3.3. Порушення мозкового та спінального кровообігу

1.

1. Кірково-спинномозковий та кірково-ядерний шляхи та кірковий центр повороту голови та очей в протилежний бік у лівій півкулі мозку.

2. Геморагічний інсульт, а саме – крововилив у ліву півкулю головного мозку (паренхіматозний крововилив).

3. Хворому слід провести КТ чи МРТ головного мозку, що підтвердить наявність у нього внутрішньомозкової гематоми, у разі неможливості виконання цього дослідження, доцільно провести діагностичну люмбальну пункцію підпавутинного простору – за підтвердження діагнозу витікатиме ліквор кров’янистого забарвлення, лабораторне дослідження у лікворі виявить змінені еритроцити. Хворого повинен оглянути окуліст – можуть виявлятися крововиливи у сітківку, в загальному аналізі крові буде лейкоцитоз.

2.

1. Уражена права внутрішня капсула, що підтверджується наявністю у хворого „трьох гемі” геміплегії, геміанестезії, геміанопсії.

2. У басейні лівої середньої мозкової артерії (СМА) - в даному випадку уражений головний стовбур СМА до відходження від нього глибоких гілок.

3.

1. Уражені таламо-кірковий та кірково-спинномозковий шляхи ймовірно у правому променистому вінці.

2. Транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньої мозкової артерії кардіоемболічного ґенезу.

3. Варфарин під контролем МНВ чи ривароксабан (ксарелто).

4.

1. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу (перманентний перебіг).

2. Хворій слід провести обстеження для виявлення ознак загального судинного захворювання: атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, вегетативно-судинної дистонії. ЕКГ може виявити коронарокардіосклероз, гіпертрофію лівого шлуночку, порушення серцевого ритму, консультація окуліста – зміни судин очного дна (ангіопатія), біохімічні дослідження крові – збільшення вмісту холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів. Проведення УЗДГ може виявити атеросклеротичне ураження судин зі зміною кровотоку, РЕГ – зміну тонусу судинної стінки, асиметрію кровонаповнення, утруднення венозного відтоку, ЕЕГ – зниження біоелектричної активності мозку.

3. Хворій слід призначити лікування виявленого основного захворювання та терапію, яка буде спрямована на профілактику гострих порушень мозкового кровообігу. Вона має перебувати на диспансерному обліку у терапевта і невролога за місцем проживання.

5.

1. Субарахноїдальний крововилив.

2. Проведення люмбальної пункції підпавутиного простору та дослідження спинномозкової рідини. У разі підтвердження діагнозу ліквор буде кров’янистого забарвлення, лабораторне дослідження у лікворі виявить змінені еритроцити. Проведення ангіографії для виявлення аневризми. Лікування субарахноїдального крововиливу включає ліжковий режим, знеболювальні, седативні ліки, дегідратаційну терапію, вітамін С, антагоністи кальцію (німодипін) для профілактики відстроченого інфаркту мозку. Оперативне лікування аневризми.

6.

1. Субарахноїдальний крововилив.

2. Найчастішою причиною цього захворювання у людей молодого віку є розрив вродженої аневризми судини мозку.

3. З метою підтвердження діагнозу слід провести люмбальну пункцію підпавутинного простору для виявлення кров’янистого ліквору. У разі підтвердження діагнозу хвору слід госпіталізувати до нейрохірургічного відділення з метою проведення ангіографії для виявлення аневризми та подальшого оперативного лікування.

7.

1. КТ (МРТ) головного мозку, консультація окуліста, загальний і біохімічний аналізи крові.

2. Доцільно призначити тромболізис з використанням рекомбінантного тканинного активатора плазміногену (актилізе) для відновлення кровотоку в ішемізованій ділянці мозку, який рекомендується проводити в межах 4,5 годинного «терапевтичного вікна» (якщо у хворого не буде протипоказань до його застосування).

8.

1. Церебральний гіпертензивний криз.

2. Ліки, що розширюють судини мозку (но-шпа, папаверин), що спричинить додаткове розширення мозкових судин. У основі патогенезу церебрального гіпертензивного кризу лежить зрив авторегуляції мозкового кровотоку – не відбувається звуження судинної стінки у відповідь на підвищення перфузійного тиску.

9.

1. Ураження лівої половини довгастого мозку і нижньої поверхні лівої півкулі мозочку. Ішемічний атеротромботичний інсульт у басейні лівої задньої нижньої мозочкової артерії.

2. Синдром Валленберга-Захарченка.

3. УЗДГ, коагулограма, офтальмоскопія, МРТ головного мозку.

4. Базисна терапія (моніторинг та корекція порушень з боку респіраторної, серцево-судинної систем, регуляція артеріального тиску, глюкози, температури тіла, дисфагії, підтримання водно-електролітного балансу), диференційована терапія (антикоагулянти, антигіпоксанти, нейропротекторні засоби).

10.

1. Перехресний оптико-пірамідний синдром Ласко-Радовича зумовлений стенозом лівої внутрішньої сонної артерії на шиї.

2. Ультразвукове дослідження судин шиї та голови, ангіографію для виявлення стенозу.

11.

1. У хворого двобічне ураження кірково-ядерних та кірково-спинномозкових шляхів головного мозку спричинене дисциркуляторною атеросклеротичною і дисметаболічною енцефалопатією ІІІ стадії з інтелектуально-мнестичним, пірамідним та псевдобульбарним синдромами.

2. Не потребує. Лікування планове: включає лікування гіпертонічної хвороби та цукрового діабету. Показані ноотропні препарати, антиагрегантні та вазоактивні засоби.

12.

1. Середній відділ лівої передцентральної звивини або кірково-спинномозковий шлях у лівому променистому вінці.

2. Кардіоемболічний підтип ішемічного інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії.

3. Коагулограма крові, офтальмоскопія, УЗДГ, МРТ головного мозку.

4. Антикоагулянти (гепарин за схемою), антигіпоксанти, дегідратаційні, ноотропні засоби.

13.

1. У хворого виник вторинний дислокаційно-стовбуровий синдром: набряк мозку зумовив його дислокацію зі здавленням стовбурових структур.

2. Загальні заходи: підвищене положення голови, знеболення та седація, контроль артеріального тиску, рівня глюкози, температури тіла, підтримання відповідної оксигенації. Медикаментозна корекція: дегідратаційні (манітол, L-лізину есцинат внутрішньовенно краплинно).

14.

1. Уражені пірамідні та спинномозково-таламічні шляхи в грудному відділі спинного мозку (на рівні Т3 сегменту).

2. Ішемічний спінальний інсульт з ураженням середньогрудного відділу спинного мозку.

3. Пухлина спинного мозку, мієліт.