- •1. Місце стратегічного аналізу в системі менеджменту та в аналітичній функції
- •1.1. Сутність та значення стратегічного аналізу
- •1.2. Особливості стратегічного аналізу
- •1.3. Суспільні вимоги до промислового виробництва
- •1.4. Завдання для самоперевірки
- •2. Наукові категорії стратегічного аналізу
- •2.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт стратегічного аналізу
- •2.2. Мета і завдання стратегічного аналізу
- •2.3. Принципи стратегічного аналізу
- •2.4. Система методів стратегічного аналізу
- •2.5. Методологія стратегічного аналізу
- •2.6. Забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6.1. Сутність та види забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6.2. Забезпечення стратегічного аналізу в системі державного регулювання економіки
- •2.6.3. Складові нормативно-правового забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6.4. Методичне забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6.5. Організаційне забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6.6. Ресурсне забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6.7. Інформаційне та програмне забезпечення стратегічного аналізу
- •2.6. Завдання для самоперевірки
- •3. Аналіз досягнутих результатів діяльності
- •3.1. Роль і значення досягнутих результатів діяльності для
- •3.2. Аналіз досягнутих результатів діяльності на макрорівні
- •3.3. Аналіз досягнутих результатів діяльності підприємства
- •3.4. Завдання для самоперевірки
- •4. Розробка та економічне обгрунтування стратегії виробничої програми
- •4.1. Роль стратегічного аналізу операційної діяльності підприємства
- •4.2. Маркетингові дослідження, як основа виробничої стратегії
- •4.3. Аналіз ринків збуту і попиту на продукцію підприємства та конкурентоспроможності
- •4.4. Порівняльний аналіз альтернативних варіантів стратегічного розвитку операційної діяльності
- •4.5. Аналіз у формуванні цінової політики підприємства
- •4.6. Завдання для самоперевірки
- •5. Стратегічний аналіз виробничого потенціалу підприємства
- •5.1. Значення, сутність, структура та класифікація виробничо-господарського потенціалу підприємства
- •5.2. Стратегічний аналіз виробничих потужностей підприємства
- •3.Галузева ознака
- •4. Ступінь викорис-тання
- •5.3. Стратегічний аналіз організаційно-технічного рівня виробництва
- •5.4. Стратегічний аналіз у формуванні та впровадженні технічної та соціальної політик підприємства
- •5.5. Завдання для самоперевірки
- •6. Аналіз розподілу виробничих ресурсів
- •6.1. Значення та класифікація виробничих ресурсів
- •6.2. Стратегічний аналіз трудових ресурсів
- •6.3. Стратегічний аналіз основних засобів та нематеріальних активів
- •6.4. Стратегічний аналіз матеріальних ресурсів
- •6.5. Порівняльний аналіз альтернативних стратегій ресурсозбереження
- •6.6. Особливості стратегічного аналізу поточних витрат підприємства
- •6.7. Завдання для самоперевірки
- •7. Розробка та економічне обгрунтування стратегічної фінансової політики
- •7.1. Мета та завдання фінансової політики підприємства
- •7.2. Стратегічний аналіз фінансового становища підприємства
- •7.3. Прогнозна оцінка імовірності банкрутства підприємства
- •7.4. Особливості стратегічного аналізу в розробці облікової,
- •7.5. Завдання для самоперевірки
- •8. Стратегічний аналіз інвестиційно-інноваційної діяльності
- •8.1. Аналіз інвестиційного портфеля
- •8.2. Аналіз виробничих інвестицій
- •8.3. Особливості оцінки інноваційної діяльності
- •8.4. Завдання для самоперевірки
- •9. Аналіз в технології стратегічних управлінських рішень
- •9.1. Особливості стратегічних управлінських рішень
- •9.2. Особливості аналітичної оцінки стратегічних управлінських рішень
- •9.3. Завдання для самоперевірки
- •10. Стратегічний аналіз економічної безпеки
- •10.1. Значення та сутність економічної безпеки підприємства
- •10.3. Завдання для самоперевірки
- •Рекомендована лiтература
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна,4
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Бердянська, 61б
2.3. Принципи стратегічного аналізу
Складність конкретної управлінської функції зі стратегічного аналізу обумовила необхідність системного підходу щодо визначення і слідкуван-ня вимогам, загальним правилам, положенням, тобто його принципам.
Принципи здійснення аналітичних оцінок досліджуються багатьма авторами [2, 6 – 8, 20, 40 – 43]. Аналіз існуючих підходів щодо складу принципів свідчить про відсутність ідентичності наукових поглядів щодо визначеності системи принципів економічного аналізу, їх складу, сутності та кількісної їх ознаки. Результати порівняльного аналізу існуючих підходів щодо складу принципів, проведеного з використанням матричного методу дослідження, надані у таблиці 2.2. Як видно з таблиці 2.2, більшістю авторів виділяється їх сукупність від 4 до 9 принципів або їх груп. Найбільш деталізований їх перелік надано в дослідженні [41] для
Таблиця 2.2
Визначення авторських підходів до системи принципів економічного аналізу
Принципи економічного аналізу |
Літературні джерела |
|||||||
[8] |
[6] |
[20] |
[2] |
[7] |
[40] |
[41, с.33-34] |
[42] |
|
Принципи діалектики |
+ С.489 |
+ С.158 |
+ С.9,14,36 |
+ С.10,28 |
+ С.15 |
|
+ (7)
|
|
Системність і комплексність |
+ С.161,189,192 |
+ С.52 |
+ С.13,14 |
+ С.40 |
+ С.17 |
+ С.407,48 |
+ (1, 2)
|
+ С.25 |
Об’єктивність |
|
+ с.53 |
|
|
|
+ С.408 |
+ (3) |
+ С.25 |
Своєчасність або оперативність |
+ С.489 |
+ С.53 |
+ С.96 |
+ С.29,44 |
+ С.17 |
+ С.77,130 |
+ (4)
|
+ С.27 |
Історизм |
|
|
+ С.19 |
|
+ С.17 |
|
|
|
Науковість |
|
|
|
|
|
|
+ (5) |
+С.24 |
Комп’ютеризація або інформаційні технології ЕА |
|
+ С.156 |
+ С.36,92 |
+ С.69 |
+ С.18 |
+ С.391,534 |
|
+ С.642 |
Орієнтація на суспільні інтереси |
|
|
|
+ С.51 |
+ С.16 |
|
|
|
Виділення основного ланцюга |
+ С.489 |
|
|
|
+ С.17 |
|
+ (7)
|
|
Кількість інших принципів (крім вищенаведених) |
|
4 |
4 |
1 |
|
|
29 |
4 |
Загальна кількість принципів |
5 |
9 |
9 |
6 |
7 |
4 |
35 |
9 |
рейтингової оцінки їх значущості, але вони не угруповані за організаційною та методичною спрямованістю. Крім того, більшість з них відноситься до інших конкретних управлінських функцій (планування, організації, контролю).
Місце стратегічного аналізу в системі наук і тісні зв’язки стратегічного аналізу з ними вимагають дотримування загальнонаукових принципів, загальних принципів менеджменту, принципів економічного аналізу та специфічних принципів стратегічного аналізу. Пояснення до таблиці 2.2:
- у джерелі [41] у дужках показано місце принципу у рейтинговій оцінці його значущості [41, С.33-34];
- інші принципи, крім наведених у таблиці 2.2, виділені в окрему групу і містять: три принципи функціонально-вартісного аналізу (творче мислення, функціональність об’єктів аналізу і витрат на їх здійснення, поєднання розуму і досвіду теоретиків і практиків) [20, С.207]; принципи, що стосуються окремих видів аналізу або інших конкретних функцій управління. Вони займають останні [6, 31] місця за рейтингом і за авторською [20, С.33-34] оцінкою. Це також підтверджує те, що вони не є загальними вимогами, а стосуються конкретних функцій управління або конкретних видів економічного аналізу.
Наведене свідчить про необхідність систематизації численних принципів стратегічного аналізу засобом угрупування за ознакою ”наука - розробник принципу”. У даному дослідженні обґрунтовано класифікацію принципів стратегічного аналізу за відміченою ознакою відповідно місця, яке займає стратегічний аналіз в системі наук.
Стратегічний аналіз є однією з прикладних наук, що ґрунтується на фундаментальних науках – філософії, економічній теорії та менеджменті. Тому цілком природно, що система принципів стратегічного аналізу повинна містити наступні їх групи 1 - 5, наведені у таблицях 2.3 і 2.4.
Таблиця 2.3
Системний підхід до принципів стратегічного аналізу
Група |
Види принципів стратегічного аналізу |
1 |
2 |
1. Загальнонаукові принципи досліджень економічних явищ і процесів |
1.1. Єдність аналізу і синтезу. 1.2. Сполучення індуктивного і дедуктивного підходів до аналітичних оцінок. 1.3. Дослідження результатів економічної діяльності у статиці та в динаміці. 1.4. Врахування протиріч та інтересів учасників ринку. 1.5. Дослідження результатів діяльності у взаємозв’язку та взаємообумовленості та ін. |
2. Загальні (основні) принципи менеджменту |
2.1. Принцип науковість (поєднання сучасних економічних теорій управління і досягнень передового практичного досвіду господарювання). 2.2. Принцип конкуренції (необхідність оцінки переваг і слабких позицій у порівнянні з конкурентами). 2.3. Врахування в оцінках стадій життєвого циклу об’єктів аналізу та їх специфіки. 2.4. Сполучення галузевих і територіальних особливостей та інтересів. 2.5. Оптимальність стратегічних оцінок. 2.6. Принцип оптимального розподілу аналітичних функцій між суб’єктами стратегічного аналізу та за рівнями управління та ін. |
Продовження табл. 2.3 |
|
1 |
2 |
3. Часткові принципи контролю, що розповсюджуються на його основну підфункцію - аналіз |
3.1. Всебічність оцінок та їх безперервність. 3.2. Масовість охоплення і гласність результатів стратегічного аналізу. 3.3. Законність і дієвість прийнятих рішень. 3.4. Справедливість та точність оцінок. 3.5. Відповідальність за об’єктивність оцінок та ін. |
4. Принципи економічного аналізу (вони обґрунтовані авторами даної роботи і детально викладені у виданні [48, С. 22 - 27]) |
4.1. Сполучення макро- і мікроаналізу. 4.2. Принцип головного ланцюга. 4.3. Використання системи показників для забезпечення об’єктивності оцінки. 4.4. Врахування аналітично-інформаційних інтересів усіх учасників ринку. 4.5. Принцип історичного підходу в оцінках. 4.6. Аналітична підтримка технології управлінських рішень. 4.7. Комплексний, системний підхід до аналітичних оцінок. 4.8. Своєчасність і оперативність аналізу. 4.9. Комп’ютеризація аналітичних оцінок. 4.10. Орієнтація на суспільні інтереси з урахуванням сучасних і майбутніх вимог суспільства до промислового виробництва та ін. |
5. Принципи власне стратегічного аналізу (на додаток до принципів груп 1 – 4) |
Дивись наступну таблицю 2.4. |
На наш погляд, доцільне доповнення комплексу принципів стратегічного аналізу таким правилом, як орієнтація в оцінках стану підприємства у перспективі на суспільні інтереси з урахуванням сучасних і майбутніх вимог суспільства згідно з відміченими вище провідними тенденціями суспільного розвитку (дивись розділ 1.3).
Крім того, існують специфічні принципи стратегічного аналізу, найменування, сутність та практичне призначення яких наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Специфічні принципи стратегічного аналізу
Найменування |
Сутність принципу та його практичне призначення |
1 |
2 |
1. Врахування стадій життєвого циклу підприємства та його продуктів |
Підприємства, їх продукти та послуги мають свої життєві цикли. Необхідно уточнити, на яких стадіях життєвого циклу знаходяться підприємство, його продукція і послуги та оцінити вірогідність їх прибуткового збуту з дослідженням тенденцій споживання |
2. Принцип постійної верифікації аналітичних оцінок |
Обов’язкова перевірка істинності стратегічних оцінок, визначення їх достовірності, оцінка упущеної вигоди та отриманих збитків |
3. Спадкоємність видів аналізу за часовою їх ознакою з врахуванням пріоритетності стратегічного аналізу |
Зв’язок з ретроспективним, поточним та оперативним аналізами; врахування результатів фінансово-економічної діагностики для розробки і порівняльної оцінки альтернативних стратегій розвитку та їх реалізації |
Продовження табл. 2.4 |
|
1 |
2 |
4. Принцип зіставлення показників |
Підготовка інформації з метою забезпечення умов порівняння у часі з застосуванням засобів перерахунку показників, дисконтування та ін. |
5. Системно цільовий підхід до стратегічних аналітичних оцінок |
Використання системи методів та додержування системи принципів стратегічного аналізу; використання стандартних і нестандартних методик аналізу; підпорядкованість головній меті; врахування облікової та цінової політики та ін. |
6. Врахування особли-востей функціонування об’єктів стратегічного аналізу |
Дослідження процесів глобалізації світової економіки, інтеграції, форс-мажорних обставин та ін. |
7. Сполучення евристичних і експериментальних засобів дослідження |
Система логічних прийомів і методичних правил теоретичного дослідження доповнюється проведенням економічних експериментів методами імітаційного моделювання та ін. |
8. Ієрархічний підхід |
Організаційна впорядкованість проведення аналітичних досліджень; забезпечення субпідпорядкованості елементів суб’єктів стратегічного аналізу, розмежування повноважень і відповідальності за результати діяльності |
9. Принцип ”успіху” |
Прогнозні і стратегічні аналітичні оцінки в проектах і в управлінні враховують невизначеність і ризики, а також потенційні позитивні обставини |
Продовження табл. 2.4 |
|
1 |
2 |
10. Принцип обґрунтованості стратегічних оцінок та ін. |
Врахування впливу економічних законів на господарську діяльність; використання кількісних методів оцінки, перевірка результатів та ін. для досягнення об’єктивності оцінок |
Науково обгрунтоване врахування інфляційних чинників у інвестиційному аналізі досягається наступним:
-обов’язково виконується інфляційне коригування грошових потоків з використанням методу дисконтування;
- розраховується середньозважена вартість капіталу та в наступному в коефіцієнтах нарощування враховують інфляційну премію;
-у наступному дисконтуванні грошових потоків показники середньозваженої вартості капіталу та коефіцієнти нарощування містять інфляційну премію.
При врахуванні життєвого циклу товару необхідно визначити кількість циклів, бо вона коливається в залежності від складності товару, його інноваційної приналежності та ін. Життєвий цикл товару – це час від запатентування ідеї вибору, документального її оформлення до закінчення його виробництва та реалізації на ринку. В літературних джерелах немає однакової кількісної оцінки стадій, життєвого циклу товару; число їх коливається від 5 [44] до 10 [4], що залежить від конкретного виду.
Виділяють три рівні впливу життєвого циклу товару на результати та витрати діяльності виробничих систем у часовому інтервалі, які з прогнозними оцінками та можливими наслідками впливу наведені у таблиці 2.5.
Результатом стратегічного аналізу є оцінка доцільності обґрунтованої стратегії поведінки підприємства на різних стадіях його розвитку та стадій життєвого циклу товару, продукції, робіт, послуг.
Таблиця 2.5
Вплив життєвого циклу на діяльність
Стадії життєвого циклу товару |
Прогнозна оцінка |
Можливі напрями розвитку |
1. Рівень стратегії розвитку підприємства |
Впливу стадії на прогнозування діяльності підприємства у зовнішньому середовищі |
Диверсифікація, стратегія скорочення, розширення ринків |
2. Рівень конкретного товару (продукції, роботи, послуги) |
Впливу стадії на прогнозування ефективності виробництва товару |
Підвищення конкурентоспромож-ності конкретного товару |
3. Рівень управлінських рішень відповідно до конкретної (конкретних) стадії життєвого циклу товару |
Впливу стадії на прогнозування ефективності виробництва товару на конкретній стадії його життєвого циклу |
Спрямованість заходів на розробку маркетингової стратегії |