2.2. Патологія автономної нервової системи

1.

1. Акромегалія, як прояв нейро-ендокринного синдрому.

2. Надсегментарний відділ автономної нервової системи.

3. Гіпоталамічна ділянка, гіпофіз.

4. Гіперфункція еозинофільних клітин передньої частки гіпофізу.

2.

1. Порушена функція непосмугованих м’язів ока (musculus dilatator pupillae, musculus tarsalis superior, musculus orbitalis).

2. Птоз, міоз, енофтальм.

3. Синдром Горнера (Бернара-Горнера).

3.

1. Мідріаз – розширення зіниці.

2. Дана патологія зумовлена порушенням парасимпатичної іннервації ока в результаті ураження вегетативних ядер (Якубовича та Перліа) окорухового нерва у ніжці мозку чи самого нерва.

4.

1. Симпато-адреналовий криз.

2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів автономної нервової системи. Даний напад зумовлений активацією симпатичного відділу.

3. Артеріальний тиск підвищиться як результат активації симпатичного відділу АНС.

5.

1. Ваго-інсулярний криз.

2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів автономної (вегетативної) нервової системи. Даний напад зумовлений активацією парасимпатичного відділу.

3. Артеріальний тиск знизиться.

6.

1. Можливе виникнення розладу функції тазових органів за периферичним типом, зазвичай – справжнє нетримання сечі.

2. Рухових розладів у кінцівках (парезів чи паралічів) не буде. Чутливість буде порушена в ділянці промежини (сегменти S₃-S₅).

7.

Так, у хворого спостерігатиметься порушення сечовипускання за центральним типом – імперативні поклики, періодичне нетримання сечі. В мості знаходиться мостовий центр (Барінгтона), що входить до складу ретикулярної формації та належить до супраспінальних центрів регуляції сечовипускання.

8.

1. Синдром Іценка-Кушинга.

2. Ураженням надсегментарного відділу автономної нервової системи. Даний синдром зумовлений гіперфункцією базофільних клітин гіпофізу.

2.3. Патологія вищих мозкових функцій

1.

1. Моторна афазія.

2. Задні відділи лівої нижньої лобової звивини (центр Брока) у праворуких.

2.

Уражена ліва лобова частка: середній та нижній відділи передцентральної звивини та задні відділи нижньої лобової звивини (центр Брока).

3.

1. Порушене відтворення мови (говоріння).

2. Амнестична афазія.

3. Уражені задні відділи скроневої та нижні відділи тім’яної часток лівої півкулі мозку.

4. Ні, в даному випадку порушена експресивна мова, при якій розуміння своєї та чужої мови зберігається.

4.

1. Еферентна моторна афазія (у хворого збережене розуміння власної та чужої мови, але страждає вимова серії звуків, фраз). Наявне постійне повторювання звуків – персеверація.

2. Уражений центр Брока, у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини (у праворуких).

3. У хворого може порушитись функція письма – виникне аграфія (центр письма знаходиться у задній частині лівої середньої лобової звивини).

5.

1. Апраксія.

2. Хворий втратить здатність виконувати цілеспрямовані дії, вироблені в процесі індивідуального досвіду, наприклад, одягатися, застібати ґудзики, запалити сірник тощо.

3. Ні, не можуть, бо центр праксису не пов’язаний з центральним руховим нейроном. У хворого будуть збережені сила м’язів, їх тонус та рефлекси.

6.

1. Сенсорна афазія.

2. Слухові галюцинації зумовлені подразненням кіркового центру слуху.

3. Уражена ліва верхня скронева звивина, де знаходиться кірковий центр слуху та її задній відділ, де розташований центр Верніке.

7.

1. Зорова агнозія.

2. Уражена зовнішня поверхня потиличної частки.

3. Змін на очному дні (атрофія) не буде.

8.

1. «Лобова» психіка.

2. Ротовий рефлекс Бехтєрєва, носо-губний рефлекс Аствацатурова, дистанс-оральний рефлекс Карчикяна.

3. Лобова атаксія – хворий хитається у бік, протилежний вогнищу. Ця атаксія зумовлена ураженням лобової частки, від якої починається кірково-мосто-мозочковий шлях, який належить до системи координації довільних рухів.

4. У лівій лобовій частці головного мозку.

5. Напади рухової джексонівської епілепсії, центральні правобічні геміпарези, парез погляду в протилежний від вогнища бік, моторна афазія, аграфія.

9.

1. Полімелія (псевдополімелія), як прояв аутотопагнозії (порушення впізнавання свого тіла та його частин).

2. В тім’яній частці правої півкулі головного мозку.

3. Анозогнозія (неусвідомлення свого дефекту), паракінези (насильницькі рухи у здорових правих кінцівках), лівобічна геміанестезія.

10.

1. Сенсорна афазія.

2. Центр Верніке.

3. Задній відділ лівої верхньої скроневої звивини.

4.Ураженням волокон зорової променистості у глибині верхнього відділу лівої скроневої звивини.

11.

1. Напади рухової джексонівської епілепсії. Виникають у разі подразнення рухової ділянки кори головного мозку (передцентральної звивини).

2. Подразнюється верхній відділ правої передцентральної звивини.

12.

1. Сенсорна афазія, алексія.

2. Уражений задній відділ верхньої скроневої звивини.

3. Сенсорна афазія може поєднуватись не тільки з алексією, але й з аграфією.

Розділ 3. Додаткові методи дослідження в неврології. Патологія лікворної системи. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Закрита черепно-мозкова та спінальна травма. Пухлини головного та спинного мозку. Епілепсія. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів