Одеська національна юридична академія реферат «латинська мова і сучаснысть»

Виконав :

Черкаси 2013

План

1. Історія виникнення латинської мови

2. Латинська мова в епоху відродження

3. Латинська мова та філософія

4. Латинська мова та юриспруденція

5. Латинська мова,медицина та біологія

1.Історія виникнення латинської мови

Латинська мова (lingua Latina) належить до мов індоєвропейськоїсім'ї. Вона дістала свою назву від племені латинів (Latini), які на початку I тис. до н. е. заселили невелику область Центральної Італії – Лаціум. Серед міст Лація особливого значення набуло місто Рим (Roma), засноване, за переказом, у 753р. до н. е. В результаті постійних війн Рим перетворився з міста-держави в столицю могутньої рабовласницької імперії, до складу якої входили країни басейну Середземного моря.

Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи від берегів Середземного моря до Атлантичного океану, а також у Північній Африці і в частині Азії від побережжя Середземного моря до гір Кавказу і річки Єфрат.

Латинь набула статусу міжнародної мови на всій території Стародавнього Риму і залишалася таким до самого падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на це мова практично не використовувався на територію Греції , яка була завойована Римом в 146 році до н.е. і в грецьких колоніях , розташованих на півдні Апеннінського півострова. Широке поширення латини обумовлено її лексичним багатством , здатним відобразити всі сфери людського життя і граматичної стрункістю , стислістю і точністю виразів. Мови ж завойованих народів , в більшості своїй , не могли похвалитися такими характеристиками.

Найбільш ранніми писемними пам’ятками латинської мови, якими ми володіємо, належать до кінця 6 – початку 5 ст. до н.е. Це - знайдений в 1978 р. посвячувальний напис із стародавнього міста Сатріка, датована останнім десятиліттям 6 ст. до н.е., і частина сакрального надпису на обломку ч о р н о г о каміння (знайдений в 1899 році при розкопках римського форуму). До древніх пам’яток архаїчесько ї латині відносять також численні надгробні надписи та офіційні документі середини 3 – початку 2 століття до н.е. ( з них найбільш відомі епітафії римських політичних діячів Сципіонів и текст сенатської постанови про святилища бога Вакха). Вказані джерела дають багатий матеріал для відновлення фонетичної будови найдавнішої латинської мови і для розуміння його процесів.

Найбільшим представником архаїчного періоду в області літературної мови є староримський комедіограф Плавт, від якого до нашого часу дійшло 20 комедій цілком і одна – частково. Слід відмітити,що словниковий склад комедій Плавта і фонетична будова його мови вже значною мірою наближаються до норм класичної латині 1 ст. до н.е. – початку 1 ст. н.е.

Під терміном «класична латинь» розуміється літературна мова, досягнувши найбільшої виразності і синтаксичної будови в прозових творах Цицерона і Цезаря та в поетичних творах Вергілія, Горація та Овідія. Латинська літературна мова саме цього періоду слугує предметом вивчення в вищих навчальних закладах.

В якості окремого періоду в історії латинської мови виділяється так звана пізня латинь, хронологічні межі якої 3 – 4 століття – епоха пізньої імперії і виникнення, після її падіння, варварських держав. В творах письменників цієї пори – переважно істориків та християнських богословів – знаходять місце морфологічні і синтаксичні явища, підготовляючи перехід до нових романських мов.

Період формування і розквіту класичної латинської мови був пов'язаний з перетворенням Риму на найбільше рабовласницька держава Середземномор'я,підпорядкувавши своїй владі великі території на заході і південному сході Європи , в північній Африці і Малій Азії. У східних провінціях Римської держави (у Греції , Малій Азії і на північному узбережжі Африки) , де до моменту завоювання їх римлянами були широко поширені грецьку мову і високорозвинена грецька культура , латинська мова не набув великого поширення . Інакше йшла справа в західному Середземномор'ї.

До кінця II в . до н.е. латинська мова панує не тільки на всій території Італії , але в якості офіційного державної мови проникає в підкорені римлянами області Піренейського півострова і нинішньої південної Франції.Через римських солдатів і торговців латинську мову в його розмовній формі знаходить доступ в маси місцевого населення , будучи одним з найбільш ефективних засобів романізації завойованих територій . При цьому найбільш активно романізуются найближчі сусіди римлян - кельтські племена, що проживали в Галлії (територія нинішніх Франції , Бельгії , почасти Нідерландів і Швейцарії) . Підкорення римлянами Галлії почалося ще в другій половині II ст. до н.е. і було завершено в самому кінці 50- х років I ст. до н.е. в результаті тривалих воєнних дій під командуванням Юлія Цезаря ( галльські війни 58 - 51 рр. . ) . Тоді ж римські війська входять до тісне зіткнення з німецькими племенами , що жили в обширних районах на схід від Рейну .