1 Вивчення геологічних розрізів свердловин
При цьому використовуються, електричні, магнітні, радіоактивні, термічні, акустичні, механічні, геохімічні та інші методи. Використання їх базується на вивченні фізичних природних і штучних полів різної природи.
При геофізичних дослідженнях свердловин реєструються діаграми або проводяться точкові заміри різних фізичних параметрів: уявного електричного опору, потенціалів власної та викликаної поляризації порід, сили струму, опір заземлення, електродних потенціалів, інтенсивності гама-випромінювання, напруженості магнітного поля, швидкості та часу розповсюдження пружних коливань та інше.
Розроблена теорія геофізичних методів і петрофізичні залежності дозволяють проводити обґрунтовану інтерпретацію результатів досліджень.
При вивченні геологічних розрізів свердловин на основі інтерпретації комплексу даних геологічної та геофізичної документації розв’язуються наступні задачі:
геологічне розчленування розрізів і виявлення геофізичних реперів;
визначення порід, які складають розрізи свердловин;
виявлення колекторів та вивчення їх властивостей (пористості, проникності, глинистості та інше);
виявлення та визначення місцезнаходження різних корисних копалин (нафти, газу, прісних і мінеральних вод та інше);
кількісна оцінка нафтогазонасичення, а в деяких випадках вугленасичення, оруденіння, а також мінералізації пластових вод.
2 Вивчення технічного стану свердловин
Проводиться за допомогою комплексу різних методів геофізики. В даному випадку виконуються наступні основні операції:
визначення викривлення свердловин інклінометрами – інклінометрія;
встановлення фактичного діаметру свердловин за допомогою каверномірів – кавернометрія;
визначення профілю січення свердловини та обсадних колон – профілеметрія;
визначення висоти підйому, характеру розподілення та ступеню щеплення цементу в затрубному просторі термічними, радіоактивними, акустичними методами – цементометрія;
виявлення місць припливів і затрубної циркуляції вод у свердловинах електричними, термічними та радіоактивними методами – припливометрія;
визначення горизонтів, що поглинають воду, і контролювання гідравлічного розриву пласта термічними і радіоактивними методами;
визначення рівня рідини, місцезнаходження башмаків обсадних колон і металічних предметів, які залишені в свердловинах при аваріях, глибин розміщення вибоїв свердловин і розв’язок багатьох інших важливих нафтопромислових задач.
5 Класифікація звичайних неекранованих градієнт-зондів…
Градієнт-зонди – це зонди, в яких відстань між парними електродами (АВ або МN) мала в порівнянні з відстанню між непарними електродами (АМ), тобто MN<AM або АВ<AM. Якщо відстань між зближеними електродами МN або АВ прямує до нуля, то такий зонд називається ідеальним градієнт-зондом. Величина уявного опору, яка заміряна ідеальним градієнт-зондом, пропорційна градієнту потенціалу Е електричного поля в точці О, яка є серединою відстані між електродами М і N:
.
(2.16)
На практиці використовують трьохелектродні неідеальні градієнт-зонди, величина rу яких пропорційна зміні різниці потенціалів на ділянці МN.
Відстань Lгз=АО між непарним електродом і серединою парних електродів є розміром градієнт-зонда. Точка запису О кривої rу в градієнт-зонда розміщена посередині між парними електродами.
За призначенням електродів, які розміщені в свердловині, зонди можуть бути однополюсні або прямого живлення та двополюсні або взаємного живлення.
В однорідних середовищах величина r залежить не тільки від типу зонда, але і від взаємного розміщення його електродів. У зв’язку з цим розрізняють послідовні та обернені трьохелектродні потенціал- і градієнт-зонди. Послідовними називають зонди, в яких парні електроди (А i В або М i N) знаходяться внизу, оберненими називають зонди, в яких парні електроди розміщені вище непарного.
На практиці геологічний розріз у свердловині є неоднорідним, тобто є пласти низького і високого опору, різної товщини, є також вплив самої свердловини, яка значно відрізняється за опором від гірських порід
-
коефіцієнт однополюсного зонда;
-
коефіцієнт двополюсного зонда.