
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Введення. Синдроми чутливих та рухових розладів
- •1.1. Важливі історичні віхи становлення неврології
- •1.2. Патологія чутливої функції нервової системи
- •1.3. Рефлекторно-рухові порушення
- •1.4. Ураження екстрапірамідної системи
- •1.5. Патологія координаційної системи
- •Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення автономної нервової системи та вищих мозкових функцій
- •2.1. Ураження черепних нервів
- •2.2. Патологія автономної нервової системи
- •2.3. Патологія вищих мозкових функцій
- •3.1. Додаткові методи обстеження неврологічних хворих
- •3. 2. Патологія спинномозкової рідини, лікворні синдроми
- •3.3. Порушення мозкового та спінального кровообігу
- •7. Хворого 63 років з діагнозом ішемічний тромботичний інсульт в лівому каротидному басейні доставили до неврологічного відділення. Симптоми захворювання виникли 1 годину тому.
- •3.4. Закрита травма центральної нервової системи
- •3.5. Пухлини головного та спинного мозку
- •3.6. Епілепсія
- •3.7. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів
- •Розділ 4. Інфекційні, паразитарні, демієлінізуючі захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний склероз. Головний біль, мігрень. Дитячий церебральний параліч
- •4.1. Інфекційні захворювання нервової системи
- •4.2. Паразитарні захворювання нервової системи
- •4.3. Демієлінізуючі захворювання нервової системи
- •4.4. Бічний аміотрофічний склероз
- •4.5. Головний біль. Мігрень
- •4.6. Дитячий церебральний параліч
- •Розділ 5. Захворювання периферичної нервової системи. Спадкові захворювання нервової системи. Міастенія. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія. Соматоневрологічні синдроми.
- •5.1. Захворювання периферичної нервової системи
- •5.2. Спадкові захворювання нервової системи
- •5.3. Міастенія
- •5.4. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія
- •5.5. Неврологічні порушення за наявності соматичних захворювань
- •Відповіді Розділ 1. Введення. Синдроми чутливих та рухових розладів
- •1.1. Важливі історичні віхи становлення неврології
- •1.2. Патологія чутливої функції нервової системи
- •1.3. Рефлекторно-рухові порушення
- •1.4. Ураження екстрапірамідної системи
- •1.5. Патологія координаційної системи
- •Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення автономної нервової системи та вищих мозкових функцій
- •2.1. Ураження черепних нервів
- •2.2. Патологія автономної нервової системи
- •2.3. Патологія вищих мозкових функцій
- •3.1. Додаткові методи обстеження неврологічних хворих
- •3.2. Патологія спинномозкової рідини, лікворні синдроми
- •3.3. Порушення мозкового та спінального кровообігу
- •3.4. Закрита травма центральної нервової системи
- •3.5. Пухлини головного та спинного мозку
- •3.6. Епілепсія
- •3.7. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів
- •Розділ 4. Інфекційні, паразитарні, демієлінізуючі захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний склероз. Головний біль, мігрень. Дитячий церебральний параліч
- •4.1. Інфекційні захворювання нервової системи
- •4.2. Паразитарні захворювання нервової системи
- •4.3. Демієлінізуючі захворювання нервової системи
- •4.4. Бічний аміотрофічний склероз
- •4.5. Головний біль. Мігрень
- •4.6. Дитячий церебральний параліч
- •Розділ 5. Захворювання периферичної нервової системи. Спадкові захворювання нервової системи. Міастенія. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія. Соматоневрологічні синдроми
- •5.1. Захворювання периферичної нервової системи
- •5.2. Спадкові захворювання нервової системи
- •5.3. Міастенія
- •5.4. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія
- •5.5. Неврологічні порушення за наявності соматичних захворювань
5.3. Міастенія
1. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу виникли загальна м’язова слабкість, утруднення під час ковтання, „гугнявість” голосу, які наростають після навантаження відповідних м’язів.
Який попередній діагноз?
Які додаткові дослідження необхідно призначити пацієнту?
Які методи лікування використовують за наявності такого захворювання?
2. Через три тижні після перенесеної ГРВІ хвора 33 років почала відмічати у другій половині дня слабкість в кінцівках та періодичне двоїння перед очима. При неврологічному обстеженні виявлено непостійний частковий птоз, який підсилюється при погляді догори та розбіжну косоокість з обох боків.
Про яке захворювання можна думати?
Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?
Яке лікування використовують у разі такої хвороби?
3. Хворий, що страждає на генералізовану форму міастенії, після перенесеної ГРВІ раптово відмітив порушення ковтання, порушилась мова, стало „важко дихати”.
Про яке ускладнення хвороби можна думати?
Яка тактика лікаря?
Які препарати необхідно призначити хворому?
4. Хворий, який страждає на генералізовану форму міастенії, відчувши різку слабкість у всьому тілі та порушення ковтання, прийняв подвійну дозу каліміну. Через 40 хвилин стан хворого погіршився. Об’єктивно виявлено вузькі зіниці, зниження фотореакцій, гіперсекрецію слини, брадикардію, фасцикулярні посмикування у різних групах м’язів. Турбують блювання і пронос.
Про яке ускладнення хвороби можна думати?
Яка тактика лікаря?
Які препарати слід призначити хворому?
5. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу розвинулись загальна м’язова слабкість, утруднення при ковтанні, „гугнявість” голосу, які наростали після навантаження відповідних м’язів.
Про яке захворювання можна думати?
Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?
Яке лікування необхідно призначити?
6. Хвора 52 років скаржиться на неприємні відчуття за грудиною, які підсилюються при нахилі тулуба. Останні 2 тижні стала відмічати, що ввечері їй важко жувати і ковтати, змінюється мова, з’являється „гугнявість” голосу.
Про яке захворювання можна думати?
Дані яких методів обстеження підтвердять діагноз?
5.4. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія
1. Хворий 35 років скаржиться на зниження слуху, слабкість в руках та ногах. Ці явища турбують протягом останніх трьох років. Пацієнт низького зросту, з короткою шиєю, відмічається „горда” постава голови, низька лінія росту волосся на шиї. У неврологічному статусі виявлено зниження слуху, підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів з кінцівок, підвищення м’язового тонусу в кінцівках за спастичним типом. Виявляється двобічний симптом Бабінського.
Який попередній клінічний діагноз?
Які допоміжні методи обстеження його підтвердять?
Вкажіть тактику лікування.
2. Дитина 6 років скаржиться на частий головний біль, утруднення ковтання. Голова збільшених розмірів. Виявляються гіпотрофія м’язів язика, грудино-ключично-соскоподібних та трапецієподібних м’язів, ністагм при погляді донизу, похитування під час ходи. Зі слів батьків ці явища спостерігаються від народження.
Про яке захворювання можна думати?
Чим обумовлений цей синдром?
Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?
3. Хвора 52 років скаржиться на слабкість рук, порушення чутливості в них. Хворіє понад 4 роки. На обох руках видно рубці від частих опіків та порізів; м’язи кистей гіпотрофічні. Виявлено гіпестезію больової та температурної чутливості на обох руках та верхній частині грудної клітки та збереження тактильної чутливості в цих ділянках. Сухожилкові рефлекси на руках відсутні, на ногах високі, симптом Бабінського з обох боків.
За яким типом порушена чутливість?
Які структури нервової системи уражені?
Який попередній клінічний діагноз?
Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?
4. Хворий 40 років скаржиться на слабкість правої руки, зниження больової чутливості в ній та правій половині грудної клітки, нечіткість мови. Ці порушення турбують хворого близько 6 місяців. Виявляється гіпотрофія дрібних м’язів правої кисті, втрата больової та температурної чутливості в сегментах С5-Т8 справа у вигляді „напівкуртки” та на зовнішній сегментарній зоні Зельдера справа за збереження тактильної чутливості в цих ділянках, знижені згинальний та розгинальний ліктьові рефлекси на правій руці. Спостерігається гіпергідроз та акроцианоз в правій кисті. Виявляються синдром Бернара-Горнера справа, гіпотрофія правої половини язика, дизартрія.
Які структури нервової системи уражені?
Який попередній клінічний діагноз?
Яка подальша тактика лікаря?