
- •1 Вивчення геологічних розрізів свердловин
- •2 Вивчення технічного стану свердловин
- •5 Класифікація звичайних неекранованих градієнт-зондів…
- •6 Класифікація звичайних неекранованих потенціал-зондів…
- •7 Класифікація індукційних зондів
- •8 Охарактеризуйте трьохелектродний зонд бокового каротажу
- •9 Методика і технологія проведення бкз
- •10 Фізичні основи пс
- •17 Фізичні основи індукційного каротажу
- •12 Фізичні основи бк
- •14 Методика і технологія проведення бкз
- •17 Область застосування та задачі, які вирішують за даними пс
- •19 Область застосування та задачі, які вирішуються за даними бкз
9 Методика і технологія проведення бкз
Метод бокового каротажного зондування (БКЗ) полягає у вимірюванні уявного опору пластів у розрізі свердловини набором однотипних зондів різної довжини
Головна мета БКЗ полягає у визначенні дійсного питомого опору пластів. Уявний опір пласта, який виміряний звичайними зондами, відрізняється від його дійсного значення тим, що він спотворений.
БКЗ можливо здійснювати як потенціал-зондами, так і градієнт-зондами.БКЗЩ можна здійснювати як потенціал-зондами так і градієнт-зондами. В промисловій геофізиці використовується переважно градієнт-зондування, оскільки потенціал-зондами виділяти тонкі пласти великого опору важкувато.
БКЗ проводиться зондами одного типу – або послідовними, або оберненими. Для дослідження розрізу глибоких нафтових і газових свердловин найбільш часто застосовується такий набір послідовних градієнт-зондів: A0.4M0.1N, A1.0M0.1N, A2.0M0.5N, A4.0M0.5N та A8.0M1.0N.
У комплект зондів БКЗ входить стандартний зонд A2.0M0.5N. При значній глибині проникнення фільтрату промивної рідини в пласт можуть бути використані зонди і більших розмірів, наприклад A16.0M2.0N.
БКЗ можна проводити наступними способами:
За допомогою “розжимного” зонда, який складається з одного нерухомого і двох рухомих електродів.
За допомогою багатоелектродного зонда, електроди якого почергово під’єднюються до жил кабелю за допомогою перемикача.
За допомогою багатоканальної апаратури, яка дозволяє одночасно реєструвати декілька кривих уявного опору з використанням різних частот.
10 Фізичні основи пс
Методи потенціалів самочинної (власної) поляризації гірських порід базуються на вивченні природного стаціонарного електричного поля в свердловинах, утворення якого пов’язане з фізико-хімічними процесами .
Потенціали власної поляризації порід утворюються в результаті наступних фізико-хімічних процесів:
дифузія солей із пластових вод в промивну рідину та навпаки, а також адсорбція іонів на поверхні мінеральних частинок гірської породи;
фільтрації вод із промивної рідини в породи і пластових вод у свердловину;
окисно-відновних реакцій, що проходять в породах і на їх контакті з промивною рідиною та металами.
Дифузійно-адсорбційні потенціали. Виникнення в свердловинах природної електрохімічної активності визначається в першу чергу процесами дифузії електролітів.
Дифузійна
електрорушійна сила визначається
формулою:
,
(2.1)
де Kд – коефіцієнт дифузійної електрорушійної сили:
,
(2.2)
Для реальних розчинів вираз (2.1) набуде виду:
.
(2.3)
При контакті порід різного літологічного складу або розчину та породи виникає дифузійно-адсорбційна різниця потенціалів:
(2.4)
Дифузійно-адсорбційна активність розраховується за формулою:
.
(2.5)
Фізична суть дифузійно-адсорбційної активності полягає в тому, що її величина визначається різницею коефіцієнтів дифузійно-адсорбційної електрорушійної сили гірської породи та дифузійної електрорушійної сили даної пари розчинів питомих опорів ф, в.
Фільтраційні потенціали виникають у випадку руху рідини через гірські породи при певних умовах
Величина потенціалу фільтрації через капіляр визначається формулою Гельмгольца:
,
(2.6)
Потенціал фільтрації для порід в свердловинних умовах визначається за формулою:
(2.7)
Окисно-відновні потенціали виникають в свердловинах у результаті хімічних реакцій, які відбуваються між тілами з електронною провідністю та електролітами промивної рідини та пластових вод. Окисно-відновні електрорушійні сили можуть виникати в сульфідах, кам’яних вугіллях та інших гірських породах.