- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання охорони праці.
- •1.1. Завдання охорони праці. Законодавство про охорону праці. Правові аспекти охорони праці.
- •1.2. Правила та норми по охороні праці
- •1.3. Організаційні аспекти охорони праці.
- •1.3.1. Управління охороною праці.
- •1.3.2. Державні органи по нагляду за охороною праці
- •1.3.3. Контроль за додержанням законів і правил охорони праці
- •1.3.4. Організація служби охорони праці на виробництві
- •1.3.5. Інструктаж і навчання персоналу
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •Розділ 2. Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання.
- •2.1.Поняття про виробничу травму.
- •2.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •2.3. Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання.
- •2.4. Причини нещасних випадків.
- •2.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •2.6. Методи аналізу нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Розділ 3. Виробнича санітарія та гігієна праці.
- •3.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •3.1.1. Заходи по оптимізації параметрів мікроклімату та складу повітря робочої зони.
- •3.1.2. Визначення метеорологічних параметрів.
- •3.1.3. Засоби індивідуального захисту
- •3.2. Шкідливі речовини та попередження профзахворювань.
- •3.2.1. Класифікація шкідливих речовиня
- •3.3.2. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •3.2.3. Фактори, шо визначають дію шкідливих речовин на організм
- •3.2.4. Виробничий пил.
- •3.3 Захист від шуму та вібрацій.
- •3.3.1.Шум та його характеристики.
- •3.3.2. Шкідлива дія шуму та вібрації
- •3.3.3. Нормування шуму
- •3.3.4. Вібрації та їх характеристики
- •3.3.5. Нормування вібрацій.
- •3.3.6. Методи захисту від шуму та вібрації.
- •3.4. Основи радіаційної безпеки.
- •3.4.1.Іонізуючі випромінювання, Їх визначення та основні характеристики.
- •3.4.2. Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
- •3.4.3. Дозиметричні величини та одиниці їх вимірювання.
- •3.4.4. Границі опромінення.
- •3.4.5. Організація роботи з радіоактивними речовинами та джерелами випромінювання.
- •3.4.6. Заходи по захисту від іонізуючого випромінювання.
- •3.4.7. Засоби індивідуального захисту.
- •3.5. Освітлення виробничих приміщень.
- •3.5.2.Основні світлотехнічні величини.
- •3.5.3. Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •Розділ 4. Загальні питання техніки безпеки. Основи електробезпеки.
- •4.1. Дія електричного струму на організм людини та основні види уражень.
- •4.2.Фактори, які визначають небезпеку поразки електричним струмом.
- •4.2.1.Електричний опір тіла людини.
- •4.2.2. Величина струму і напруги.
- •4.2.3. Тривалість дії електричного струму.
- •4.2.4. Шлях струму через тіло людини.
- •4.2.5. Характер і частота електричного струму.
- •4.2.6. Умови зовнішнього середовища
- •4.3. Критерії безпечності електричного струму.
- •4.4. Аналіз умов ураження електричним струмом: умови та основні причини ураження електричним струмом.
- •4.5. Основні причини ураження електричним струмом.
- •4.6. Безпека при експлуатації електроустановок. Технічні заходи та засоби захисту.
3.4.7. Засоби індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту є додатковими до основних засобів захисту. Вони запобігають попаданню радіоактивного забруднення на шкіру і всередину організму. Засоби індивідуального захисту при роботі з іонізуючим випромінюванням умовно можна поділити на засоби повсякденного призначення та засоби короткочасного використання. До засобів повсякденного призначення належать халати, комбінезони, спецвзуття та деякі типи протипилових респіраторів. До засобів коротокочасного використання належать ізолюючі костюми.
По конструктивним і експлуатаційним особливостям засоби індивідуального захисту поділяються на:
а) ізолюючі костюми;
б) засоби захисту органів дихання – респіратори, протигази;
в) спецодяг – халати, шапки, гумові рукавиці;
г) спецвзуття – тапочки, черевики;
д) додаткові пристрої – окуляри, захисні щитки із органічного скла.
3.5. Освітлення виробничих приміщень.
Раціональне освітлення приміщень і робочих місць – один з найважливіших елементів сприятливих умов праці. При правильному освітленні підвищується продуктивність праці, покращуються умови безпеки, зменшується втомленість. Недостатнє освітлення сприяє передчасному втомленню, погіршує: увагу працюючого, продуктивність праці, якісні показаники, і може стати причиною нещасного випадку.
3.5.1. Світло, його значення та основні поняття.
Нормальні умови праці у виробничих приміщеннях можуть бути забезпечені лише при достатньому освітленні робочих місць, проходів та проїздів. В виробничих приміщеннях передбачається три види освітлення:
а) природнє;
б) штучне;
в) сумісне.
Природнє освітлення використовується у денний час доби . Воно коливається на протязі року та доби. Непостійність освітлення в часі зумовила необхідність введення одиниці вимірювання природньої освітленості, яка називається коефіцієнтом природньої освітленості ( КПО ) – е .Він представляє собою виражене в процентах відношення освітленості в даній точці приміщення (Еп) до одночасної освітленості точки, що знаходиться на горизонтальній площині ззовні приміщення ( Ен ) і освітлюється розсіяним світлом повністю відкритого небосхилу:
е =( Еп/ Ен )·100 % .
Природнє освітлення здійснюється:
боковим світлом через світлові пройми в зовнішніх стінах або через прозорі частини стін;
верхнім – через світлові пройми в перекриттях або світлові ліхтарі різної форми та розміру в перекриттях;
комбінованим – через світлові пройми в перекриттях та в стінах.
Рівень природнього освітлення в приміщеннях регламентується відповідними нормативними актами і документами
В темний час доби, а також при недостатньому природньому освітленні необхідно застосовувати штучне освітлення як в приміщеннях, так і на відкритих площадках. У зв'язку з цим якість штучного освітлення відіграє суттєву роль у виробничому процесі. Електричне світло не тільки замінює природнє освітлення, але і полегшує умови праці, зменшує втомленість.
Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне і евакуаційне. По способу розташування джерел світла штучне освітлення поділяється на загальне, місцеве і комбіноване (загальне+місцеве). В виробничих приміщеннях не дозволяється використовувати лише місцеве освітлення.
Робоче освітлення призначено для нормального виконання виробничого процесу. Воно є обов'язковим у всіх приміщеннях та на освітлюваних територіях. Робоче освітлення може бути загальним або комбінованим.
Аварійне освітлення передбачається для забезпечення мінімальної освітленості у виробничих приміщеннях на випадок аварійного відключення робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк всередині приміщення і 1 лк на відкритій площадці.
Евакуаційне освітлення призначається для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Воно повинно бути не менше 0.5 лк на підлозі і 0.2 лк на відкритих площадках.
Для освітлення приміщень використовують лампи розжарення і газорозрядні джерела світла. Основні характеристики ламп: електрична потужність, світловий потік, світлова віддача і термін служби.
Cумісне освітлення – це освітлення, при якому у світлий час доби одночасно використовують природнє і штучне світло.