7. Джерела права

Джерела права. До найдавніших нам відомих належать обширні фрагменти законів міста-держави Гортин на Кріті (V ст. до н.е.).

Однак більшість інформації про грецьке право ми маємо з джерел посередніх, зокрема, з уже згадуваних епопей Гомера — Іліади й Одіс­сеї, з творів істориків, зокрема, Геродота Ксенофонта, Діодора Сіцілійського, Плутарха, філософів Платона і Арістотеля. Так, Арістотель написав ґрунтовну працю, присвячену Афінам — "Афінська політія", де йдеться і про право.

Важливим джерелом пізнання афінського зокрема і грецького за­галом права є судові промови спеціальних промовців-ораторів.

Найдавнішим джерелом права в Афінах був звичай.

У 621 р. до н.е. в Афінах архонт Драконт уперше видав системати­зовані писані закони.

Закони Драконта до нас не дійшли, хіба що окремі їх фрагменти. Вони славились своєю суворістю. Майже всім іншим злочинцям загрожувала смертна кара, наприклад, за крадіжку овочів, плодів, предметів вжитку, навіть за лінощі та небажання працювати. Поряд зі смертною карою закони передбачали й тілесні покарання, штрафи, безчестя та ін. Було встановлено різницю між навмисним і ви­падковим убивством. Якщо трапилось випадкове вбивство, то винний міг уникнути покарання — він міг піти у вигнання або відкупитись у рідних убитого.

З V ст. до н.е. основним джерелом права в Афінах стали закони. Їх приймали тільки Народні збори і вони містили загальні, обов'язкові для всіх правила поведінки, діяльності.

1 Греки називають себе елладцями, а свою державу Елладою, оскільки вважали, що грецький рід походить від легендарного героя Елліна.

 Цей період названий гомерівським періодом, оскільки він відомий насамперед по поемах «Іліада» і «Одіссея», приписуваних авторству Гомера