2. Опис установки

Установка являє собою одноступеневий двоциліндровий компресор односторонньої дії. Стиск газу компресором здійснюється за рахунок зворотньо - поступового руху поршнів, кожен з котрих має діаметр 75 мм та хід - 85 мм. В просторі за поршнем створюється розрідження, за рахунок якого відбувається відкриття клапану всмоктування, повітря при цьому всмоктується в циліндр. Під час руху поршня в зворотньому напрямку клапан всмоктування закривається, починається стиск газу. Коли тиск у циліндрі перевищує тиск газу у нагнітальному трубопроводі, відкривається клапан нагнітання, стиснутий газ виштовхується при сталому тиску Р₂ та температурі t₂ у ресивер, на якому встановлено манометр та запобіжний клапан. Колінчатий вал компресора обертається зі швидкістю 1000 об/хв. На виході повітря з ресивера є пробковий кран, яким регулюють тиск у ресивері, а також труба для вимірювання дійсної продуктивності компресора за допомогою анемометра, а також діфманометром. Температура повітря на виході з компресора фіксується термопарою з мілівольтметром.

3. Експериментальна частина

3.1. Повністю відкрити кран випуску повітря з ресивера та запустити компресор в дію. Поперед пуску компресора перевіряють наявність масла у картері компресора, чи провертається маховик вручну, чи відкритий кран на ресивері. Треба прослідкувати наявність побічних предметів (інструмент, ганчір’я та ін.) на рухомих частинах компресора. Після цього натискають кнопки пуску та вмикають компресор до дії.

3.2. Поступово закриваючи кран, встановити заданий викладачем тиск Р₂ у ресивері (швидка зміна положення крана може викликати розриви стовпа води у діфманометрі витратоміра) .

3.3. За допомогою витратоміру змінного перепаду тиску (діафрагми та діфманометра) визначити дійсну об’ємну продуктивність компресора V^c

3.4. Зафіксувати температуру стиснутого повітря на виході з циліндра компресора t₂.

3.5. За показами амперметра визначити потужність Ne , потрібну на стиск повітря компресором.

3.6. Виконати пп.3.2…3.5 для 5 значень тиску, побудувати графік залежності продуктивності компресора від тиску.

3.7. Знову поступово повністю відкрити кран випуску повітря з компресора, вимкнути компресор.

3.8. Визначити поріг стиску компресора, шляхом інтерполяції графіка залежності продуктивності компресора від тиску до нульової продуктивності.

4. Теоретична частина

4.1. Визначити за формулами /1.5/…/1.8/ коефіцієнт подачі _ компресора, а за формулою /1.6/- коефіцієнт шкідливого об’єму використавши попередньо визначений у експериментальній частині поріг стиску. При розрахунках треба мати на увазі, що до формул підставляють абсолютне значення тиску Р₂, а манометр на ресивері компресора вказує збитковий тиск.

4.2. Побудувати індикаторну діаграму компресора в масштабі на 20 мм – 1 атм тиску та на 10 мм – 100см³ об’єму 2-х циліндрів.

4.3. За формулою /1.3/ визначити роботу стиску L_п, та додати до неї роботу нагнітання, що витрачається у компресорі в межах одного оберту колінвала. Нехтуючи витратами роботи при зворотньому ході поршнів, визначити потужність N_т необхідну для стиску V_c [м³/с] повітря від тиску Ратм до Р₂.

4.4. В разі високої розбіжності між оціненою потужністю та розрахованою N_т скоректувати показник політропи m та повторити розрахунки по п.п. 4.1. – 4.3.

4.5. Розрахувати за рівнянням політропи температуру повітря на виході з циліндра компресора та порівняти її з визначеною експериментально.