5. Оформлення звіту

Звіт про виконання роботи повинен містити таке:

– теоретичні відомості (до 0.5 стор.),

–схема компресора та вимірювальних елементів, встановлених на ньому з поясненням (0.5 стор.),

–деякі відомості з правил експлуатації компресорів та судин, працюючих при підвищеному тиску,

–скорочений опис експериментального дослідження та відповідні теоретичні підрахунки згідно з п. 4,

–висновки про характеристики компресора та необхідність його вдосконалення чи ремонту.

6. Контрольні запитання

Яку машину називають компресором ?

При якому процесі витрати роботи найбільші?

За яким рівнянням визначають роботу при ізотермічному, адіабатному та політронному стисках?

Чим відрізняється теоретична індикаторна діаграма від дійсної?

Чому не можна одержати газ високого тиску в одноступеневому компресорі?

Що являє собою шкідливий об’єм робочого простору компресора та який його вплив на процес стиску газу?

Пояснити діаграму багатоступеневого стиску.

До якого тиску використовують одноступеневий компресор?

Лабораторна робота № 2 дослідження термодинамічних процесів у паросиловій установці

Мета роботи: вивчення устрою паросилової установки, придбання навичок виконання вимірювань, розрахунків параметрів водяної пари та термодинамічних процесів, які відбуваються в установці.

1. Теоретичні відомості

Водяна пара як робоче тіло одержала широке використання у тепловій техніці промислових виробництв. Пара являє собою проміжний агрегатний стан між рідиною та газом. У парових двигунах та теплообмінних апаратах пару використовують під високим тиском та температурою. У такому стані пару вважають реальним газом. Процес пароутворення відбувається у парових котлах при сталому тиску. Дослідження термодинамічних процесів з водяною парою здебільшого здійснюють за допомогою PV та TS діаграм. Розглянемо процес одержання водяної пари. Припустимо, що 1 кг води знаходиться у котлі під тиском P₀ , та має початкову температуру T₀ та питомий об’єм C₀. Якщо підігрівати воду при сталому тиску то її об’єм та температура підвищуватиметься. Це відбудеться до температури кипіння води. Подальше підведення тепла супроводжується підвищенням масової частини пари Х /кг/ та зменшенням масової частини рідини. Стан, в якому вся рідина перетворилася на пару (X=1), називається насиченням, а пара називається сухою насиченою. Процес пароутворення протікає при сталій температурі, яка дорівнює температурі кипіння води. Цю температуру називають температурою кипіння або температурою насичення. При охолодженні (відведенні тепла) частина пари перетворюється на рідину, при тому за сталого тиску процес відбувається з виникненням дрібних краплинок рідини, завислих у парі. Така пара називається вологою насиченою парою , або просто вологою парою. Масова частина сухої насиченої пари у вологій парі , яка дорівнює Х кг/кг, називається ступінь сухоти пари ; частка рідини у вологій парі, яка дорівнює /1 – Х/, кг/кг, називається вологістю пари. Температура насиченої пари дорівнює температурі кипіння та залежить від тиску, під яким вона знаходиться. Якщо до сухої насиченої пари далі підводити тепло при Р=const, тоді її об’єм та температура збільшуватиметься. Пара такого стану називається перегрітою.