (6.9)
ортогональна і
повна на проміжку 
 ,
де
,
де 
 ,
α –
довільне число.
,
α –
довільне число.
Система функцій
      1, 
 ,
,
 
 ,
,
 
 ,
,
 
 ,
 …,
,
 …,  
 ,
,
 
 ,
 …      (6.10)
,
 …      (6.10)
повна ортогональна на , де .
Нехай скалярний добуток функцій f(x) та g(x) визначений рівністю
                                      
 ,
                               (6.11)
,
                               (6.11)
де ρ(x) визначена на невід’ємна функція, яку називають ваговою функцією.
- Означення 5. Функції f(x) та g(x) називають ортогональними на з вагою ρ(x), якщо 
 .
.
- Зауваження 2. 
Багаточлени Чебишова
 ,
 n = 0, 1,
2, …
,
 n = 0, 1,
2, …
утворюють повну
ортонормовану систему на проміжку 
 з вагою
з вагою 
 .
.
Багаточлени Лежандра
 ,
 n = 0, 1,
2, …
,
 n = 0, 1,
2, …
утворюють на 
повну ортогональну систему функцій з
вагою 
 .
.
Багаточлени Ерміта
 ,
 n = 0, 1,
2, …
,
 n = 0, 1,
2, …
утворюють
повну ортогональну систему на 
 функцій з вагою
функцій з вагою 
 .
.
