3.7. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів

1.

1. Знижені всі види чутливості за периферичним мононевритичним типом в зоні іннервації периферичного нерва.

2. Правий променевий нерв.

3. Нейропатія правого променевого нерва.

4. Вживання великої дози алкоголю, здавлення нерва, ішемія його.

2.

1. Метиловим спиртом.

2. Вживання речовини з запахом алкоголю, зниження гостроти зору або сліпота, втрата свідомості, зниження артеріального тиску.

3. Промивання шлунку 2% розчином соди, сольове проносне, гемодіаліз, кровопускання, серцеві засоби, прийом етилового спирту.

3.

1. Гостре отруєння бензином середнього ступеню тяжкості.

2. Промивання шлунку вазеліновою олією, вживання активованого вугілля, інгаляції кисню.

4.

1. Отруєння ртуттю.

2. Госпіталізація у відділення профпатології. Призначення унітіолу, розчину глюкози з вітаміном С, гіпосульфіту натрію, вітамінів групи В, глютамінової кислоти, АТФ, санаторно-курортне лікування (сірководневі ванни).

5.

1. Уражені периферичні нерви на нижніх кінцівках.

2. Вібраційна хвороба, вібраційна полінейропатія.

3. Пентоксифілін 2% внутрішньовенно по 5,0 на фізіологічному розчині; Нуклео-ЦМФ 2 мг по 2 капсули двічі на день, неуробекс 2,0 мл внутрішньом’язово, мілдронат по 250 мг двічі на день, прозерин або нейромідин 1,0 підшкірно, масаж, ЛФК, аплікації озокериту.

Розділ 4. Інфекційні, паразитарні, демієлінізуючі захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний склероз. Головний біль, мігрень. Дитячий церебральний параліч

4.1. Інфекційні захворювання нервової системи

1.

1. Менінгококовий менінгіт.

2. У інфекційному відділенні.

3. Дослідження спинномозкової рідини шляхом проведення люмбальної пункції, виявлення збудника у лікворі.

2.

1. У хворого виявляються вогнищеві симптоми у вигляді центрального лівобічного геміпарезу.

2. Герпетичний енцефаліт.

3. КТ чи МРТ головного мозку виявлять запальні вогнища переважно в лобовій або скроневій ділянках, ПЛР виявить ДНК вірусу в спинномозковій рідині.

3.

1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.

2. Туберкульозний менінгіт.

3. Туберкулінова проба та методи, що виявляють первинне туберкульозне вогнище (рентгенографія легень).

4.

1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.

2. Пневмококовий менінгіт.

3. Призначають антибактеріальну терапію, препаратом вибору є пеніцилін, у разі стійкості до нього бактерій переходять на цефалоспорини ІІІ покоління (цефотаксим, цефтріаксон).

5.

1. Гнійний отогенний менінгіт.

2. Виявлення збудника в спинномозковій рідині, призначення адекватної антибіотикотерапії.

6.

1. Гострий мієліт грудного відділу спинного мозку.

2. МРТ спинного мозку (виявлення запального вогнища), виявлення збудника в спинномозковій рідині з допомогою серологічних реакцій та ПЛР.

7.

1. У хворої менінгеальний синдром та синдром запальних змін у периферичній крові і в лікворі.

2. Гнійний менінгіт, ймовірно менінгококовий.

3. Синдром запальних змін в спинномозковій рідині.

8.

1. Окуло-летаргічний синдром.

2. Гостра стадія летаргічного енцефаліту Економо.

9.

1. Синдром паркінсонізму, синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.

2. Паліостріатум: бліді кулі, чорна субстанція.

3. Хронічна стадія летаргічного енцефаліту.

4. Протипаркінсонічні засоби – циклодол, мідантан, наком, лєводопа.

10.

1. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.

2. Хореїчні гіперкінези.

3. Ревматичний енцефаліт – мала хорея.

11.

1. Уражені передні роги в сегментах С3-Т1 спинного мозку.

2. Кліщовий енцефаліт.

3. Діагноз підтвердять результати ПЛР та серологічних реакцій до вірусу кліщового енцефаліту.

12.

1. Герпетичний енцефаліт.

2. ПЛР вкаже на наявність ДНК вірусу герпесу в спинномозковій рідині.

3. Ацикловір по 15 мг/кг кожні 8 год внутрішньовенно краплинно на 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 10-14 днів, інтерферони, специфічний протигерпетичний імуноглобулін, дегідратаційні та симптоматичні засоби.

13.

1. Синдром інфекційного захворювання, нижній в’ялий парапарез.

2. Уражені слизова оболонка носової частини глотки, травний канал, передні роги спинного мозку на рівні попереково-крижового потовщення.

3. Гострий передній поліомієліт.

4. Вірус поліомієліту.

5. Повітряно-краплинний та аліментарний.

14.

1. Синдром Аргайля Робертсона.

2. Уражені шляхи Голля в задніх канатиках спинного мозку.

3. Сенситивна атаксія.

4. Атактична стадія спинної сухотки.

15.

1. Нейросифіліс: невралгічна стадія спинної сухотки.

2. Позитивні трепонемні реакції в сироватці крові та спинномозковій рідині – РІБТ та РІФ.

3. Пеніцилін 18-24 млн ОД на добу протягом 14 днів внутрішньовенно, в подальшому у м’яз 2,4 млн ОД один раз на тиждень протягом 3-х місяців.

16.

1. Уражені мозкові оболонки, корінці правих окорухового та слухового нервів.

2. Сифілітичний менінгіт.

17.

1. Нейробореліоз (ураження нервової системи у разі хвороби Лайма).

2. Результати непрямої реакції імунофлюоресценції з корпускулярним бореліозним антигеном Ip 21B burgdorferi 1:80.

3. Пеніцилін 20-25 000 000 ОД на добу внутрішньовенно, цефтриаксон по 1 г двічі на день 2-3 тижні або церотаксим 2 г тричі на день. При ураженні лицьового нерва доксициклін 0,2 г двічі на день 3-4 тижні.

18.

1. Початкові прояви СНІД-деменції (для останньої характерна тріада симптомів – інтелектуально-мнестичні порушення, зміни поведінки та рухові розлади).

2. КТ чи МРТ головного мозку, які виявляють атрофію кори, розширення шлуночкової системи, мультифокальні вогнища у перивентрикулярній ділянці та у напівовальному центрі. Вогнища не дають мас-ефекту та не накопичують контрастної речовини.

19.

1. Токсоплазмозний енцефаліт на тлі ВІЛ-інфекції.

2. Полімеразна ланцюгова реакція у крові та лікворі виявить ДНК токсоплазми.

20.

1. Хвороба Крейтцфельдта-Якоба.

2. Біопсію головного мозку для проведення імуноцитологічного визначення у біоптаті відкладень PrP^sc.