2.3 Загальні правила побудови схеми

Графічне позначення елементів (пристроїв, функціональних груп) і ліній взаємозв'язку, які їх з'єднують потрібно розміщувати на схемі таким чином, щоб забезпечити найкраще представлення про структуру виробу і взаємодію його складових частин. Встановлюється віддаль між сусідніми лініями умовного позначення не менше 1 мм; між окремими умовними графічними позначеннями не менше 2 мм; між сусідніми паралельними лініями взаємозв’язку не менше 3 мм.

Лінії повинні складатися із горизонтальних і вертикальних відрізків і мати якнайменше згинів і взаємних пересікань (рис.2.3).

Рис. 2.3 Зображення ліній зв’язку:

а – нераціональне, б – раціональне

В окремих випадках, для спрощення графіки схеми, допускається застосовувати нахильні ділянки ліній на невеликій ділянці схеми.

Допускається на схемі графічно виділяти пристрої, функціональні групи, частини схеми, що відносяться до певних постів, приміщень, а також частини схеми, які безпосередньо не належать до виробу, але зображені для кращого розуміння схеми. Такі фрагменти виділяють штрихпунктирною лінією у формі прямокутника або фігури неправильної форми (рис.2.4).

Рис. 2.4 Фрагмент схеми “Плата”

Для зменшення кількості паралельних ліній, що направлені в одному напрямі та мають велику протяжність, застосовують однолінійне подання таких ліній за наступними правилами:

• замість всіх ліній показують тільки одну з вказівкою кількості ліній числом або міткою (рис.2.5);

• при порушенні порядку розташування ліній повинні бути нанесені відповідні мітки (рис. 2.6);

• група ліній зв’язку, що мають розгалуження, показується так, як показано на рис. 2.7.

Рис. 2.5 Однолінійне подання ліній зв’язку

Рис. 2.6 Зображення сходження і розгалуження ліній зв’язку

Рис. 2.7 Зображення групи ліній зв’язку з розгалуженнями

Елементи і пристрої на схемі зображають сумісним і рознесеним способами.

При сумісному способі складові частини елементів або пристроїв зображають на схемі близько один до одного і присвоюють буквенно-цифрове позначення один раз всьому пристрою або елементу.

При рознесеному способі складові частини елементів і пристроїв або окремі елементи пристроїв зображають на схемі в різних місцях таким чином, щоб окремі кола виробу були показані більш наглядніше. При цьому буквенно-цифрові позначення присвоюють всім частинам пристрою або елемента, який зображений рознесеним способом. На рис.2.8 приведено позначення пристрою А3, зображеного рознесеним способом. Якщо поле схеми розбите на зони, то справа від позиційного позначення елемента або пристрою або під ним показується позначення зон, в яких зображені інші складові частини.

Рис. 2.8 Зображення пристрою рознесеним способом

На рис.2.9 котушка реле К1 (позначення К1.1) показана в зоні 4В. Під позначенням показано, що його контакти К1.2 і К1.3 розташовані в зонах 5А і 3А, контакти вимикача S1 (S1.1, S1.2, S1.3) – в зонах 5В, 4А, 3В.

Рис. 2.9 Позначення елементів на кресленні, що розбите на зони

Для спрощення схеми при наявності в ній декількох однакових елементів (пристроїв, функціональних груп), які з’єднані паралельно, дозволяється замість зображення всіх гілок паралельного з’єднання зображати лише одну гілку, вказавши кількість гілок за допомогою позначення розгалуження (рис.2.10).

Рис.2.10 Зображення однакових елементів, які з’єднані послідовно:

а – розгорнуте; б – спрощене; в – рекомендовані розміри

При наявності у виробах трьох або більше однакових елементів (пристроїв, функціональних груп), які з’єднані послідовно, дозволяється замість зображення всіх послідовно з’єднаних елементів (пристроїв, функціональних груп) зображати лише перший і останній елементи, показуючи зв’язок між ними штриховими лініями (рис.2.11). Над штриховою лінією вказують загальну кількість однакових елементів.

Рис.2.11 Зображення однакових елементів, які з’єднані послідовно:

а – розгорнуте; б – спрощене